XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Проскуріна Н.М. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ УНІФІКАЦІЇ МЕТОДИКИ АУДИТУ

Проскуріна Н. М.

к.е.н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту

Запорізький національний університет,

м. Запоріжжя, Україна

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ УНІФІКАЦІЇ МЕТОДИКИ АУДИТУ

Необхідність уніфікації методики аудиторських перевірок визнається як багатьма провідними науковцями в області аудиту так і практикуючими аудиторами. Узагальнюючи напрацювання вчених і практиків з цього питання, можна визначити основні причини уніфікації методики аудиту:

а) по-перше, на еволюцію стандартів аудиту в чималому ступені впливає розвиток стандартів бухгалтерського фінансового обліку (вироблення загальновизнаних вимог і принципів обліку приводить до однаковості звітності, що відкриває можливість застосування загальних підходів до аудиту);

б) по-друге, розвитку загальновизнаних стандартів сприяє поглиблення монополізму в сфері аудиту й консалтингу (у цей час найбільша частка ринку в цій сфері належить не більш ніж десятьом найбільшим компаніям і асоціаціям);

в) по-третє, стандарти аудиту виключають можливість проведення "неякісного аудиту", оскільки, керуючись ними, аудитор повинен виконати хоча б мінімальний необхідний набір аудиторських процедур.

На розвиток МСА впливають зовнішні й внутрішні фактори (рис. 1).

До зовнішніх факторів розвитку слід віднести: розвиток і поглиблення світогосподарських зв'язків, створення транснаціональних компаній, що приводить до уніфікації принципів обліку й звітності. Саме поглиблення цих зв'язків і розвиток ТНК стають визначальними факторами у світовій економіці. У світі налічується більш 37 тисяч ТНК, яким належать більш 170 тисяч відділень; активно йдуть процеси злиття і поглинань. ТНК прагнуть використовувати єдині принципи обліку й звітності у всіх своїх відділеннях для того, щоб інформація, яка надходить у головний офіс, була легко порівнянна й зведена в загальну звітність. Однак на практиці доводиться вести дві бухгалтерії: одну - згідно із принципами обліку, прийнятими в країні базування; іншу - відповідно до законодавства країни, що звіт приймає. В результаті процес ведення обліку й складання звітності стає більш трудомістким, забирає багато часу й зростає ймовірність помилки.

 

Рис. 1. Причини виникнення МСА та фактори впливу на них

Аудит, який належить до сфери послуг, традиційно розвивався як міжнародні послуги, тому на ринку аудиторських послуг також відзначаються процеси глобалізації, що приводить до створення мультинаціональних компаній у цій області й появи професійних міжнародних організацій.

Внутрішні фактори розвитку міжнародних стандартів аудиторської діяльності обумовлені потребами самих аудиторських фірм: процес концентрації капіталу в сфері аудиту й консалтингу, де більш 90% цього ринку належить 10-12 фірмам-лідерам, причому процес злиття триває [1, с. 9].

Основна роль у розробці нормативів аудиту належить МФБ. Найважливішими особливостями МСА є використання принципу систематизації - наявність єдиного збірника всіх аудиторських стандартів (ISA 100-999), коментарів до них (IAPS 1000-1999 - міжнародні "Положення по аудиторській практиці"), а також глосарія. Структура МСА послідовно відображає всі технологічні етапи практики проведення аудиту. Таким чином, значення МСА полягає в тому, що вони сприяють інтеграції національного аудиту в міжнародні економічні відносини, забезпечують розвиток аудиторської професії відповідно до професійних вимог світового рівня, а також єдиний підхід до проведення й розуміння аудиту і його якості. Призначення МСА полягає в наступному:

•-  забезпечують певні гарантії якості підготовки аудиторів, проведення аудиту та певний рівень надійності результатів аудиторської перевірки;

•-  сприяють впровадженню в практику роботи аудиторів нових наукових досягнень і створюють гідний суспільний імідж професії аудитора;

•-  забезпечується зв'язок окремих елементів процесу аудиторської перевірки та створюється можливість контролю якості роботи аудитора;

•-  послідовне їх застосування є вирішальним доказом і аргументом на користь аудитора при виникненні претензійних справ, судових розглядів на основі позовів суб'єктів господарювання.

Нажаль, МСА не завжди можуть врахувати всі національні особливості суб'єктів господарювання й практики аудиту різних країн. Це пов'язане головним чином з низкою як об'єктивних так і суб'єктивних причин розвитку національних економік. Крім того, ряд економічно розвинених країн має свої стандарти аудиту. Проте, при інтеграції будь-якої держави у світову економіку без єдиних для всіх учасників світового економічного розвитку вимог МСА не обійтися (особливо при наявності в національних стандартах положень, які докорінно суперечать МСА). Таким чином, МСА покликані регулювати єдність організації, порядку та оформлення процедур, а також результатів аудиторської діяльності в усьому світі. Однак, як було відзначено раніше, вони не скасовують існуючі в ряді країн національні положення.

У ряді держав (Австралії, Бразилії, Голландії, Росії) МСА покладені в основу національних регламентуючих документів. В Англії, Канаді, США й Швеції існують національні стандарти, але вимоги МСА в цих країнах приймаються до відома в практичній діяльності. Деякі держави, зокрема, Кіпр, Нігерія й ін., прийняли МСА в якості національних.

Потреба в МСА зростає з кожним роком, тому що у світі існує тенденція інтеграції у світову економіку країн зі своїми системами бухгалтерського обліку й фінансовою звітністю. Слід зазначити, що МСА повинні застосовуватися тільки до суттєвих аспектів. У ряді випадків світова практика допускає можливість відходу від них з метою досягнення найбільшої ефективності аудиторської перевірки. Аудитор, що використовує таку можливість, зобов'язаний обґрунтувати зроблені відступлення.

Проблеми розвитку й методичного забезпечення аудиту розглядалися й розглядаються вченими в різних аспектах: пропонуються моделі для вивчення та оцінки впливу факторів, що визначають якість роботи аудитора; систематизуються проблеми розвитку аудиту й регулювання якості аудиторських послуг, доводиться необхідність розробки теорії аудиту, у якій слід підвищити значимість якості аудита; обґрунтовується й уточнюється зміст категорій і понять аудиту, пов'язаних із цією проблемою.

Перераховані напрямки дослідження далеко не розкривають повноту всіх питань, що розв'язуються у вітчизняній науці. Однак практично всі роботи вітчизняних учених, так чи інакше, відзначають недостатність організаційного й методичного регулювання аудиторської діяльності й розвитку теорії й методології аудиту.

Література:  

•1.       Суворова С. П., Парушина Н. В., Галкина Е. В. Международные стандарты аудита: Учеб. пособ. / С. П. Суворова, Н. В. Парушина, Е. В. Галкина - М.: "ФОРУМ", Форум, ИНФРА-М, 2007. - 320 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>