XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

К.е.н. Губанова Л. І, Пригоцька К.В. ПОДАТКОВІ МОДЕЛІ ТА ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

К.е.н. Губанова Л. І, Пригоцька К.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПОДАТКОВІ МОДЕЛІ ТА ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

В умовах трансформаційних процесів важливим завданням економічної політики держави є створення й забезпечення функціонування в країні ефективної податкової системи. Як економічна форма та важливий регулятор взаємовідносин між громадянами, з одного боку, та державою – з іншого, податкова система є, по суті, єдиним гнучким засобом державного впливу на економічну активність громадян і контролю за формуванням і розподілом грошових доходів населення. Отже, тема дослідження досить актуальна. Саме, взаємозв’язок і взаємозалежність фіскальних пріоритетів людини та держави зумовили вибір теми дослідження.
Теоретичною основою цього дослідження є наукові праці таких вчених: В.Андрущенка, В. Бурковський, Б. Гаврилишина, Р. Дорнберг, С. Каламбет, В.Федосова та інші.
Механізм оподаткування доходів фізичних осіб у багатьох країнах світу зарекомендував себе як інструмент виходу з кризової ситуації, стабілізації економіки та її динамічного розвитку. Податок з доходів фізичних осіб безпосередньо регулює ціну робочої сили, впливає на трудові зусилля працівників, структуру споживання й розвиток виробництва. Податкова реформа в Україні потребує поглибленого аналізу й осмислення досвіду змін податкових систем зарубіжних країн. При цьому слід звернути увагу, що мова перш за все йде не про деякі зміни в окремо взятій країні, а саме про тенденції в розвитку податкової системи за більш або менш довгий період часу.
Надходження від індивідуального прибуткового податку є значною статтею доходів у багатьох зарубіжних країнах. Так, у середньому по розвинутих країнах вони складають близько 30% надходжень до бюджету. У той же час в останні роки має місце тенденція зниження ставок прибуткового податку. Але навіть після зниження граничні максимальні ставки прибуткового податку з фізичних осіб усе ще залишаються достатньо високими на рівні від 33 до 61% [3]. Разом зі зниженням граничних ставок має місце тенденція скорочення числа ступенів шкали прибуткового податку. Найбільш значне їх скорочення відбулося у таких країнах: Франції – з 12 до 4, Японії – з 15 до 5, США –з 14 до 5, Канаді – з 10 до 3 ставок .
Одна з найголовніших проблем податкових систем зарубіжних країн, яка відзначається багатьма вченими, це складність оподаткування як для платників податків, так і для податкових органів. Через це виникають проблеми щодо виявлення схем ухилення від податків, зростають витрати із утримання й навчання працівників податкових органів.
Об’єктом оподаткування прибутковим податком є всі доходи громадян від найманої праці, самостійної роботи (у осіб вільної професії), промислової діяльності або діяльності в сільському й лісовому господарстві; капіталу, здавання майна в оренду або в наймання; усіх інших надходжень.
Для визначення оподатковуваного доходу від сукупних доходів віднімаються витрати. При цьому враховуються й особливі витрати, такі, як наприклад, аліменти після розлучення, внески на медичне страхування й страхування життя, церковний податок, витрати на професійну освіту тощо. Прибутковий податок з найманих працівників утримується роботодавцем при виплаті заробітної плати (податок на заробітну плату) й перераховуються в податкові органи.
Федеральна форма державного устрою США зумовлює триступеневий процес стягування податків: на рівні федерації; на рівні штату; на рівні місцевих органів влади. На всіх трьох рівнях стягуються 5 видів податків: прибутковий податок з фізичних осіб; податок з прибутку корпорацій; обов’язкові внески у фонди соціального страхування; акцизи; податок на спадщину та подарунки. Найбільш значною статтею доходів у США є прибутковий податок з громадян, питома вага якого сягає до 40% обсягу федерального бюджету. Податок збирається за прогресивною шкалою. Є неоподатковуваний мінімум доходів і п’ять податкових ставок. Податком може обкладатися або окрема людина, або родина. В останньому випадку враховують підсумок усіх видів доходів членів родини за рік.
Найважливіше місце в групі прибуткових податків Франції займає прибутковий податок з фізичних осіб, що стягується щороку з доходу, який декларується на початку року за підсумками попереднього фінансового року. Під доходами розуміють усі грошові надходження, отримані протягом року, до яких належать заробітна плата, пенсія, винагороди, довічна рента, доходи від рухомого майна, доходи від землеволодінь, доходи від сільськогосподарської діяльності, прибутки від промислової або комерційної діяльності, доходи некомерційного характеру, прибутки від операцій з цінними паперами. Ураховуються також і разові доходи, одержані у випадку передачі права власності. База оподаткування зменшується на окремі витрати, наприклад цільові допомоги на харчування, деякі відрахування застосовуються до певних соціальних груп (люди похилого віку, інваліди тощо).
У Японії найбільш значні доходи державі приносить прибутковий податок з юридичних і фізичних осіб. Він дорівнює 56,4% усіх податкових надходжень. Фізичні особи сплачують державний прибутковий податок за прогресивною шкалою, яка має 5 ставок. При цьому доречно сказати, що середній річний дохід жителя Японії складає в останні роки 7,5 млн. ієн. Існує значний неоподатковуваний мінімум, який зважає на сімейний стан людини, ряд інших факторів. Платники податку самостійно заповнюють податкові декларації й водночас з їх подачею подають у податкові органи заяви про доходи й збитки.
В Австрії залежно від рівня доходу застосовується п'ять ставок прибуткового податку від 10 до 50%, передбачений неоподатковуваний дохід і коригувальна сума, на розмір якої зменшується податок. Крім того, окремі категорії платників податку мають право на податковий кредит і знижену ставку для частини доходів (виплати по акціях вітчизняних компаній) [5].
Аналіз систем прибуткового оподаткування фізичних осіб країн СНД показав, що в більшості з них передбачений прогресивний підхід, крім Киргизії (10%) й Росії (13%) [1], де функціонує пропорційна система. Кількість ставок коливається від 3 до 8, а їх розмір – від 8 до 35%.
Аналіз досвіду оподаткування розвинутих країн та країн СНД свідчить про розвиток податкових систем у напрямі зниження податкового навантаження. В умовах інтеграції та глобалізації економіки цей процес набуває спільних рис, до яких можна віднести скорочення кількості податкових ставок, зниження рівня максимальних ставок, зниження рівня прогресії, виділення різних категорій оподатковуваних доходів, надання податкового кредиту на окремі соціальні витрати (навчання, лікування, придбання житла) тощо.
Функціонування механізму фіскальної системи, що регулює процеси стягування податків з доходів фізичних осіб, в економічно розвинутих країнах направлено на максимальне повне врахування реальних економічних можливостей платників і досягнення соціальної справедливості [2].
Для України досвід зниження податкового навантаження на доходи фізичних осіб є цінний, бо існуючий механізм оподаткування доходів створює значне податкове навантаження, навіть не забезпечує прожиткового мінімуму для працюючих. Це знижує рівень життя населення до показників, що не забезпечують основних потреб працівників та членів їх сімей, тобто не забезпечується навіть простого відтворення. Це, у свою чергу, руйнує мотивації до ефективної праці та негативно впливає в цілому на розвиток виробництва в країні.
При реформуванні підходів до оподаткування доходів фізичних осіб необхідно використовувати досвід розвинутих країн, при цьому будувати механізм оподаткування за складовими теоретичної моделі оподаткування: встановлення об’єкта обкладення податком, складу оподатковуваного доходу, розміру неоподатковуваного мінімуму, шкали ставок, розподіл оподатковуваного доходу для оподаткування за різними ставками, застосування податкового кредиту та інших пільг, урахування податку, сплаченого за різними видами доходів (корпоративного та від капіталу), розрахунок податку за результатами року.
У разі реформування підходів до оподаткування доходів фізичних осіб в Україні необхідно використовувати позитивний зарубіжний досвід, ураховувати економічний стан держави, основні положення Конституції, традиції оподаткування, необхідність забезпечення прав і свобод громадян, рівень добробуту в країні та інші чинники.
Упровадження моделі (застосування її елементів) потребує детальних досліджень, які дозволять урахувати загальну стратегію розвитку країни, відповідність соціальних, економічних та політичних умов розвитку запропонованим змінам та їх можливі наслідки [7].
З урахуванням закордонного досвіду в процесі реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб найбільш важливо чітко визначити базові концептуальні положення, реалізація яких дозволить оптимально збалансувати особисті й групові інтереси платників податків при формуванні їх особистих доходів, а також забезпечити задоволення необхідних потреб держави. Саме на цій основі можна уникнути напруження, що може загостритися внаслідок масштабних порушень принципу соціальної справедливості в процесі функціонування податково-розподільчої системи держави, яка справляє значний вплив на життєвий рівень населення.
Дотримання принципу соціальної справедливості на сучасному етапі трансформаційного розвитку стає чи не найголовнішим критерієм прогресивності суспільного ладу, необхідним чинником забезпечення економічного зростання й соціальної стабільності держави.
Результати дослідження підтверджують, що оподаткування доходів фізичних осіб на основі Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” [6] сприяє зростанню споживчої активності населення, розвитку економічних відносин у країні, зміцнює статус соціально забезпечених верств населення. Проте негативним моментом цього виду оподаткування є посилення соціальної нерівності всупереч критерію соціальної справедливості та ефективності. Це зумовлює необхідність установлення диференційованих ставок податку з доходів фізичних осіб, що дасть змогу вирівняти правові, соціальні та економічні параметри даного податку для різних верств суспільства.
Література:
1. Амоша О., Вишневський В. До питання про оцінку рівня податків в Україні // Економіка України. – 2002. – №8. – С.11-19.
2. Буряковський В.В. та ін. Податки: Учбовий посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 611с
3. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НIОС, 2002. – 608с
4. Геєць В. М. Економічне зростання в 2000–2002 рр. та складові політики розвитку в довгостроковому відношенні // Економіка і прогнозування. – 2002. – №1. – С.11–23
5. Дорнберг Р. Міжнародне оподаткування: Пер. 2-го англ. вид. – К.: «Абрис», 1997. – 304с.
6. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. №889-IV
7. Каламбет С.В. Податковий потенціал: теорія, практика, управління: Наукова монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 304с


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>