XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Любченко О.М. ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

Любченко О.М. к.е.н., докторант

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН

ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

Cоціально-економічний потенціал зводився до більш вузьких питань, що характеризують галузеві чи інші пропорції відтворення або їх функціональні відносини. Часто соціально-економічний потенціал прирівнювався до національного багатства (матеріальне багатство плюс природні ресурси) або отожнювався з економічним потенціалом [1].

Більш глибоке розуміння сутності соціально-економічного потенціалу дозволяє визначити процес його формування або перетворення. Основою потенціалу є ресурси, регіональна економіка впливає на ресурси, сприяючи їх перетворенню в певний кінцевий результат.

При цьому на вході в систему потенціалів залучаються наявні невикористані можливості, а на виході визначається кінцевий результат використання потенціалу, опосередкованого ресурсами. Інакше кажучи, управляюча підсистема на основі наявних ресурсів формує потенціал, залучає його й відслідковує результат такого залучення.

Можна зробити висновок про те, що якщо немає результату, то відсутні можливості формування потенціалу і його динаміки. Тому важливо не тільки досліджувати ресурси як основу формування потенціалу, але й ефективність його використання (залучення) як основу економічного зростання регіону.

У західних економічних теоріях під факторами виробництва розуміється як праця й капітал, так і характер їх поєднання, причому підкреслюється, що оптимальне поєднання є продуктом насамперед конкуренції незалежних виробників на вільному ринку. Тільки при цих умовах досягається оптимальний розподіл ресурсів і тим самим максимізується потенціал економічної системи [2].

У сучасних умовах докорінно змінилися головні фактори економічного зростання. Якщо раніше народне господарство розвивалося в основному за рахунок розширеного залучення у виробництво трудових ресурсів, виробничих потужностей, сировини, матеріалів і енергії, то тепер вирішення багатьох завдань стає можливим тільки на основі підвищення ефективності і якості роботи шляхом більш повного використання досягнень науково-технічного прогресу енергетичних, трудових, фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів, тобто всього того, що становить економічний потенціал.

З цієї точки зору правомірно, на наш погляд, визначити соціально-економічний потенціал як сукупність ресурсів і властивостей, які визначають можливості стійкого й ефективного функціонування соціально-економічної системи в зовнішніх змінних умовах.

Підсумком розвитку виступає, насамперед підвищення рівня добробуту населення. Саме в цьому аспекті можна говорити також про ступінь і ефективність використання соціально-економічного потенціалу регіону.

В багатьох дослідженнях із цієї тематики, зокрема дослідженнях ООН, виділяються дві складові добробуту - рівень життя (рівень споживання) і якість життя, у який входять такі показники як здоров'я населення, рівень освіти, стан навколишнього середовища, рівень соціальної напруженості. Під стабільністю розуміється здатність підтримувати рівень добробуту без різких спадів [3].

Відповідно соціально-економічна система, що забезпечує стабільно високий рівень добробуту громадян, може вважатися такою, що має високий потенціал розвитку. Однак при такому визначенні повинні враховуватися перспективи, майбутній стан системи, тобто виникає необхідність оцінити не тільки досягнутий рівень, а здатність системи до змін і напрямок цих змін. Це завдання може бути вирішене тільки при комплексному аналізі факторів економічного зростання.

Економічне зростання визначається й вимірюється як збільшення за деякий період часу валового продукту (в цілому або на душу населення).

Таким чином, соціально-економічний потенціал регіону може бути охарактеризований, з одного боку, як досягнутий рівень соціально-економічного розвитку, з іншого - як можливості його подальшого підвищення при наявності певних ресурсів й умов. Величина й динаміка зміни соціально-економічного потенціалу визначається трьома групами залежностей: кількісними і якісними характеристиками складових потенціалу; взаємозв'язками між підсистемами (системною якістю); впливом зовнішніх факторів.

Література:

•1. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. - К.: Наукова думка, 1997. - 215 с.

•2. Гутман Г.В., Мираедов А.А., Федин С.В. Управление региональной экономикой. - М.: „Финансы и статистика", 2001. - 256 с.

•3. Задоя А.А. Народнохазяйственный потенциал и интенсивность воспроизводства. - Киев, 1986.

e-mail: irynamyndra@yandex.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>