XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Горбач Л.М. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

к.е.н., Горбач Л.М.

Волинський інститут ім. В.Липинського МАУП (м. Луцьк)

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Прогресуючий розвиток суспільства призвів до порушення екологічної рівноваги, посилення забруднення компонен­тів природи, що, в свою чергу, веде до безповоротних змін у навколишньому середовищі і біосфері, деградації довкілля.

Виникнення багатьох екологічних проблем пов'язано з процесом глобалізації економічного розвитку, внаслідок якого відбулося зростання диспропорцій між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, збільшення нерівності між багатим і бідним населенням, високі темпи зростання населення планети, що загрожує стабільності глобальної екосистеми і біосфери внаслідок зростання споживання ресурсів. Концентрація населення в африканських містах підвищує ризик не тільки соціальних конфліктів, а й неконтрольованих епідемій [1, c.27]. Ці пробле­ми в свою чергу негативно впливають на стан навколишнього середовища, збіль­шують антропогенне навантаження, внаслідок чого його деградація росте в геометричній прогресії, що призводить до нестабільності і напруги світового роз­витку, загрожує переростанням будь-якого локальною конфлікту в глобальний.

Підвищення рівня життя більшості населення планети до нинішнього рівня розвинутих країн, неминуче веде до збільшення обсягів споживання ресурсів приблизно в 20 разів, а з урахуванням прогнозного подвоєння чисельності населення світу - в 40 разів. А це набагато перевищує граничну можливість навколишнього середовища.

Країни "золотого мільярду" і країни, що розвиваються по-різному впливають на виникнення глобальних проблем та навколишнє середовище. Досить різними в цих країнах є основні причини такого впливу. Досить різними в цих країнах є основні причини такого впливу.

На Конференції ООН Ріо-92 більшість неурядових організацій закцентували увагу на тому, що основною проблемою розвитку є надвисокий рівень споживання у багатих країнах. Вони споживають ¾ найважливіших природних ресурсів, зосереджують 4/5 світових доходів, а проживає тут лише ¼ населення планети [2, c. 5].

Недосконалий розвиток технології переробки відходів, а також безвідповідальне відношення до проблем захоронення сміття можуть призвести до засмічення значної кількості земель. Спалювання сміття, крім отруєння повітря, загрожує створенню нового виду небезпечного відходу - токсичного попелу.

Тверді відходи виробництва вимірюються декількома десятками мільярдів тонн. У Світовий океан щорічно потрапляє близько 3,5 млн т нафти і нафтопродуктів, в атмосферу Землі - 60  млн т аерозолей, 100 млн т діоксиду сірки, 70  млн т оксиду азоту, 175 млн т вуглецю, 22 млрд т діоксиду вуглецю. Це призводить до поширення кислотних опадів і посилення парникового ефекту.

Щорічно на планеті знищується понад 20 млн га лісів, що становить площу Румунії чи Великобританії. За оцінками експертів, близько 2/3 сільськогосподарських земель світу виснажені, що призводить до зменшення продуктивності сільського господарства.

Крім того, внаслідок деградації ґрунтів щорічно щорічно зі світового сільськогосподарського обігу зникає 6-7 млн га землі, близько 6 млн га охоплюють процеси опустелювання. За деяким оцінками, подальша деградація земель, різке зниження врожайності сільського господарства ставить під загрозу життя близько 250 млн чол. та погіршує умови життя 1 млрд чол. Зауважимо, що збитки від погіршення стану земельних угідь та опустелювання становлять 42 млрд дол. у рік, водночас заходи з попередження такої деградації - 2,4 млрд дол.

Швидкий ріст населення разом із індустріалізацією, урбанізацією та інтенсифікацією сільського господарства, інтенсивним водоспоживанням для побутових потреб призводять до глобальної водної кризи [3, c. 3].

У доповіді ВООЗ, ЮНІСЕФ "Глобальна оцінка водопостачання і каналізації на 2000 рік" відзначалося, що із шести мільярдів жителів Землі, 1,1 млрд, або 18 % населення світу не мають доступу до постійних джерел води. За прогнозними даними ООН до 2025 р. така кількість населення житиме в умовах гострого дефіциту води, а до 2015 р. майже половина світового населення житиме в країнах із проблемним водним балансом, зокрема країни Африки, Середнього Сходу, Південної Азії, тобто кількість води становитиме менше 1,7 тис. м³ на людину в рік.

Дані свідчать, що нині близько 80 держав світу відчувають нестачу прісної води; близько 3 млрд чол. проживають в умовах відсутності елементарних санітарних умов; понад 10 млн чол. щорічно помирають від хвороб, пов'язаних із забрудненням води; кожну хвилину в світі від нестачі води гине 6 дітей [4, c. 41]. Вражаючим є той факт, що в період високих технологій кожен сьомий житель Європи не має доступу до безпечної питної води, а це понад 120 млн чол.

Нині все частіше в наукових публікаціях звертається увага на те, що проблеми водних ресурсів можуть призвести до серйозних політичних конфліктів між країнами та всередині країн, які можуть перерости навіть у військові конфлікти за доступ до обмежених джерел прісної води.

Світова спільнота акцетує увагу на цих проблемах і закликає застосовувати заходи для забезпечення громадян безпечною пи­тною водою. Так, на Конференції Європейських Міністрів охорони здоров'я (Лондон, 1999), Міжнародній конференції з прісної води (Бонн, 2001), Міжнародній конференції з проблем водного господарства планети (Берлін, 2001), яка рекомендує відноситися до води як до "голубого золота" нового століття, Всесвітньому конгресі з водних проблем на земній кулі (Кіото, 2003), зосереджується увага на проблемах забезпечення людства питною водою.

Таким чином, екологічна домінанта стала визначаючою у формуванні сучасної моделі постіндустріального суспільства.

Процес глобалізації істотно впливає на зміну менталітету та підходів до вирішення екологічних проблем сучасності, що призводить до вироблення довгострокових стратегій сталого екологічного розвитку. Глобалізація орієнтує на комплексне і багатостороннє вирішення багатьох нинішніх проблем. Але оскільки різні країни світу мають відмінності в кількості природних багатств, рівнях соціально-економічного розвитку, то це призводить до відмінностей у результатах природоохоронної політики, ступеня деградації довкілля, виснаження природних ресурсів. Зростаюча взаємозалежність світу вносить особливу напруженість у проблему розподілу і використання світових ресурсів у спільних інтересах людства.

У контексті цього, значний прогрес досягнутий у розумінні проблеми взаємодії та взаємозалежності соціально-економічного розвитку і навколишнього середовища, у виробленні основних положень політики розвитку на глобальному, регіональному та державному рівнях. Прийняті важливі політичні рішення, покликані регулювати економічний розвиток і спрямовані на координацію зусиль світового співтовариства на реалізацію принципів сталого розвитку.

Таким чином, глобальний характер екологічних проблем потребує розробки та реалізації погодженої міжнародної політики. Глобальні екологічні проблеми тісно пов'язані з іншими глобальними світовими проблемами, впливають одне на одного, виникнення одним призводить до виникнення або загострення інших.

Література:

•1.   Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия / В.Л.Иноземцев. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. - С. 27.

•2.   Раковский С.Н. Проблемы глобального устойчивого развития и ООН / С.Н.Раковский // География в школе. - 2004. - № 5. - С. 5.

•3.   Церцек Н.Ф. 2003 год - Всемирный год пресной воды / Н.Ф.Церцек // География в школе. - 2003. - № 7. - С. 3.

•4.   Одинаев Х.А. Водный баланс и проблемы устойчивого водопользования в Таджикистане / Х.А.Одинаев // Вестник Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 2003. - №2. - С. 41.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>