к.е.н., Назаренко С.А., к.е.н., Проскура В.Ф. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ КЛАСТЕРА
Назаренко С.А., к.е.н., доцент, Черкаський державний технологічний університет
Проскура В.Ф., к.е.н, доцент, Мукачівський державний університет
РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ КЛАСТЕРА
Рівень життя втілюється в кількості і якості споживаних людьми благ і послуг - від потреби в їжі, житлі, одязі, засобах пересування до культури побуту, духовних потреб - все це і визначає умови життєзабезпечення суспільства.
Якість життєзабезпечення об'єднує багато аспектів рівня життя, найважливішими з яких є стандартні заходи економічного добробуту: доходи населення, соціальне забезпечення, споживання матеріальних благ і послуг. Рівень життя окремої особи і населення в цілому залежить від міри задоволення її потреб і визначається її ресурсами і можливостями.
Системоутворюючою основою поняття рівня життя є різноманітні людські потреби, що виникають і реалізовуються у сфері споживання. Обмеження категорії рівня життя сферою споживання є важливою конструктивною відмінністю з визначенням якості життя, яка охоплює не лише досягнутий рівень споживання населення, але і обставини, які можуть на нього впливати.
Виходячи з потреб розробки стратегії підвищення конкурентоспроможності промисловості і відповідних програмних документів системи державного регулювання на державному і регіональному рівнях, результати дослідження кластерів і їх картографії повинні дати чіткі відповіді на два наступні питання:
•1) Які промислові кластери складають каркас економіки відповідного рівня і наскільки вони конкурентоздатні на зовнішніх ринках?
•2) Які промислові кластери є потенційно конкурентоздатними і що необхідно зробити для їх розвитку з точки зору повноти структури і посилення конкурентних переваг?
Підходи до виділення кластерів засновані на оцінці щільності і стійкості взаємозв'язків між всіма учасниками кластера. Логіка дослідження при цьому включає декілька етапів:
- виділення кластероутворюючого ядра;
- аналіз його міжгалузевих зв'язків по вертикалі «постачальники-споживачі)»;
- горизонтальний аналіз підприємств, що використовують такі ж специфічні чинники виробництва або інфраструктурні канали;
- виділення постачальників інтелектуальних послуг в області НДККР і освіти;
- аналіз інститутів та організацій, що створюють специфічне зовнішнє середовище і макроекономічні умови існування кластера.
На початкових етапах дослідження якісної цілісності життя суспільства поняття «якість життя» замінювалося іншими категоріями - «образ життя», «рівень життя», «стиль життя». Сьогодні лише цих характеристик життя суспільства вже недостатньо. Виникає потреба в усвідомленні якісної цілісності життя суспільства, в оцінці того, наскільки її стан відповідає якісним критеріям. Для сучасної людини істотне значення має не лише певний рівень добробуту, але і якісний стан природного місця існування, стан здоров'я, наявність вільного часу, духовно орієнтоване життя [1]. Якість життя людства, як і окремої людини, має місце у тому випадку, коли складові життя і їх взаємозв'язки досягають певної якості.
Категорії «спосіб життя», «стиль життя», «рівень життя» узагальнюють ті чи інші якісні і кількісні сторони життя людей. Інтегральне, цілісне вираження якісних сторін життя концентрується в категорії «якість життя».
Якість життєзабезпечення об'єднує багато аспектів рівня життя, найважливішими з яких є стандартні заходи економічного добробуту: доходи населення, соціальне забезпечення, споживання матеріальних благ і послуг. Рівень життя окремої особи і населення в цілому залежить від міри задоволення її потреб і визначається її ресурсами і можливостями.
В цілях забезпечення необхідної якості в різних сферах життя України необхідно вміло та грамотно поєднувати використання механізмів ринкової конкуренції, цільових інвестицій, удосконалення форм організації виробництва, стандартизації, сертифікації, законодавства та ін. Також необхідною є кропітка та послідовна робота організаційного і науково-дослідного напряму. Все це повинно зорієнтувати реформи, що проводяться в країні, на забезпечення і підвищення якості життя широких верств населення.
Складна економічна ситуація в країні може бути вирішена на основі вироблення погодженої стратегічної лінії поведінки більшості господарюючих суб'єктів, які визначають умови і напрям соціально-економічного розвитку з врахуванням не лише економічних, а і соціальних факторів, в тому числі і фактору виживання суспільства в період системної економічної кризи.
Реалізація основних напрямів соціально-економічного розвитку регіону направлена на здійснення заходів в області соціальної політики і модернізації економіки на 2008-2015рр., удосконалення податкової системи, правових основ для зниження адміністративних бар'єрів і обмеження безпосереднього втручання держави в господарську діяльність підприємств, раціональне використання земельних ресурсів, створення ефективної спеціалізації економіки регіону, спрямованої на залучення природно-ресурсного інноваційного, людського потенціалу [2].
Економічні труднощі перехідного періоду привели до різкого зниження народжуваності і значного зростання смертності населення країни в цілому і Черкаської області зокрема, що в свою чергу свідчить про низьку якість життя населення.
Розвинені країни прагнуть не лише включити в законодавчі акти орієнтованість на якість життя, але і реально забезпечити умови для здійснення цієї гідної мети.
Сьогодні науково-промислові комплекси в регіонах України як правило представляють собою розрізнені організації, що не об'єднані між собою серйозними коопераційними і більше того інтеграційними зв'язками. Одиничні спільні проекти науково-дослідних організацій і промислових підприємств не можна назвати економічною стратегією розвитку науково-промислових комплексів. Проте намітилися певні тенденції розвитку і взаємодії промислових і наукових організацій, які свідчать про початок процесу об'єднання останніх в єдиний комплекс.
Виходячи з досвіду Черкаської області, представляється можливим сформулювати наступний алгоритм формування регіональної кластерної системи якості життєзабезпечення.
1. Усвідомлення необхідності зведення окремих програм і проектів в єдину систему.
2. Створення органу, що безпосередньо займається саме інноваційною складовою науково-технічного прогресу.
3. Створення нормативно-правової бази науково-технічної і інноваційної діяльності - фундаменту, на якому будується вся регіональна інноваційна система.
4. Створення дорадчого органу, що об'єднує представників промисловості, науки, бізнесу, громадськості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
5. Розробка і прийняття регіональної програми підтримки, стимулювання і розвитку науково-технічної і інноваційної діяльності.
Велика кількість досліджень показала, що конкурентоздатні підприємства не розкидані в економіці безсистемно - вони зазвичай пов'язані один з одним вертикальними (покупець - продавець) або горизонтальними (загальні споживачі, технологія, канали) зв'язками. Не розосереджуються такі групи і фізично: вони тяжіють до концентрації в географічному плані. Одне конкурентоздатне підприємство допомагає виникненню іншого в процесі взаємного посилення. Географічна концентрація закономірно підсилює дію конкуренції, яка набуває персоніфікованого характеру. Структурні зміни як в розвинених країнах так і в державах з перехідною економікою супроводжуються територіальною концентрацією економічної діяльності, яку ми називаємо процесом кластеризації. Запропонований кластерний підхід до підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств є таким чином особливою комбінацією територіального і міжгалузевого принципів управління, що дозволяє стимулювати інтеграційні процеси на мезорівні.
Кластерний механізм підвищення конкурентоспроможності заснований на ефективному поєднанні конкуренції і кооперації. Вони знаходяться як би в різних площинах і доповнюють один одного, особливо в інноваційних процесах. Взаємодія з внутрішнім споживачем кластера «зав'язана» на конкуренції, із зовнішнім, як правило, - на кооперації з використанням апарату постачання і розподілу єдиного логістичного вікна. На світовому ринку кластери присутні як єдині агенти мережі і конкуренція, що дозволяє їм виступати на рівних і протистояти згубним тенденціям глобальної конкуренції.
Діалектична єдність відносин конкуренції і співробітництва учасників кластера розширює традиційні рамки економічної вигоди. У сучасному високотехнологічному середовищі виходить вигідніше піднімати технологічний рівень цілої бізнес-системи, ніж прагнути до перемоги в конкурентній боротьбі.
Література
•1. Розробка і експериментальна апробація індикаторів якості життя населення області Калінінграда: звіт про науково-дослідну роботу / АЛЕ «Фонд соціальних і маркетингових досліджень»; наук. кер. В.І. Бойків. - Калінінград, 2003.
•2. Якість в XXI столітті. Роль якості в забезпеченні конкурентоспроможності і стійкого розвитку / під ред. Т. Конті, Е. Кондо, Р. Ватсона; пер. з англ. А. Раськина. - М.: Стандарти і якість, 2005. -232 с.
