XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Іващенко П.О. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СИСТЕМНОГО ЕКОНОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

К.е.н., Іващенко Петро Олексійович
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СИСТЕМНОГО ЕКОНОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Одразу слід пояснити, що мається на увазі у фразі «системний економетричний аналіз». Мова йдеться про діалектичний підхід до економетрії, її методології з точки зору системного аналізу. Діалектична риса полягає в тому, що і системний аналіз, і економетрія взаємодіють, і у цій взаємодії вони взаємно збагачуються.
Аналіз сучасних соціально-економічних процесів дозволяє зробити висновок, що вони як об’єкти економетричного дослідження виходять за рамки класичної економетрії. Наприклад, якщо звернутися до процесів забезпечення безпеки життєдіяльності особи, то поряд з необхідністю оцінювання та дослідження параметрів рівняння множинної регресії (класична економетрія) виникають завдання оцінювання нелінійних функціоналів, що відображають зв’язки між ендогенними та екзогенними чинниками в економетричних моделях. Розв’язок завдань такого типу полягає у формулюванні і вирішенні варіаційних задач в умовах невизначеності.
З’ясуємо методологічні засади системного економетричного аналізу. Економетрія приділяє багато уваги до побудування параметричних моделей зв’язків між економічними чинниками, що характеризують об’єкт, або групу об’єктів. Подібні задачі вирішуються такими науковими напрямками, як регресійний аналіз, детермінований аналіз показників, теорія виробничих функцій [1] та ін. Йдеться про побудування («відшукання», «оцінювання», «відновлення», «ідентифікація» і т.п. – терміни вживаються в залежності від дисципліни, в якій дається постановка даної задачі –  функції image002461.png, що відображає залежність пояснюємого (результативного, залежного) показника y деякого економічного (соціально-економічного) процесу від пояснюючих (незалежних, екзогенних, предикторних) показників цього процесуimage002462.png параметрів image002463.png. Ця залежність узгоджена з висхідною інформацією і відповідає цілям дослідження об’єкту.
На відміну від характеристики висхідної інформації, яка містить і теоретичні міркування про сутність досліджуваного процесу і фактичні дані, як статистичної, у разі економічних (соціально-економічних) процесів таку характеристику називають економетричною [2].
Для кожного з означених вище напрямків досліджень є характерними певні підходи і сфери майбутнього використання. Вони (підходи і сфери) базуються на певних передумовах відносно досліджуваних процесів, характеру вимірів, або споглядання показниківimage002464.png і зв’язків між нами. Також розрізняється інтерпретація самої залежності image002465.png, яка будується тим чи іншим способом.
Враховуючи розглянуті питання та проблеми, пропонується наступне визначення системного економетричного аналізу.
Під системним економетричним аналізом будемо визначати поширення класичного економіко-статистичного аналізу на сферу задач, які можуть бути розв’язані економетричними методами плюс методами таких наукових дисциплін як: економічна теорія, математика, загальна теорія статистики, інформатика (з використанням світової мережі Internet) в рамках системного підходу.
Розкриваючи запропоноване визначення системного економіко-статистичного підходу, необхідно наголосити  наступне.
Економетрія дійсно базується на економічній теорії та вказаних вище дисциплінах. Але справа в тому, що розвиваючись економетричний аналіз ставить нові питання дисциплінам, на яких базується економетрія. Таким чином, системність проявляється у наявності і використанні прямих і зворотних зв’язків між економетричним аналізом і згаданими дисциплінами.
До особливостей системного економетричного аналізу слід віднести:
більш глибоке врахування властивостей інформації, яка використовується при вирішенні економетричних задач;
інтенсивніша взаємодія системного економетричного аналізу з економічною теорією, математикою, статистикою, інформатикою;
підвищена об’єктивність у побудуванні і використанні економіко-математичних моделей;
спробу використання систем факторних чинників, методику і межі економетричної інтерпретації тих чи інших характеристик побудованих залежностей.
Таким чином введено в розгляд поняття системного економетричного аналізу і вказані його особливості.
Література:
1. Клейнер Г.Б. Производственные функции: теория, методы, применение. – М.: Финансы и статистика, 1986.  – 225 с.
2. Клейнер Г.Б. Эконометрические зависимости: принципы и методы построения.  / Г.Б. Клейнер, С.А. Смоляк – М.: Наука, 2000. – 104 с.
e-mail: ipaplin@mail.ru
  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>