XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Соколовська В.В., Непийвода А.В. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ТА ЗАПОБІГАННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

к.е.н., Соколовська В.В.

Непийвода А.В.

ВТЕІ КНТЕУ

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ТА ЗАПОБІГАННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація. У статті висвітлено необхідність здійснення управління і причини виникнення ризику неплатоспроможності підприємства. Зазначено традиційний спосіб управління, а також запропоновані певні заходи для покращення управління ризиком неплатоспроможності на підприємстві і описані можливі наслідки нехтування даним ризиком.

 

За сучасних умов посилюється вплив ризиків на ефективність діяльності будь-якого підприємства. За цих умов підвищується значення врахування ризиків, які стають постійними супутниками підприємницької діяльності і є чинниками поступального розвитку економічної системи в цілому та кожного конкретного підприємства зокрема (в разі відповідального підходу до управління ризиками). Ринкові умови господарювання вимагають від еко­номічних суб'єктів дотримання вимог щодо платоспроможності та ліквідності, їхнє практичне значення обумовлене необхідністю повного та своєчасного виконання зобов'язань, забезпечення діяльності підприємств ліквідними активами, здатними в будь-який час покрити обсяг зобов'язань. Саме через це і постає необхідність управління ризиком неплатоспроможності підприємства і пошуку шляхів удосконалення цієї діяльності.

Необхідність управління і контролю ризику неплатоспроможності підприємства розглядають зарубіжні та  вітчизняні вчені. Велику увагу питанню управління ризиком неплатоспроможності приділено у працях  Л. Ремньової, Н. Хлістунової, Н. Давиденко, Є. Іоніна І.М. Диби,  А.В. Ігнатенко, В.Г.Кабанова, І.О. Харченко, І.В. Чехової, І.Т. Балабанова, М.С. Клапківа, В.В. Шахова Г.Ф. Шершеневича, М.Я. Шимінової, В.С. Щербини, В. Янішена, Р. Дж. Хобарта, Б. Едвардса, Т. Райса, Б. Койлі,  та інших авторів.

             Метою статті є дослідження причин виникнення ризику неплатоспроможності підприємства та пошук можливих шляхів покращення управління ним.

   Ризик неплатоспроможності, як і ризик порушення фінансової стійкості, також відноситься до числа найбільш небезпечних для підприємства, так як створює безпосередню загрозу його банкрутства. Цей ризик викликається недостатністю грошових активів підприємства (його грошових коштів та їх еквівалентів). Розмір залишку грошових активів, яким оперує підприємство в процесі своєї операційної діяльності, повністю визначає рівень його абсолютної платоспроможності (готовність підприємства негайно розрахуватися по всім своїм невідкладним фінансовими зобов'язаннями), а також суттєво впливає на рівень його проміжної та поточної платоспроможності.[3]

З урахуванням ролі грошових активів в забезпеченні платоспроможності підприємства організується процес управління ними. При здійсненні цього управління слід врахувати, що вимоги забезпечення постійної платоспроможності підприємства визначають необхідність створення високого розміру грошових активів, тобто переслідують цілі максимізації їх середнього залишку в рамках фінансових можливостей підприємства. З іншого боку, слід врахувати, що грошові активи підприємства в національній валюті при їх збереженні в значній мірі схильні до втрати реальної вартості від інфляції; крім того, грошові активи в національній та іноземній валюті при зберіганні втрачають свою вартість у часі, що визначає необхідність мінімізації їх середнього залишку. Ці суперечливі вимоги повинні бути враховані при здійсненні управління грошовими активами, що у зв'язку з цим набуває оптимізаційний характер.

Сьогодні дуже гостро постала проблема неплатоспроможності багатьох вітчизняних підприємств. Неплатоспроможність одного підприємства позначається на виникненні ризику неплатоспроможності інших, а також на можливості підприємств вчасно видавати заробітну плату. Відтак це впливає і на платоспромож­ність рядових покупців.

Як негативне явище, що сприяє розвитку ризику неплатоспроможності, можна відмітити постійний зріст загальної суми як дебіторської, так і кредиторської заборгованості між підприємствами та установами України.

Для ефективного управління фінансовими ризиками необхідно чітко визначити джерела їх утворення та розробити дієві заходи для запобігання негативним наслідкам та зниження несприятливого впливу фінансових ризиків.

Основними причинами виникнення вищезгаданого ризику є:

-       відсутність послідовного довгострокового планування, що гальмує виробничо-господарські процеси підприємств;

-       неритмічність і недостатність фінансування державних підприємств та відсутність і важко доступність фінансових ресурсів для приватних організацій, що не дає змоги виконувати заплановані обсяги робіт щодо виробничо-господарської діяльності та розвитку;

-       неліквідність запасів і готової продукції, що зменшує обсяг його обігових коштів;

-       відсутність кваліфікованого персоналу середнього рівня управління.

-       високий рівень корупції;

-       бюрократичність в управлінні;

-       значний рівень дебіторської і кредиторської заборгованості між підприємствами;

-       негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи для економіки країни;

-       висока інфляція;

-       низький рівень інноваційної активності підприємств, тощо.

У результаті зростання неплатежів посилюється спад виробництва. Внутрішній ринок гине через незабезпеченість коштами при тому, що попит залишається незадоволеним, а виробничі потужності підприємств-постачальників не завантаженими.

Банкрутами можуть стати економічно «здорові» підприємства, що потрапили у скрутне фінансове становище через неплатоспроможність своїх покупців. Можливість затримки виконання партнерами поточних договірних зобов'язань призводить до небезпеки втрат, пов'язаних із порушенням платежів і одержанням прибутку підприємством.

У системі методів керування фінансовими ризиками підприємства і ризиком неплатоспроможності підприємства зокрема, основна роль належить внутрішнім механізмам їхньої нейтралізації.

•-   Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків - система методів мінімізації їхніх негативних наслідків, що обираються й здійснюваних у рамках самого підприємства [2, 136].

При виявленні ризику неплатоспроможності підприємства слід звертати увагу саме на управління ліквідністю підприємства, адже управління нею дозволяє уникнути тимчасової, а нерідко й досить тривалої неплатоспроможності. Воно полягає в гнучкому та оперативному плануванні та координації виплат за борговими зобов'язаннями, грошових надходжень на рахунки підприємства.

При розробці політики управління ліквідністю активів підприємства потрібно враховувати особливості необоротних та оборотних активів як об'єкта фінансового управління. Стратегія управління не­оборотними активами значною мірою залежить від ступеню їх ліквідності. При цьому ліквідними вважаються ті необоротні активи, які можна у разі необхідності продати за ціною не нижчою за ціну при­дбання за мінусом амортизації.

Управління ліквідністю оборотних активів підприємства повинно обов'язково поєднуватися з управлінням поточними пасивами. При цьому визначається чистий оборотний капітал як різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями. Чим більший чистий оборотний капітал, тим більша частина оборотних активів підприємства фінансується на короткостроковій основі, а отже зростає ліквідність активів і зменшується ризик втрати неплатоспроможності.

Для нормального функціонування підприємства необхідно скорочувати час переведення в кошти на поточному рахунку засобів, які іммобілізовані у запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості. Тому при розробці політики раціонального управління ліквідністю оборотних коштів підприємства окремо розробляється комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ліквідності та прискорення оборотності окремих видів поточних активів (товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій).

Щоб уникнути проблеми неплатежів між підприємствами, які призводять до ризиків неплатоспроможності, доцільно вживати такі заходи: відмова від фінансових операцій, рівень ризику за якими надзвичайно високий і не відповідає критеріям ефективної фінансової політики підприємства; зниження питомої ваги позикових фінансових ресурсів у господарсь­кому обороті; підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів.

Шляхи покращення управління ризиком неплатоспроможності підприємства ми вбачаємо в провадженні наступних заходів:

-  Аналіз грошових активів підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є оцінка суми й рівня середнього залишку грошових активів з позицій забезпечення платоспроможності підприємства, а також визначення ефективності їхнього використання.

-  Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових активів. Таке регулювання проводиться з метою забезпечення постійної платоспроможності підприємства, а також з метою зменшення розрахункової максимальної й середньої потреби в залишках грошових активів.

-  Максімізація чистого грошового потоку.

- Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів.

-  Побудова ефективних систем контролю за грошовими активами підприємства.

-  Формування процедури інкасації поточної дебіторської заборгованості.

- Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування поточної дебіторської заборгованості.

- Побудова ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією поточної дебіторської заборгованості. Такий контроль організується в рамках побудови загальної системи фінансового контролю на підприємстві як самостійний його блок.

            Отже, причини виникнення ризику неплатоспроможності підприємства можуть бути різними, але головне, що слід відмітити - це те що неплатоспроможність одного підприємства може викликати ризик її появи у іншого і таким чином може відбуватись ланцюгова реакція по всій країні. Необхідність управління даним ризиком на підприємствах України в сучасних умовах є очевидною і дуже важливим аспектом їх фінансово-господарської діяльності. Нехтування відповідною політикою на підприємстві може призвести до його значних збитків або взагалі до банкрутства і наступної ліквідації.

Саме тому ми рекомендуємо обов'язково здійснювати політику управління ризиком неплатоспроможності на кожному суб'єкті господарювання з врахуванням вище вказаних шляхів її покращення. Відслідковування, прогнозування і аналіз ризику неплатоспроможності в діяльності підприємств дозволить попередити, уникнути  або мінімізувати наслідки розвитку небажаних подій.

Література.

•1. Балабанов Т. И. Риск-менеджмент. - М., 1996. - С. 24.

•2. Ігнатенко А.В., Кабанов В.Г., Харченко О.І. Механізми нейтралізації фінансових ризиків українських підприємств в умовах глобалізації // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №5. - С.136-144; [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www. finansoviriski.ru

•3. Аналітичні огляди [Електронний ресурс] Режим доступу: http://vet-al.if.ua/

•4. Управління фінансовими ризиками держави [Електронний ресурс] Режим доступу:  http://www.viche.info/journal/921/

•5. Матвійчук А. В. Економічні ризики в інвестиційній діяльності: Монографія. - Вінниця, 2002. - С. 36.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>