XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Хачатрян В.В., Шмундяк В.О. ТРУДОВІ РЕСУРСИ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

к.е.н., доц. Хачатрян  В.В.

Шмундяк  В.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

ТРУДОВІ РЕСУРСИ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Для здійснення ефективної економічної діяльності підприємства необхідна достатня кількість висококваліфікованих працівників, а також ефективне управління ними. Саме управління трудовими ресурсами є одним із головних чинників покращення ефективної дільності підприємства. Обов'язковою умовою функціонування підприємства є поєднання трудових ресурсів із засобами виробництва, яке забезпечує процес діяльності.

Проблеми трудових ресурсів досліджували такі вчені, як: В. С. Венедіктов, І.М. Прибиткова, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.І. Римаренко, В.І. Олефір та інші. Метою даного дослідження є визначення трудових ресурсів як основного показника ефективності діяльності підприємства.

Актуальність дослідження полягає у тому, щоб визначити сутність ефективного управління трудовими ресурсами на підприємствах, як засіб удосконалення для отримання соціально-економічного результату.

Перш за все потрібно зазначити, що трудові ресурси є головним інструментом, який спричинює ефективну діяльність підприємства. Давайте для початку розглянути саму сутність поняття «трудових ресурсів». Цей термін виник у перші роки радянської влади і використовувався для потреб централізованого планування адміністративно-командної економіки.[5]

Існує багато трактувань стосовно визначення «трудові ресурси». За визначенням Завіновської Г. Т., трудові ресурси - це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними.[2]

Як зазначають Макаровська Т. П., Бондар Н. М., трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка за віковими, фізичними та освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності.[4]

Василенко В.С. вказує, що трудові ресурси - це частина населення країни, яка, маючи відповідні психофізіологічні, фізичні та інтелектуальні якості, здатна виробляти матеріальні та духовні блага й послуги, тобто здійснювати корисну діяльність.[1]

Нам здається, що найбільш коректним визначенням трудових ресурсів, є саме тлумачення Василенка В.С. Так як воно найбільш повно розкриває саму суть трудових ресурсів.

Також потрібно зазначити, що до трудових ресурсів належать:

• населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

• працюючі особи пенсійного віку;

• працюючі особи віком до 16 років.

Стосовно підвищення ефективності використання трудових ресурсів,то потрібно застосовувати необхідні засоби. До них можна віднести:

1. покращення якості праці;

2. запровадження курсів, систем підвищення освітнього рівня;

3. профільна кваліфікація;

4. організація семінарів стосовно покращення кваліфікації працівників.[3]

Також підвищити ефективність роботи працівників можна матеріально - підвищення заробітної плати, премії, оплата відпочинку та лікування чи морально - надання додаткової відпустки, нагородження грамотою, висловлення подяки, підвищення службової посади, запровадження гнучкого робочого графіку.

На підприємствах зарубіжних країн,наприклад американських «Mars», використовують таку систему заохочення по деяких критеріях. Наприклад, якщо працівник працює на нашому рівні і він подає деяку кількість ідей чи пропозицій (5) щодо удосконалення роботи автоматизації конвеєрів для виробництва продукції та доставляння її споживачу, то менеджер вищої ланки може застосувати їх. Якщо при впровадженні даних удосконалень вони виправдовують себе, то працівник, відповідно до кількості запроваджених інновацій, може отримати підвищення чи матеріальну винагороду, яка додається легально до його заробітної плати. Тобто, ця стратегія управління є ефективною, тому що у працівника є стимул для того, щоб підприємство втілювало свою місію.

 Таким чином, на нашу думку найбільш точним визначення трудових ресурсів для нашої країни є - частина населення країни, яка має фізичні та інтелектуальні якості та рівень менталітету, а також кваліфікаційні навички, що дозволяють їй реалізувати себе як спеціаліста у професійній діяльності. Для покращення і підвищення використання трудових ресурсів потрібно застосовувати низку заходів, як моральних так і матеріальних.

Література:

•1.     Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. -   Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 403 с.

•2.     Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.

•3.     Замора О.І. Основні тенденції формування і використання трудових ресурсів / О.І. Замора // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4. - С. 85-91.

•4.     Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч.закл. - К.: МАУП, 2003. - 304 с.

•5.     Попов С. В. Трудові ресурси України: стан та перспективи розвитку / С. В. Попов //Форум права. - 2008. - № 3. - С. 419-426 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08psvtpr.pdf

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>