XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н, Падалко О.І., Падалко А.О. СТАН И ПРОБЛЕМИ РОЗВІТКУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

К.е.н, Падалко Олександр Іванович

Доцент Одеського національного університету ім.. І.І. Мєчникова

Падалко Андрій Олександрович, здобувач кафедри банківської справи Одеського державного економічного університету.

СТАН И ПРОБЛЕМИ РОЗВІТКУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

Нагальна потреба в створенні недержавної системи пенсійного забезпечення в Україні пов'язана з необхідністю поступово реформувати існуючу солідарну пенсійну систему і запровадити елементи накопичувальної.

З цією ціллю 1 січня 2004 року набрав чинності закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі закон), що започаткував створення системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення.

Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі юридичних та фізичних осіб у формуванні пенсійних накопичень, з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Вже сьогодні пенсійна проблема в нашій країні вимагає конструктивного вирішення з огляду на демографічну та економічну ситуацію.  Сучасні тенденції демографічного розвитку України не втішні: падіння рівня народжування ріст рівня смертності населення, його старіння, зниження кількості шлюбів та інше. Якщо в 1997 році питома вага населення старше 60 років складала 19%, то за прогнозами експертів вже у 2015 році складе 31%. А це означає, що перед державою постане необхідність або збільшити відрахування від фонду оплати праці до 70%, тобто майже вдвічі порівняно з теперішнім станом, або скоротити розмір пенсій. Тому єдиною альтернативою у цій ситуації є форсований розвиток в країні недержавних пенсійних фондів (НПФ).

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) загальна кількість укладених пенсійних контрактів у 2008 році склала 62,3 тис.шт. або темп росту в порівнянні з 2006 роком склав 150,1%. Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами у 2008 році досяг 482,5 тис.осіб або темп росту за той же період склав 249,6%. Це означає, що ринок фінансових послуг НПФ активно розвивається. При цьому темп росу кількості учасників за укладеними контрактами помітно випереджає темп росту кількості укладених пенсійних контракті, що свідчить про їх укрупнення. Пенсійні внески за порівняльний період із 119,7 млн.грн зросли до 582,9 млн.грн або в 4,9 рази.

Заслуговує на увагу структура пенсійних внесків (за 2008) рік: від юридичних осіб 95,5%, від фізичних осіб 4,5%. Аналіз показує, що найбільшу активність у створені НПФ проявляють підприємства реального сектору економіки. Треба посилити роботу державних органів влади з подолання недовіри населення до системи недержавного пенсійного забезпечення. Цьому сприяло прийняття у 2007 році розпорядження уряду «Про затвердження заходів з проведення роз'яснювальної роботи з питань недержавного пенсійного забезпечення на 2007-2008 роки». Були проведені і інші заходи по активізації участи населення у даній проблемі. В результаті пенсійні внески фізичних осіб за 2006-2008 роки виросли з 5,3 млн.грн до 26,0 млн.грн, або у 4,9 рази.

Розподіл учасників НПФ по віку показує, що найбільшу питому вагу (на 30.06.2009) складають особи віком 40-55 років - 42%; дальші йдуть 25-40 років  - 35,5%; старші 55 років - 12,9%; до 25 років - 9,6%. Така структура учасників НПФ показує відповідну структуру працездатного віку населення і рівень їх довіри та інформованості про сутність НПФ.

Згідно Закону можна створювати пенсійні фонди кількох видів, а саме: відкритий, корпоративний і професійний. Кожен з них має свої особливості що до складу засновників та учасників. Аналізуючи економічну ситуацію в Україні та фінансові можливості населення можна припустити, що в перші роки проведення пенсійної реформи найбільш поширеними мають бути корпоративні та професійні фонди. Проте по даним Держфінпослуг за 2007 рік кількість учасників відкритих НПФ збільшилась на 52%в той час у професійних НПФ на 10,4%, а в корпоративних зменшилась на 2%. Така тенденція пов'язана з більшою гнучкістю відкритих пенсійних фондів для учасника що до можливості входу і виходу з цих фондів.

В абсолютному виразі найбільша кількість контракті укладається з вкладниками відкритих НПФ, які складають 81% від загальної кількості укладених контрактів.

Суттєвим фактором що впливає на розмір інвестиційного доходу є те що розмір залучених пенсійних внесків є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у доходні фінансові інструменти. В цілому структура консолідованого портфелю НПФ та напрями інвестицій його активів на 30.06.09р має такій вигляд: депозитні рахунки - 46,08%, облігації підприємств 18,34%, цінні папери 11,68%, акції українських емітентів 7,84%, кошти на поточному рахунку 4,94%, банківські метали - 2,72%, обїекти нерухомості 1,22%, та інші активи. Аналіз структури активів показує, що в цілому вона не виходить за межі інвестиційних норм, встановлених ст..47-49 Закону та Положення «Про вимоги до осіб що здійснюють професійну діяльність з управління активами НПФ, затвердженні рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №560 від 10.12.2003р. Слід відмитити, що при розміщенні активів НПФ на банківських депозитах при нормі 40%, їх фактична питома вага складає 46,08%.

При погіршенні економічної ситуації в країні може мати місце підвищена довіра до державних цінних паперів проти корпоративних цінних паперів. Однак частка цінних паперів у сукупному портфелі НПФ залишається ще низкою. Така ситуація в Україні пов'язана з тим, що цінні папери не орієнтовані на інституційних інвесторів з рівнем інфляції нижче рівня доходності.

Вкрай низка питома вага в активах НПФ іпотечних цінних паперів 10,05%, хоч верхня межа згідно Положення може бути 40%. Це пояснюється тим, що в період фінансової кризи компанії і банки обережно відносяться до даних фінансових інструментів.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що фінансові інститути і зокрема банки переорієнтовуються по управлінню активами НПФ на більш надійні фінансові інструменти: державні цінні папери, банківські метали і депозитні рахунки. Але державні цінні папери, незважаючи на надійність мають порівняно низькій рівень доходності, що не сприяє їх широкому попиту серед компаній по управлінню активами.

Таким чином в результаті вивчення окремих питань стану НПФ пропонуємо наступні висновки:

•1.Недержане пенсійне забезпечення є додатком до централізованої державної пенсійної системи, а не її заміною.

•2. Найбільшу активність у створенні НПФ проявляють підприємства реального сектору економіки.

•3. Треба посилити роботу державних органів влади з подолання недовіри населення до системи недержавного пенсійного забезпечення.

•4. Серед учасників НПФ треба підвищити питому вагу осіб з віком 25-40 років.

•5. Для надійності, збереження та доходності треба оптимально диверсифікувати активі НПФ по їх структурі і фінансовим інститутам.

•6. Переорієнтація банків в яких розміщенні кошти пенсійних фондів на більш надійні фінансові інструменти.

Література:

•1. Закон України «Про недержане пенсійне забезпечення» №1057-IV від 09.07.2003р.

•2. Недержавні пенсійні фонди. Огляд основних положень законодавства про недержавне пенсійне забезпечення. Асоціація адміністраторів недержавних пенсійних фондів України, м.Київ - 2004.

•3. Інформаційні довідки Держфінпослуг. http:\\www.dfp.gov.ua

•4. Леонов Д. Недержавні пенсійні фонди в Україні: стан та перспективи інвестиційної діяльності НПФ. Журнал «Ринок цінних паперів» №1-2, 2007р, с 79-91

e-mail:  azotodessa@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>