XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Тимошик Н.С. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

к.е.н., Тимошик Наталія Степанівна

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

На  сучасному етапі розвитку України ефективність діяльності підприємств значною мірою визначається структурою їх фінансів. Розподіл і перерозподіл матеріальних і духовних цінностей у грошовій формі здійснюються за допомогою фінансів методом формування  цільових грошових фондів у відповідних галузях господарювання на основі системи принципів їх організації.

       В економічній літературі досі немає єдиної думки щодо принципів організації фінансів підприємств. Українські вчені І.В.Алєксєєв,  О.Є.Кузьмін, М.К.Колісник, Н.Б.Ярошевич, Є.В.Крикавський, Н.І.Чухрай, В.М.Опарін В.М.Федосов,  вважають, що фінансовий механізм та принципи його функціонування  базуються на двох підсистемах: фінансово-кредитного забезпечення та  фінансово-кредитного регулювання. При цьому значну роль відіграють організаційні структури і важелі впливу.

Розроблена українськими вченими структура фінансового механізму логічна, лише потребує певних уточнень щодо застосування в умовах конкретного підприємства.

Фінанси підприємств базуються на принципах їх організації, які залежать від [1]:

- належності до галузі (промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок);

- форми власності (колективна, державна, приватна);

- напрямів діяльності (виробництво, обслуговування, торгівля);

- організаційно-правової форми підприємницької діяльності (товариство, приватне підприємство - проявляється у процесі формування капіталу або статутного фонду, розподілу прибутку, утворення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу засобів, у взаємовідносинах із бюджетом).

На формування фінансів підприємств впливають особливості конкретної галузі, специфіка виробництва, рівень його технічного забезпечення та рівень технологічних процесів, склад і структура виробничих витрат, вплив природно- кліматичних чинників. Так, у гірничодобувній промисловості, сільськогосподарському виробництві,  капітальному будівництві дія природних та кліматичних чинників зумовлює особливості розподілу прибутку, необхідність формування фінансових ресурсів для запобігання ризику, забезпечення страхового захисту.

Особливо поширеною організаційно-правовою формою є товариство з обмеженою відповідальністю, яке є юридичною особою і має свій статут. У статуті визначено порядок розподілу прибутку й ту його частину, яку розподіляють між членами відповідно до їхніх внесків [2].

Реалізацію фінансової політики та стратегічних завдань підприємства за допомогою фінансового механізму доцільно формувати на таких систематизованих принципах:

1. Принцип плановості - забезпечує пропорційність обсягу продажу, витрат, інвестицій.

2. Гнучкість - забезпечує можливість динамічно змінюватись у випадку недоотримання планових обсягів продажу, перевищення планових витрат із поточної чи інвестиційної діяльності.

3. Мінімізація фінансових витрат - передбачає фінансування витрат при оптимальному використання коштів.

4. Фінансове співвідношення термінів - забезпечує мінімальну різницю в часі між отриманням і використанням коштів, що особливо важливо в умовах інфляції і зміни курсів валют.

5. Раціональність - вкладення капіталу в інвестиції повинно мати достатньо високу ефективність і забезпечити мінімальні ризики.

6. Фінансова стійкість - забезпечення фінансової незалежності, тобто здатність погасити свої короткострокові зобов'язання.

7. Зацікавленість в результатах діяльності підприємства - означає, що форми, системи та розмір оплати праці, стимулюючі, компенсаційні виплати та інші види доходів самостійно встановлюються господарюючим суб'єктом.

8. Матеріальна відповідальність - означає, що за порушення договірних, кредитних, податкових зобов'язань підприємство несе матеріальну відповідальність у вигляді штрафів, пені.

9. Забезпечення контролю за фінансово-господарською діяльністю - передбачає розвиток внутрішнього та зовнішнього вартісного контролю; в Україні достатнього розвитку набув зовнішній контроль за виконанням податкових зобов'язань та використанням державних коштів, а інші види фінансового контролю потребують розвитку та удосконалення.

10. Створення достатніх фінансових резервів - забезпечує захищеність підприємства в умовах недосконалого ринку, інфляції, нерозвинутого правового поля, фінансових та інших страхових ризиків; з розвитком держави, підприємства та ринкових відносин в країні значення цього принципу буде поступово знижуватись.

Звичайно, реалізація цих принципів має здійснюватись при розробці фінансової політики і організації системи управління фінансами конкретного підприємства.

Література:

•1.       Кузьмін О.Є. Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: Монографія / О.Є.Кузьмін, І.В.Алєксєєв, М.К.Колісник/ За заг. ред. О.Є. Кузьміна, І.В. Алєксєєва. - Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2007. - 152с.

•2.   Ярошевич  Н. Б. Фінанси підприємств:  Навч. посіб./ Н.Б. Ярошевич. -К.: Знання, 2011. - 341 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>