XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н. Гарбар Ж.В., Вдовиченко А.М. УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ В СУЧАСНИХ БАНКОВИХ УМОВАХ

к.е.н.  Гарбар Ж.В., Вдовиченко А.М.

УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ В СУЧАСНИХ БАНКОВИХ УМОВАХ

Поняття банку органічно пов'язане з поняттям ризику через те, що банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку. Найскладнішим і найбільш важко прогнозованим з фінансових ризиків є кредитний. Його складність пояснюється  великою кількістю факторів, що чинять вплив на його формування.

Сучасна ситуація управління кредитним ризиком комерційними банками України характеризується застосуванням окремих методів його мінімізації, але велика питома вага проблемних кредитів у загальному обсязі доводить недооцінку деяких факторів на практиці, що і призвело до формування численних фінансових проблем, які і досі мають значний вплив на банківську систему України. [1]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі кредитних ризиків присвячені наукові праці І.А. Бланка, А.М. Герасимовича, В.М. Голуба, О.В. Дзюблюка, Г.Т. Карчевої, І.М. Лазепка, А.М. Мороза, С.В. Мочерного, І.М. Парасій-Вергуленко, А.А. Пересади, О.В. Пернарівського, М.І. Савлука та ін. Серед відомих західних авторів особливо значимі праці Л. Гітмана, Б. Едварда, Г. Марковіца, Дж. Маршалла, П. Роуза, Дж. Сінкі, Ф. Фабоцці, У. Шарпа та ін.

Метою статті є визначення кредитного ризику та методів його мінімізації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для того, щоб з'ясувати сутність управління кредитним ризиком, спочатку дамо визначення поняттям „ризик" та „кредитний ризик".

Ризик - це невпевненість; небезпека виникнення непередбачуваних втрат очікуваного прибутку, майна, грошових коштів, здоров'я або самого життя у зв'язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами.

Кредитний ризик, на наш погляд, - це ймовірність збитків у зв'язку з несвоєчасним поверненням позичальником основного боргу і відсотків за ним.

Оперуючи поняттям кредитного ризику комерційного банку, потрібно розрізняти такі терміни:

-         кредитний ризик щодо кредитної угоди - ймовірність того, що позичальник не зможе повернути борг згідно з умовами договору  і при цьому банку не вдається своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат;-         портфельний кредитний ризик - середньозважена величина ризиків щодо всіх угод кредитного портфеля, де вагами є частки сум угод у загальній сумі кредитного портфеля. [3]

Відповідно до кредитної політики банку будується система управління кредитним ризиком. До основних елементів системи управління кредитним ризиком, на нашу думку, слід віднести:

-       організаційне забезпечення кредитної діяльності;

-       система лімітів і нормативів;

-       оцінка заявок на кредит і кредитоспроможності позичальника;

-    встановлення кредитного рейтингу (ранжирування кредитів за ступенем ризику);

-       визначення відсоткової ставки з урахуванням кредитного ризику;

-       кредитний моніторинг;

-       управління кредитним портфелем;

-       відновлення проблемних кредитів.

Процес управління кредитним ризиком відбувається послідовно, тому відзначимо основні його стадії:

1)     оцінка ризику - визначення ймовірності негативної події, тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходяться під ризиком, і обсягу збитків, що можуть виникнути за відповідними активами;

2)     реалізація заходів для мінімізації ризику. Заходи для мінімізації ризику представляють собою методи управління кредитним ризиком.

Визначимо найважливіші з методів управління кредитним ризиком, від яких залежить рівень кредитного ризику:

-       аналіз кредитоспроможності позичальника - охоплює аналіз цілей кредитування, визначення джерел погашення кредиту, аналіз інформації про позичальника, забезпечення кредиту;

-       диверсифікованість кредитного портфеля - даний спосіб захисту від кредитного ризику являє собою розподіл коштів, що позичаються, між: фізичними і юридичними особами, банками; підприємствами різних форм власності і різних сфер діяльності; галузями; країнами; продуктами;

-       створення резервів на покриття збитків від кредитної діяльності - даний метод заснований на створенні резервів залежно від ступеня ризику кредиту;

-       ціноутворення кредитів з урахуванням кредитного ризику - полягає в тому, що відсоткова ставка за кредитами повинна враховувати премію за ризик неповернення кредиту.

Домінуючою концепцією оптимізаціїї кредитних ризиків є теорія диверсифікації. Сутність її полягає у всебічній диверсифікації операцій банку, у тому числі і кредитних. Сучасні дослідники вважають, що надання кількох великих позичок є значно небезпечнішим, ніж значної кількості дрібних. Хоча економісти також відмічають, що при такому методу мінімізації ризику проблема його скорочення розв'язується не за рахунок знищення економічних чинників його появи, а шляхом використання суспільних ресурсів для покриття структурних вад функціонування окремих господарських суб'єктів.

Конкретним проявом процесу диверсифікації кредитного ризику є розвиток у світовій практиці консорціального кредитування, при якому кредиторами виступають декілька банків учасників консорціуму.

Але треба зазначити, що метод диверсифікації неспроможний захистити від впливу таких факторів, як очікування кризи чи росту економіки в цілому, коливання банківського відсотка, політичних коливань та інших глобальних чинників. Крім того, диверсифікація може не тільки зменшити, а і збільшити ризик. Збільшення ризику відбувається у випадку кредитування галузей, інформація про які обмежена і є недостатньою.

Ще один метод мінімізації кредитного ризику, який використовується банками та вимагає достовірної інформації про позичальника - це страхування кредитних ризиків, яким в основному займаються спеціалізовані страхові компанії. Прийняття кредитного ризику головним чином пов'язане з формуванням бази даних про фінансовий стан потенційних клієнтів. Постачальниками такої інформації є банки. [5]

Висновки: Фінансова-кредитна система Україна є все ще слабокю, отже зростає об'єктивна потреба її зміцнення і активізації.

Задачею українських банків є використання світового досвіду, що вже набутий розвинутими країнами. По-перше, він вже і є перевірений на практиці; по-друге, дозволить зекономити кошти і час для банківської системи; по-третє, він може виступити базисом для сучасних розробок вітчизняних фахівців.

Література:

1.     Павлюк С.М. Кредитні ризики та управління ними//Фінанси України. - 2003. - №11. - С.105-111.

2.     Чехова І.В. Управління ризиками в банківській діяльності//Держава та регіони. Серія "Економіка та підприємництво". - 2006. - №6. - С.312-314.

3.     Пернарівський О. Аналіз, оцінка та способи зниження банківських ризиків//Вісник НБУ. - 2004. - №4. - С.44-45.

4.     Гайдай Т.Є. Державний вплив а мінімізацію кредитних ризиків банківських установ//Менеджер. -  2004 . - №2. - С.92-96.

5.     Кудрявцев П.М. Управління кредитними ризиками комерційного банку//Держава та регіони. Серія "Економіка та підприємництво". - 2006. - №2. - С.321-325.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>