XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Сакун А.Ж. ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ (ПРОДАЖУ) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

к.е.н., Сакун А.Ж.

Херсонський державний аграрний університет

ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБУТУ (ПРОДАЖУ) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Господарська діяльність великих підприємств і дрібних виробників аграрного сектору охоплює собою цілеспрямовану, з метою забезпечення реалізації і одержання прибутку, організацію збуту (продажу) виробленої сільськогосподарської продукції. Здійснення збуту (продажу) готової продукції та сільськогосподарської сировини становить собою, по-перше, реалізацію виробником належного йому права власності на цю продукцію, реалізацію його права розпорядження нею; по-друге, організація збуту (продажу) своєї продукції є проявом його права на підприємницьку діяльність; по-третє, раціональна організація збуту (продажу) продукції забезпечує одержання її власником відповідного прибутку (доходу), без чого виробничо-господарська діяльність була б недоцільною і непотрібною.

Організація збуту (продажу) аграрної продукції є складним управлінсько-розпорядчим, економічним і організаційним процесом. Кожний з видів виробленої продукції, зокрема, продукція переробки, будучи товаром, підпорядкована загальним засадам реалізації, що відповідає вимогам ринкових економічних відносин, які за своїм економіко-соціальним змістом ототожнюються із терміном маркетинг, що походить від англійського слова market - ринок. Застосування маркетингу потребує спеціальної комерційно-методичної розробки науково-практичних засад, умов, порядку і особливостей реалізації виробленої продукції та продукції її переробки[2].

Формування ринкових відносин вимагає трансформацію існуючих ринкових структур та створення нових інститутів. Більшість національних дослідників (П.Т. Саблук, Зіновчук В.В., Березін О.В., Перебийніс В.І., Губенко В.І., Дем'яненко М.Я., Гладій М.В. та ін.) наголошують, що найнагальнішою проблемою сучасного розвитку агропромислового комплексу України є формування цивілізованих прозорих каналів просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача через розвиток інфраструктури аграрного ринку.

У перші роки проголошення незалежності України йшлося про піднесення значущості приватної власності, перехід до ринкових економічних відносин у сільському господарстві. Однак економіка сільського господарства занепадала, дедалі більше поширювалися бартерні (договірні) відносини, виробничо-господарські потужності не розвивалися, продуктивність аграрного виробництва катастрофічне знижувалась, оподаткування сільськогосподарського товаровиробника непомірно зростало, колгоспники і працівники державних сільськогосподарських підприємств роками не одержували грошової оплати за свою працю. Внаслідок наведених причин, факторів і умов щодо застосування такого методу організації збуту (продажу) продуктів харчування і продовольчої сировини, як маркетинг, його впровадження на відповідному рівні виробниками цих товарів передчасне. Для цього необхідно здійснити цілий комплекс заходів: організаційно-правових, організаційно-управлінських, агротехнологічних, матеріально-технічних, зміцнити економіку аграрних підприємств, істотно підвищити рівень професіоналізму спеціалістів і керівників.

Маркетинг являє собою наукову концепцію та засновану систему управління виробничою та збутовою діяльністю підприємств АПК, що забезпечує виявлення потреб споживачів, і відповідно цим потребам виробництво різних видів сільськогосподарської продукції, просування товарів до споживачів та одержання на цій основі максимального прибутку.

Здійснення маркетингу охоплює собою наступні складові частини: по-перше, дослідження ринку; по-друге, сегментування та відбір цільових ринків; по-третє, розробка комплексу заходів щодо вивчення товару, покупців, конкурентів, ринку, прогнозування наявного та наступного попиту, організації виробництва та збуту товару, фінансування своєї діяльності; по-четверте, реалізація кожного із зазначених заходів.

Ефективне застосування маркетингу на підприємствах АПК перебуває у безпосередньому зв'язку з досконалим менеджментом, тобто управлінням його діяльністю, що охоплює собою цілеспрямований вплив менеджера на підлеглих йому працівників (персонал) в інтересах успішного вирішення завдань, які поставлені перед ними, та результативної роботи підприємства.

Істотним компонентом маркетингу є попит. Попит - це суспільна або особиста потреба в матеріальних благах та послугах, засобах виробництва та предметах вжитку, забезпеченні грошовими коштами. В процесі організації збуту (продажу) сільськогосподарської продукції має значення формування попиту. Йому сприяє обізнаність покупців про поживні якості продукції, про наявність її  на ринку, про потреби, які ця продукція задовольняє, про гарантії захисту покупців, якщо вони не будуть задоволені якісними властивостями продукції[3].

Умовою застосування маркетингу треба розглядати способи інформування потенційних споживачів. З цією метою проводиться відповідна реклама цього виду продукції через всі доступні засоби: виставки, ярмарки, аукціони, рекламні буклети, каталоги. Наведені та інші способи інформації призначені в першу чергу для тих, хто приймає рішення щодо придбання продукції. Заходи щодо формування попиту мають за мету забезпечити ввезення на ринок нових видів, сортів виробленої агропродукції.

 Результативність маркетингу настає за умови стимулювання збуту (продажу) сільськогосподарської продукції залежно від призначення продукції або сировини чи то для виробничого чи особистого користування. Стимулювання полягає в заінтересованості посередників продавати продукцію (товар) з максимальною енергією, розширювати коло його покупців, надавати цінові знижки найбільш необхідним товарам. Стимулювання реалізації продукції можливе внаслідок різкого збільшення оплати праці посередників, якщо ними забезпечено збут (продаж) зумовленої кількості товару.

Застосування заходів, спрямованих на стимулювання своєчасного і вигідного для виробника сільськогосподарської продукції повною мірою залежить від нього самого. Поряд із звичайними факторами забезпечення ефективного збуту (продажу) продукції існують чинники, які виходять за межі внутрішньогосподарської діяльності виробника. До них слід віднести врахування виробником конкуренції як фактору, що функціонує поряд з виробником конкретного виду продукції. Суть полягає в тому, що на ринку товарів - видів продукції сільського господарства є великий спектр виробників одного й того виду продукції, саме вони виступають на ринку конкурентами, тобто виникає фактор конкуренції, який має безпосередній вплив на маркетинг усіх, виробників.

За своїм суспільно-економічним змістом конкуренція становить собою суперництво між товаровиробниками за кращі економічно вигідніші умови виробництва і реалізації продукції. Це суперництво полягає в діяльності, обумовленій належною обізнаністю щодо попиту на ринку відповідної сільськогосподарської продукції, з якісними показниками і наявними можливостями для задоволення потреб покупців, з ціновим фактором, тривалістю зберігання і придатністю для споживання та ін. [1].

Відтак, в практичному значенні маркетинг необхідно розглядати як сукупність методів, способів, засобів, спрямованих на ефективну організацію збуту (продажу) сільськогосподарської продукції й сировини з метою задоволення споживчого попиту та одержання максимального прибутку.

Література:

1. Гладій М.В. Формування оптового ринку в Україні. К.: ННЦ Інститут аграрної економіки, 2007. - 580 с.

2. Саблук П.Т. Основи організації сільськогосподарського ринку / П.Т. Саблук, Д.Я. Карич, Ю.С. Коваленко. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 188 с.

3. Соловйов  І.О. Агромаркетинг: системна методологія, реалізація концепції: Монографія / І.О. Соловйов. - Херсон: Олді-плюс, 2008. - 384 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>