XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н. Тимрієнко І.Ю., Криса А.О. ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Тимрієнко І.Ю., к.е.н., доцент кафедри «Облік і аудит»

Криса А.О., студент магістратури

Вінницький фінансово-економічний університет

ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ СУМНІВНИХ БОРГІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

Майже всякий бізнес рано чи пізно стикається з проблемами, пов'язаними з дебіторською заборгованістю. Це може бути не тільки прострочена або безнадійна заборгованість, але й зростання "нормальної" дебіторської заборгованості і супутні цьому - "заморожування" активів і зниження швидкості оборотності грошових коштів, а також проблеми повернення боргів.

Діяльність в деяких галузях і багато видів підприємництва невигідні або навіть неможливі без відстрочення платежів. До них відносяться і рух певних груп товарів, що поставляються оптовиками уроздріб, і надання різних послуг і робіт, наприклад, будівельних і підрядних, орендні взаємостосунки і інші.

Відмовляючись від "роботи" без передоплати значна частина підприємців ризикують втратити левову частку ринку, який через ті або інші обставини може диктувати необхідність в тимчасовому розриві між поставкою і оплатою. Такий "розрив" часто приховує в собі один істотний недолік - ризик не отримання повноцінної компенсації за передані товари.

Мінімізація даного ризику повинна грунтуватися, в першу чергу, на правильному юридичному забезпеченні заборгованості за допомогою вибору максимально безпечних схем роботи, а також застосуванні найефективніших економічних інструментів, що гарантують погашення заборгованості в запланований термін і в повному об'ємі [3].

Формування резерву сумнівних боргів на підставі платоспроможності дебіторів є проблематичним, адже воно вимагає даних про їх фінансове положення. Методика, запропонована в додатку до П(С) БО 10, в основі якої лежить класифікація дебіторської заборгованості, - складна і незрозуміла.

Відповідно до П(С) БО 10, величина резерву сумнівних боргів визначається: - або виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, - або на підставі класифікації дебіторської заборгованості Якщо раніше заборгованість можна було відносити на збитки відразу після закінчення терміну позовної давності (три роки), то тепер підприємство може прогнозувати ці збитки, створюючи резерв сумнівних боргів як частину загальної суми такої заборгованості [1].

Сума резерву сумнівних боргів обчислюється як добуток суми дебіторської заборгованості на коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт  сумнівності показує частину дебіторської заборгованості, по якій підприємство не упевнене в погашенні її боржником. Коефіцієнт  сумнівності росте, як правило, із збільшенням періоду прострочення.

Визначити платоспроможність контрагента нелегко. Формування резерву сумнівних боргів на підставі платоспроможності окремих дебіторів на практиці є проблематичним, оскільки вимагає відповідних даних про фінансове положення цих дебіторів. Це означає, що при укладенні договору, наприклад купівлі-продажу, від клієнта необхідно вимагати також і фінансову звітність. Це можливо, якщо у підприємства обмежений круг клієнтів і вони згодні обнародувати свою звітність. А якщо врахувати, що величина резерву сумнівних боргів розраховується на дату балансу, то, крім того, інформація про фінансове положення повинна ще і періодично обновлятися. В західних країнах, де більшість контрактів полягає через товарні біржі, саме вони таку інформацію офіційно публікують. У нас цього поки немає [4].

Для розрахунку резерву сумнівних боргів можна запропонувати порядок формування резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків. Необхідно відзначити, що формування резервів для банків є обов'язковим, крім того, розроблена Нацбанком методика практикується не один рік, вона вже випробувана.

Роботу за визначення розміру резерву слід починати з інвентаризації дебіторської заборгованості. Класифікація дебіторської заборгованості по групах ризику здійснюється залежно від термінів її погашення, згідно укладеним договорам, а за відсутності договірних умов - залежно від термінів знаходження її на балансі [2].

Розмір резервів розраховується окремо для заборгованості, що виникла виходячи з договорів, з урахуванням кількості днів прострочення, і для заборгованості, що виникла не на підставі договорів, а залежно від часу її знаходження на балансі.

Загальне в розрахунках резерву на підставі П(С) БО 10 і Положення НБУ те, що в обох випадках резерв диференціюється залежно від класифікації дебіторської заборгованості по групах ризику. Різниця полягає в тому, що, відповідно до П(С) БО, коефіцієнт сумнівності підприємство розраховує самостійно виходячи з суми безнадійної дебіторської заборгованості, а в Положенні НБУ розмір резерву у відсотках вже встановлений. Якщо врахувати, що початкові дані для розрахунку коефіцієнта сумнівності у кожного підприємства будуть свої, то ця різниця не істотна, тим більше що дані розрахунку є прогнозними. Істотним є сам факт розрахунку можливих збитків, що дає більш реальну картину фінансового положення підприємства.

Література:

1. Грачева Р. Самая сомнительная статья//www.dtkt.com.ua/debet/rus/2002/03/03pr9.html

2. Пархачева М.А. Аналитическая статья "Создание и использование резервов по сомнительным долгам"//www.garant.ru/nav.php?pid=771&ssid=53

3. Комаха А. Возврат долгов: как его добиться //www.cfin.ru/management/finance/debt_return.shtml

4. Жолобчук Т. Как определить сомнительный долг//www.dtkt.com.ua/debet/rus/2002/28/28pr14.html

 

e-mail: 0565@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>