к.е.н., Квасницька Р.С., Барабаш А.О. УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
к.е.н., доцент, Квасницька Р. С.
Студент, Барабаш А. О.
Хмельницький національний університет
м. Хмельницький
УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Постановка проблеми. Банківська ліквідність відіграє життєво важливу роль як у діяльності окремого банку, так і у кредитній системі держави. Тому вирішення проблем ліквідності повинно мати найвищий пріоритет в роботі банку, а формування та використання адекватного інструментарію управління ліквідністю банку - першочергове завдання, що і визначає актуальність дослідження.
Аналіз основних досліджень та публікацій. Різноманітним аспектам банківської ліквідності присвячено досить багато робіт вітчизняних і зарубіжних науковців. Серед зарубіжних економістів підходи до управління ліквідністю досліджували Пітер С. Роуз, Джозеф Ф. Сінкі, також російські фахівці: М. А. Поморина, А. Н. Шаталов, В. В. Бабанов та ін. Варто зазначити, що серед вітчизняних економістів поняття «ліквідність» та його різні аспекти розглядали: О. Г. Коренєва, Н. Г. Слав'янська, І. С. Гуцал, Я. І. Чайковський, З. І. Щибиволок [2]. Управління ліквідністю банку досліджували такі науковці, як О.І. Лаврушин, В.М. Шелудько, О.Д, Вовчак, Н.О. Хіміч, М.А. Поморина та ін. Однак, незважаючи на велику кількість праць та досліджень у цій сфері, недостатньо висвітлено сутність та значення банківської ліквідності, переваги та недоліки підходів управління ліквідністю банку, як в теоретичному, так і практичному аспектах.
Метою даною статті є теоретичне обґрунтування сутності та чинників банківської ліквідності, виокремлення переваг та недоліків існуючих підходів до управління ліквідністю комерційних банків.
Виклад основного матеріалу. Загалом термін «ліквідність» має широкий спектр застосування й використовується в різних сферах економіки, пов'язується з різними об'єктами, цей термін використовується як самостійна економічна категорія в сполученнях з іншими поняттями, що відносяться до конкретних об'єктів і суб'єктів національної економіки, а також для визначення характерних рис діяльності економічних суб'єктів. Цей термін використовується як самостійна економічна категорія, у сполученнях з іншими поняттями, що відносяться до конкретних об'єктів і суб'єктів національної економіки, а також для визначення характерних рис діяльності економічних суб'єктів.
Можна виділити такі основні підходи до трактування ліквідності банку: підхід «виконання зобов'язань»; підхід «співвідношення активів та пасивів»; підхід «перетворення активів».
Різні автори по-різному трактують поняття «ліквідність» відповідно до підходу «виконання зобов'язань». Наприклад, О.В. Єфімова розглядає ліквідність «як здатність підприємства оплачувати свої короткострокові зобов'язання» і називає її поточною платоспроможністю, а В.А. Кейлер під терміном «ліквідність підприємства» розуміє здатність підприємства виконувати свої зобов'язання щодо заборгованості точно в момент настання строку платежів.
Такий підхід до розуміння ліквідності використовувався і авторами Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні. У ній визначено, що ліквідність - здатність банків своєчасно відповідати за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до підходу «співвідношення активів та пасивів» досліджуваний термін розглядається як співвідношення активів і пасивів або зобов'язань та засобів, якими можна їх виконати. Так, Б.А.Райзберг, Л. Ш. Лозовський, Е. С. Стародубцева визначають ліквідність, як співвідношення між активами й пасивами балансу банку по певних строках. М. Л. Лишанський та І. Б. Маслова трактують ліквідність, як певне співвідношення величини заборгованості й засобів, які можуть бути використані для її погашення.
Розглянемо також позиції авторів щодо визначення поняття «ліквідність банку» відповідно до підходу «перетворення активів». У рамках цього підходу ліквідність розглядається як процес, можливість або ступінь легкості перетворення активу на засоби, якими можна буде виконати зобов'язання.
Отже, ліквідність банку - це здатність банку своєчасно і в повному обсязі виконувати взяті на себе балансові та позабалансові зобов'язання та своєчасно і в повному обсязі забезпечити можливі потреби платоспроможних клієнтів в кредитних коштах, за умови збереження постійної позитивної маржі між середньою вартістю наданих та залучених коштів, з урахуванням затрат пов'язаних з кредитним ризиком та затрат пов'язаних з обов'язковим резервуванням [3].
Рівень банківської ліквідності залежить від дії чинників, які формуються безпосередньо в процесі діяльності окремого банку, тобто чинники внутрішні, які можна оцінювати, прогнозувати й змінювати, та чинники, що формуються на макрорівні, тобто зовнішні чинники.
На рисунку 1 розглянуто більш детально чинники, що впливають на банківську ліквідність [2].
Рисунок 1 - Чинники, що впливають на банківську ліквідність
На сьогодні існує декілька загальних підходів до забезпечення комерційних ліквідності банків [5]: забезпечення ліквідності за рахунок активів (управління активами); використання головним чином запозичених ліквідних коштів для задоволення попиту на грошові кошти (управління пасивами); збалансоване управління ліквідністю (активами і пасивами).
В таблиці 2 наведена порівняльна характеристика підходів управління ліквідністю банку [5].
Таблиця 2 - Порівняльна характеристика підходів управління ліквідністю банку
| Методи управління ліквідністю | Основні положення | Переваги | Недоліки |
| Управління активами | Накопичення банком високоліквідних активів | Забезпечення ліквідності при підтриманні мінімального рівня ризику | Недоотримання доходів (високоліквідні активи мають низьку прибутковість), додаткові витрати у вигляді платежів при реалізації активів; погіршення загального стану балансу при продажі активів; можливість знецінення накопичених активів в умовах нестабільного ринку; не враховуються потреби економіки в кредитах |
| Управління пасивами | Залучення коштів в необхідній кількості для задоволення попиту на ліквідні ресурси | Забезпечення ліквідності при забезпечення ліквідності | Високий рівень ризику; обмеженість доступу невеликих новостворених банків до залучення кредитів; можливість неотримання коштів в необхідному обсязі і в обумовленні строки; складність визначення прибутку; значення зростання вартості залучених ресурсів через великий рівень конкуренції; значна залежність від контрагентів |
| Управління активами і пасивами | Накопичення ліквідних активів для забезпечення очікуваного попиту на них. Придбання активів на ринку при виникненні неочікуваної потреби в ліквідності | Гнучкість, мінімізації ризиків при одному зростанні дохідності | Досить складний комплексний підхід, що вимагає наявності висококваліфікованих кадрів, проведення значної аналітичної роботи, додаткових втрат часу |
Дані підходи мають свої недоліки і в чистому вигляді не використовуються при виборі загальної стратегії і тактики банку. Проте залежно від ситуації пропоновані цими теоріями підходи використовуються в реальній практиці і дозволяють регулювати ліквідність банку.
За допомогою економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується стабільна діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов'язань перед вкладниками. Існуючі нормативи поділяються на: нормативи капіталу; нормативи ліквідності; нормативи кредитного ризику; нормативи інвестування; нормативи загальної довгої та короткої валютної позиції банку.
В таблиці 4 детально розглянуті нормативи ліквідності: миттєва (Н4), поточна (Н5), короткострокова (Н6) за 2009 та 2010 роки [1].
Таблиця 4 - Динаміка виконання нормативів ліквідності комерційними банками за 2009-2010 рр.
| Періоди | Нормативи ліквідності | |||||
| Н4-норматив миттєвої ліквідності | Н5-норматив поточної ліквідності | Н6-норматив короткострокової ліквідності | ||||
| Фактичне значення | Нормативне значення | Фактичне значення | Нормативне значення | Фактичне значення | Нормативне значення | |
| 2009 рік | Не менше 20% | Не менше 40% | Не менше 20% | |||
| На 1.01 | 62,38 | 75,16 | 32,99 | |||
| На 1.02 | 63,73 | 72,23 | 31,33 | |||
| На 1.03 | 60,83 | 73,08 | 29,92 | |||
| На 1.04 | 63,05 | 71,78 | 30,95 | |||
| На 1.05 | 64,97 | 77,32 | 33,30 | |||
| На 1.06 | 67,91 | 79,29 | 32,23 | |||
| На 1.07 | 69,81 | 73,87 | 32,63 | |||
| На 1.08 | 63,90 | 72,95 | 32,82 | |||
| На 1.09 | 65,33 | 71,35 | 32,92 | |||
| На 1.10 | 67,42 | 70,62 | 33,77 | |||
| На 1.11 | 66,93 | 69,34 | 32,55 | |||
| На 1.12 | 65,74 | 70,30 | 32,25 | |||
| 2010 рік | ||||||
| На 1.01 | 64,45 | 72,90 | 35,88 | Не менше 60% | ||
| На 1.02 | 69,87 | 73,52 | 37,83 | |||
| На 1.03 | 63,15 | 75,53 | 99,99 | |||
| На 1.04 | 68,64 | 82,04 | 100,85 | |||
| На 1.05 | 69,41 | 74,13 | 98,64 | |||
| На 1.06 | 65,78 | 77,76 | 98,85 | |||
| На 1.07 | 69,63 | 81,72 | 100,28 | |||
| На 1.08 | 65,88 | 78,92 | 99,78 | |||
| На 1.09 | 56,99 | 72,51 | 94,59 | |||
| На 1.10 | 53,56 | 74,19 | 94,35 | |||
| На 1.11 | 57,51 | 76,48 | 93,83 | |||
| На 1.12 | 55,64 | 81,11 | 91,73 | |||
Аналіз виконання банками нормативів ліквідності, що представлений у таблиці 4, характеризується певною динамікою, фактичні показники ліквідності значно перевищують їх нормативне значення. Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банків короткострокових ліквідних активів над їх зобов'язаннями з відповідними термінами виконання [1].
Наведені дані свідчать, що навіть не зважаючи на поточні проблеми з ліквідністю, комерційні банки дотримувалися встановлених нормативів. Фактичні значення Н4 та Н5 у кризовий період не змінилися, а от норматив короткострокової ліквідності (Н6) зріс майже на 60 процентних пунктів. Це пов'язано з тим, що НБУ підвищив нормативне значення для цього нормативу з 20% до 60%. Дане зростання нормативного значення є результатом збільшення Національним банком обов'язкових резервів з метою запобігання зростанню кредитування комерційними банками у період кризи та збереження платоспроможності.
Виходячи з наведеної інформації виконання нормативів ліквідності, доречно зробити висновок, що комерційні банки володіють достатнім рівнем ліквідності та управління ресурсами відбувається на відповідному рівні.
Наступним напрямком регулювання ліквідності нарівні комерційного банку є якість депозитної бази, яка визначається часткою стабільних депозитів у банку. Підвищення стабільної частки депозитів зменшує потребу банку в ліквідних коштах, оскільки передбачає відновлюваність зобов'язань банку. Найбільша стабільність спостерігається у депозитів до запитання, що пов'язано з їх низькою залежністю від рівня процентної ставки. Розглянувши дані НБУ, варто відзначити, що починаючи з 2007 року відбувається постійне збільшення депозитів на вимогу, але починаючи з березня 2011 року сума даних вкладів зменшилась і на вересень поточного року вони становили 821 млн грн. Депозитні вклади терміном більше 2 років навпаки зменшуються, що свідчить про недовіру клієнтів до банківських установ. Проте варто зазначити, що з січня 2011 року дані вклади почали зростати з 34 млн грн. до 698 млн грн. у вересні 2011 року.
Наступним напрямом управління ресурсами є якість активів, яка визначається на основі їх ліквідності, ризикованості, дохідності та диверсифікованості. Ліквідність активів - це їх здатність трансформуватися в грошові кошти через їх реалізацію або погашення зобов'язань боржником. Ступінь ліквідності активів залежить від їх призначення. Активи банку, наприклад кредити, в грошовій формі призначені для виконання платіжної функції, інші - для отримання доходу тощо.
Різке зростання величини кредитів, що видали комерційні банки відбулося у 2008 році. У період 2009 - 2010 років, коли були проблеми у банківському секторі, кредитний портфель банків значно погіршився. Оскільки велика частина кредитів не поверталась і НБУ ввів заборону на видачу кредитів.
Що стосується збалансованості активів та пасивів за строками, то вона має значний вплив на ліквідність банку. Виконання банком зобов'язань перед клієнтами передбачає погодження строків, на які інвестуються кошти, зі строками, на які ці кошти надали вкладники. Певна частина депозитів може використовуватись і для довгострокового інвестування чи кредитування, але для більшої частини активів та пасивів збалансованість за строками є необхідною. Аналізуючи величини залучених депозитів та виданих кредитів за строком погашення, бачимо, що між ними існує певний дисбаланс. Оскільки клієнти свої вклади бажають вкладати на нетривалий термін, а банки кредити видають в основному на строк від 1 до 5 років. Це свідчить про неналагоджену депозитну та кредитну політику банків. Для того, щоб не виникало проблем з управлінням ліквідністю, комерційному банку потрібно вживати заходів по стимулюванню залучення вкладів юридичними та фізичними особами.
Висновки. Отже, управління банківською ліквідністю є багатогранним, складним та безперервним процес, що є сукупністю підходів та методів. На результат управління банківською ліквідністю впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники. Аналіз сучасного стану банківської системи України щодо рівня ліквідності комерційних банків дає можливість стверджувати наступне:
•- фактичні значення нормативів ліквідності знаходяться вище нормативних, тому претензій до комерційних банків з боку НБУ немає. У цьому велику роль відіграла регуляторна політика Національного банку, який збільшив норми обов'язкових резервів;
•- наданий час не існує збалансованості між активами та пасивами за строками погашення: депозити вкладаються на менший термін, ніж видаються кредити. Це в певній мірі впливає на ліквідність банку. Адже, якщо велика кількість клієнтів звернеться з вимогою виплати депозитів, комерційні банки не в змозі будуть це зробити;
•- якість обслуговування клієнтів знаходиться на високому рівні, але щоб досягти рівня Західної Європи, необхідній надалі впроваджувати комплекси самообслуговування, навчати клієнтів ними користуватися, просувати онлайновий банкінг, підвищувати безпеку та надійність банківських установ.
Література:
1.Довгань Ю. С. Гребінь О. М. Оцінка ефективності управління ліквідністю на рівні комерційного банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
2.Червінська О. С., Мокринська М. Р. Управління банківською ліквідністю як метод фінансового менеджменту // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - 165-169 с.
3.Малафова О. Л., Рудан В. Я. Теоретичні засади банківської ліквідності та фактори, що їх визначають [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/.
4.Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. bank. gov. ua.
5.Серпенікова Ю. С. Теоретичні підходи до управління ліквідністю банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
