XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н. Соколовська В.В., Мельник Г.В. КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ

к.е.н. Соколовська В.В., Мельник Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропозиції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Питаннями формування фінансової стратегії займались такі вчені, як Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

Будь-яке фінансове планування має здійснюватися виходячи з чітко сформульованих цілей, яких необхідно досягти найбільш ефективним способом. Як правило, такі цілі задаються стратегією компанії. Принаймні, стратегію компанії завжди можна переформулювати в термінах стандартної фінансової звітності: балансу, звіту про фінансові результати та рух грошових коштів. Стратегія повинна відповідати як мінімум на два запитання: куди компанія має намір інвестувати (в які активи та напрямки); за рахунок яких джерел планується фінансувати такі інвестиції.

Теорія фінансової стратегії досліджувалась багатьма вченими і практиками. Р.Акофф, І.Ансофф, П.Друкер, Б.Карлоф, В.Кінг, Г.Клейнер, Д.Клиланд, Дж.Ламбен, М.Портер, Д.Таргет, І.О.Бланк, В.О.Вінокуров, А.В.Вовчак, В.Г.Герасимчук, А.П.Градов, Г.І.Кіндрацька, Л.С.Козак, В.Краснова, Б.Г.Литвак, О.Р.Омельянович, Л.Н.Павлова, А.О.Старостіна, Л.С.Чеснакова, З.Є.Шершньова та інші.

Мета статті - визначити основні принципи побудови концепції фінансової стратегії та її адаптація до конкретного підприємства.  Щоб мати можливість реалізувати зазначені у стратегії орієнтири і операційний цикл дійсно став джерелом припливу грошей, а не поглинав всі наявні засоби, необхідно суворо регулювати робочий капітал. Зв'язок між інвестиціями, джерелами фінансування та робочим капіталом можна визначити, змінивши традиційний формат подання балансу компанії. Почнемо з розрахунку розміру робочого капіталу (різниці між поточними активами і зобов'язаннями компанії), необхідного для здійснення компанією її діяльності, і його взаємозв'язку з розміром необоротних активів, власного та боргового капіталу. Традиційний вид балансового рівності виглядає наступним чином - Необоротні активи + Поточні активи = Власний капітал + Довгострокові боргові зобов'язання + Поточні зобов'язання. Якщо перенести поточні зобов'язання в іншу частину рівності, отримаємо: Необоротні активи + Робочий капітал = Джерела фінансування або інвестиції + Робочий капітал = Джерела фінансування.

Для початку визначимо поточний показник оборотності робочого капіталу: WCT = Продажі за період: Середнє значення робочого капіталу за період.

Відповідь на питання, чи влаштовує компанію такий показник оборотності робочого капіталу, залежить від двох факторів: стратегії компанії і тій галузі, в якій вона працює (від операційної моделі компанії). Відповідь буде негативним, якщо стратегія передбачає відчутне підвищення ефективності операцій, наприклад, у зв'язку з різким загостренням конкурентної боротьби. Але якщо компанію влаштовує існуючий рівень ефективності і вона планує зосередитися на екстенсивне зростання при збереженні існуючої ефективності, то відповідь буде позитивною. Фінансовий менеджер повинен чітко визначити стратегічні фінансові показники. Наприклад, для поточного року важливо, щоб більше половини джерел фінансування повинні витрачатись не на робочий капітал, а були вкладені в модернізацію, реалізацію нових технологій тощо. Визначення цільового значення робочого капіталу - прийняття стратегічного рішення з урахуванням всіх факторів господарювання підприємства. Оптимальний розмір робочого капіталу також залежить від галузі. Якщо бізнес компанії - дистрибуція, оборотність повинна бути високою. Якщо ж це, наприклад, машинобудування, то показник може бути набагато нижчим і цілком адекватним. Щоб мати можливість реалізувати зазначені у стратегії орієнтири, а операційний цикл дійсно став джерелом припливу грошей і не поглинав всі наявні засоби, необхідно суворо регулювати робочий капітал Як додатковий орієнтир можна співвіднести отриманий показник робочого капіталу до розміру власного капіталу компанії. Чому саме з ним? Тому що показник власного капіталу містить в собі накопичену нерозподілений прибуток минулих років, що є характеристикою: по-перше, прибутковості компанії, по-друге, що існують або бажаних взаємин компанії і її акціонерів, тобто визначає, наскільки змінився капітал за рахунок виплати дивідендів (зменшення капіталу). Інакше кажучи, таке порівняння дає додатковий орієнтир для визначення розміру робочого капіталу. Визначаємо цільове значення робочого капіталу Знаючи поточне значення оборотності робочого капіталу або його цільове значення (у випадку якщо серед стратегічних цілей - збільшення ефективності операційної діяльності), плановані напрями інвестицій і сформоване співвідношення між власними і робочим капіталом, можна визначити цільової розмір робочого капіталу. Порівнюючи цей показник з цільовим значенням, розрахованим вище, можна зробити висновок: є резерв або для дивідендів, або для подальших інвестицій.

Наступний показник - визначення розміру поточних активів і поточних зобов'язань. Для цього можна використовувати показник поточної ліквідності (поточний або цільове його значення): Поточна ліквідність = Поточні активи: Поточні зобов'язання.

Суть показника ліквідності в тому, щоб продемонструвати спроможність компанії сплачувати рахунки кредиторів за рахунок своїх поточних активів. Залежно від типу кредиторів і характеру кредиторської заборгованості компанія повинна визначити, яка кількість коштів вона може дозволити собі тримати вкладеними в ресурси з різним ступенем ліквідності. Слід зазначити, що в той час як поточні активи складаються з грошових коштів, дебіторської заборгованості, запасів, у тому числі у незавершеному виробництві, короткострокових фінансових інвестицій, поточні зобов'язання - виключно кредиторська заборгованість компанії. Зручно класифікувати кредиторів по двох вимірах: їх критичність для бізнес-процесів компанії (впливовість кредитора) і лояльність до прострочені платежі. При цьому висока впливовість кредитора не завжди означає низьку лояльність. Нерідко буває так, що ключові кредитори, дії яких можуть призвести до зупинки бізнесу (наприклад, спробуйте оцінити вплив на бізнес IT-компанії, що може відключити інтернет-канал), з огляду на низку причин досить лояльні до прострочення платежів і навпаки. При цьому бажано, щоб список кредиторів включав в себе також постачальників, з якими компанія працює за передоплатою. Для таких постачальників, очевидно, значення лояльності буде максимально низькими. Запропонована класифікація кредиторів, її постійний моніторинг та оновлення допомагають компанії в управлінні її робочим капіталом. Уявімо наших кредиторів у вигляді матриці, позначивши її сегменти звичними для нас квітами-сигналами світлофора. Запропонована сегментація кредиторів допоможе нам розрахувати необхідні дані для розрахунків показників швидкої (термінової) та миттєвої (абсолютної) ліквідності. Миттєва ліквідність показує, яку частину вимог кредиторів компанія може задовольнити практично миттєво, тобто за рахунок грошових коштів і високоліквідних цінних паперів. Для того щоб розрахувати, якою має бути миттєва ліквідність, необхідно визначити, по-перше, які з кредиторів є в запропонованій вище термінології впливовими і нелояльними, по-друге, визначити ступінь їх нелояльності, висловивши її у днях. Мається на увазі максимальна кількість днів, що кредитор готовий терпіти відстрочку платежу. Тепер виходячи з потенційного розміру такої кредиторської заборгованості та очікуваного середньоденного надходження грошових коштів можна визначити бажаний рівень миттєвої ліквідності. А доповнювати його, визначити мінімальну частку коштів і високоліквідних цінних паперів в поточних активах. Отримане значення можна трохи збільшити для створення резерву на покриття непередбачених витрат. Також при цьому необхідно врахувати наявність так званих грошових коштів в дорозі, якщо умови ведення бізнесу такі, що це є невід'ємною складовою операційної діяльності. Дуже зручно  реалізувати фінансову стратегію у вигляді показників та індикаторів. Так, кредиторів можна буде розподілити на сегменти за кольором. Якщо виділити «червоний» сегмент (впливових і нелояльних постачальників) досить легко, то обґрунтовано виділити «жовтий» і «зелений» сегменти - завдання нетривіальна. Вона навряд чи має однозначного рішення, яке буде схвалено усіма зацікавленими сторонами (підрозділами компанії). Для кожного з них його кредитори завжди будуть важливішими, ніж кредитори колег. Зручно класифікувати кредиторів по двох вимірах: критичності кредитора для бізнес-процесів компанії (впливовість кредитора) і лояльності кредитора до прострочення платежів Зменшення дебіторської заборгованості за інших рівних умов сигналізує про збільшення швидкості продажу, тобто про те, що клієнти стали розраховуватися швидше. Цей факт у свою чергу може свідчити про їх потреби в отриманні товарів (робіт, послуг) компанії, що веде до зростання продажів і необхідності збільшувати рівень запасів для задоволення зростаючих потреб клієнтів. Незалежно від умов зовнішнього середовища акцент при визначенні оптимального співвідношення між дебіторською заборгованістю та запасами робиться на дебіторській заборгованості. Таким чином, викладений вище підхід до визначення оптимального розміру робочого капіталу та складових його елементів може використовуватися також у ході розробки стратегії для перевірки допустимості гіпотез і досяжності цільових показників.

Таким чином, на прикладі декількох показників та матриці сегментування кредиторів ми показали концепцію побудови реальної стратегії для підприємства з подальшою результативною реалізацією на визначених етапах життєдіяльності підприємства.

Література:

•1.     Бланк І.О., Ситник Г.В., Корольова-Казанська О.В., Ганечко І.Г. Фінансова стратегія підприємства: Монографія. - К., 2009. - 456 с.


Один комментарий к “к.е.н. Соколовська В.В., Мельник Г.В. КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ”

  1. Ксю:

    очень хороший сайт


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>