XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Науменко Н.С. НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ В ПЕРЕГОВОРНОМУ ПРОЦЕСІ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗВТ УКРАЇНА-ЄС

к. е. н., доц., кафедри світового господарства та міжнародної економічної інтеграції Науменко Наталія Сергіївна

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі (УДУФМТ)

НАЦІОНАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ В ПЕРЕГОВОРНОМУ ПРОЦЕСІ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗВТ УКРАЇНА-ЄС

Об'єктивно оцінюючи існуючий стан двосторонніх економічних відносин, слід відзначити, що Євросоюз є для України найбільшим торговельним партнером - 2009 року на нього припадало 29,3% всього українського товарообігу (на Росію - 25,4%). Український експорт до ЄС складають головним чином так звані продукти первинної переробки: сталь, сільськогосподарська продукція, енергія, а також хімія. Євросоюз продає в Україну продукцію машинобудування та транспортне обладнання, текстиль та одяг. Для ЄС Україна як торговельний партнер не має такого великого значення - торгівля з нею становить лише 0,9% від її загального обсягу. На першому місці за цим показником стоять Сполучені Штати - обсяги торгівлі між ними та Євросоюзом складали у 2009 році 204 млрд. євро (близько 16% сукупного товарообігу ЄС).

Надзвичайно великий спад торгівля між ЄС та Україною пережила у кризовому 2009-му році: імпорт з України до ЄС впав на 45,8% порівняно з попереднім роком, а експорт ЄС до України - на 44,6%. Щоправда, за результатами першого півріччя 2010-го відбулося певне його поновлення. Імпорт з України за два квартали становив близько 5 млрд. євро, а експорт з ЄС до неї - близько 7,5 млрд. євро [1, С. 4].

Проте, показники некризових років зовсім не відповідають торговельному потенціалу ЄС і України. Вони могли б бути набагато більшими, і задля цього сторони працюють нині над створенням глибокої і всеосяжної Зони вільної торгівлі.

У нинішній час Україна користується перевагами Генеральної системи преференцій ЄС: близько половини експортованих до Союзу українських товарів мають безтарифний доступ до його ринку. Але митні тарифи діють щодо особливо важливої для України продукції, яка складає левову частку її експорту - сталь, добрива, текстиль. Натомість Зона вільної торгівлі передбачає скасування тарифів майже щодо всього. Передбачено, що після набуття чинності відповідною угодою вони стануть нульовими для понад 90% промислових та 80% сільськогосподарських та харчових товарів. Для тієї частини українського експорту, яка не буде повністю лібералізована, ЄС пропонує суттєве полегшення доступу до свого ринку - наприклад, квоти з нульовою ставкою для певної кількості свинини, м'яса птиці, зерна. Загальною метою є забезпечення 95% торгівлі без митних зборів між ЄС та Україною.

Вільна торгівля несе величезні можливості, але є й величезним викликом для учасників ринку. Тому щодо певних груп товарів передбачено перехідні періоди, впродовж яких сторони будуть поступово скасовувати митні тарифи. Причому Євросоюз пропонує так званий асиметричний підхід: Україна отримує довший, ніж ЄС, період для поступового зменшення або скасування своїх митних тарифів. Мова йде про терміни від 2 до 10 років, конкретні перехідні періоди буде узгоджено для кожного найменування сільськогосподарської або промислової продукції.

Все це є предметом поточних переговорів. Залишається ще чимало неузгоджених питань. Наприклад, Україна незадоволена пропозицією ЄС щодо зниження розміру квот на експорт зерна, Євросоюз хоче більшого доступу на український ринок автомобілів. Загальновідомою є суперечка щодо географічних назв, таких як "коньяк" чи "шампанське" - Євросоюз вимагає припинення їх використання українськими виробниками, Україна пропонує або тривалий перехідний період, або матеріальне відшкодування виробникам витрат на ребрендінг [2, С. 42].

Для України існує ще одна проблема - це відповідність міжнародним стандартам якості. Іншими словами: якщо українські виробники хочуть продавати свою продукцію в ЄС, вона мусить відповідати його нормам. Лише сумісність з ними робить для України Зону вільної торгівлі з ЄС такою, що має сенс. На практиці це означає реформи, поступового наближення до європейських стандартів якості товарів і послуг, досягнення однорідності з Європейським Союзом.

Водночас відповідність української продукції європейським стандартам якості - це одна з опосередкованих переваг, яку принесе створення Зони вільної торгівлі українським споживачам. Адже модернізація підприємств і гра за європейськими правилами означатиме і випуск якіснішої продукції для внутрішнього ринку. Інша, очевидна перевага - посилення конкуренції на українському ринку, результатом планується зменшення цін.

Це один із найвагоміших аспектів вільної торгівлі. Разом із тим створення ЗВТ+ і пов'язані з цим реформи неодмінно призведуть до збільшення європейських інвестицій в українську економіку, позитивно вплинуть на систему державних закупівель: передумовою є функціонування в Україні європейського зразка тендерних процедур. Відповідно, раціональніше витрачатимуться бюджетні кошти.

В майбутньому, після підписання, угода потребуватиме ратифікації лише з боку Європарламенту та Верховної Ради. Отже, де-факто вона може набути чинності раніше, ніж Угода про цілковиту асоціацію - її повинні будуть ратифікувати парламенти всіх 27 країн-членів ЄС.

Література:

•1.  Торгівля між ЄС і Україною: в очікуванні революції // Євробюлетень. - 2011. - № 1. - С. 4-5.

•2.  Нові можливості бізес асоціацій у глобалізованому світі / За заг. ред. Д.В. Ляпіна, Авт.: Ляпін Д.В., Ляпіна К.М., Мовчан В.М., Пілсудська І.А. та інші. - К.: Ін-т власності і свободи; LAT@K, 2010. - 108 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>