XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н. Хачатрян В.В., Гріненко Т.С. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

к.е.н. Хачатрян В.В., Гріненко Т.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

Динамічний розвиток суспільства має досить неоднозначні наслідки: з одного боку, є істотне збільшення асортименту, кількості та якості благ, які пропонуються споживачам; з іншого - поглиблення диференціації населення за рівнем їхнього матеріального статку. Звісно, переважна більшість осіб, які ведуть злиденне існування, воліють звинувачувати у своєму скрутному становищі радше когось (частіше за все, державу), ніж себе особисто. Проте, як виявляється, причинами бідності є не лише не виважена політика держави, а й інші чинники: внутрішні - залежать від особистих рис та якостей конкретної особи; родинні - формуються найближчим оточенням [4].

Однак саме держава має реальні можливості регулювати рівень розвитку окремих галузей, регіонів чи груп населення, а відтак, створювати передумови для їхнього збагачення чи збідніння. Тому вивчення ролі і місця держави в процесі регулювання рівня та якості життя населення є дуже актуальним і своєчасним.

Аналіз наукових досліджень і публікацій останнього часу показує, що проблемі державного регулювання рівня та якості життя населення присвячені праці О.Берданової, І.Дзюби, В.Жеребіна, Л.Зубченка, Е.Лібанової, В.Мандибури, О.Новікової, А.Романова, А.Сурінова та інших вчених. Проте дослідження особливостей державного регулювання рівня та якості життя населення за умов глибоких трансформаційних процесів є недостатнім, а знання і розуміння суспільством важливості цього питання залишаються неповними і розсіяними. Тому метою даної роботи є: аналіз існуючих методів і способів державного регулювання рівня та якості життя населення.

Державна політика підвищення рівня та якості життя населення є складовою державного регулювання економіки, яка, на думку В.Гриньової та М.Новикової, являє собою процес "втручання державних органів влади за допомогою різних методів і інструментів у розвиток основних економічних процесів з метою забезпечення позитивних соціально-економічних результатів.

Об'єктивною необхідністю такого втручання служить неможливість ринку, який характеризується стихійністю розвитку, забезпечити виконання економічної політики держави, яка передбачає, по-перше, створення міцної матеріальної основи для зростання добробуту народу; по-друге, забезпечення суспільного відтворення в необхідних пропорціях і масштабах; по-третє, підтримку балансу соціально-економічних інтересів різних верств населення; по-четверте, збереження цілісності територіального простору країни [2, с. 15-16].

Одначе таке втручання з боку держави може мати радше негативні результати, якщо не передбачатиме виваженого використання системи відповідних методів державного управління (регулювання), які являють собою "сукупність універсальних та специфічних способів і прийомів, які застосовуються персоналом органів державного управління при виконанні його функцій або в процесі розробки, прийняття та реалізації рішень, спрямованих на досягнення визначених цілей щодо розвитку керованих об'єктів" [3, с. 12].

Проте результативність державного втручання істотною мірою буде залежати від того, хто, коли та в який спосіб застосував ті чи інші методи державного управління (регулювання). Якщо наразі залишити поза увагою компетентність конкретних виконавців (працівників відповідних органів державної влади), то на перший план виходять методи і способи реалізації відповідної державної політики, оскільки саме система методів державного регулювання дозволяє органам державної влади впливати на розвиток соціально-економічних процесів шляхом створення сприятливих умов для їх розвитку з метою отримання суспільно-корисних результатів.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що для вдосконалення механізму державного регулювання рівня та якості життя населення наразі необхідно:

•-       зменшити адміністративний вплив органів державного регулювання на процес взаємодії між економічними суб'єктами;

•-       здійснити реорганізацію органів державного регулювання на місцях та переглянути їх функції, спрямувавши їх на розробку регіональної та реалізацію державної стратегії подолання бідності;

•-       зосередити увагу на правових, економічних і соціально-психологічних методах державного регулювання рівня та якості життя населення;

•-       посилити роботу органів державного регулювання по реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки, збереженню існуючих і створенню нових робочих місць, заохоченні роботодавців до підвищення рівня оплати праці та виконання соціальних зобов'язань перед найманими працівниками тощо.

Можна зробити такі висновки, що наразі серед науковців відсутня єдина точка зору стосовно класифікації методів державного управління (регулювання); практична реалізація державної політики підвищення рівня та якості життя населення потребує належного теоретико-методологічне обґрунтування, що має стати предметом подальших досліджень.

Література:

•1.     Андрусенко Г.О., Мостовий Г.І. Державне регулювання макроекономічними процесами: Опорний конспект лекцій. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2003. - 168 с.

•2.     Гриньова В.М., Новікова М.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 756 с.

•3.     Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С.Одінцова, Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов та ін.; За заг. ред. Г.С.Одінцової. - Х.: ХарРІУАДУ, 2002. - 492 с.

•4.     Мельниченко О.А. Бідність: поняття та визначення статусу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 1 (23). - С. 48-56.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>