XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Тулуш Л.Д., Малініна Н.М. ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

к.е.н. Тулуш Л.Д., Малініна Н.М.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААНУ

ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Важливою складовою фінансової системи держави є податки, які виступають інструментом забезпечення виконання державою своїх функцій. За допомогою податків держава стимулює розвиток виробництва, перерозподіляє капітал між галузями економіки, впливає на структуру попиту, регулює обсяги виробництва стратегічно важливої продукції та покращує інвестиційний клімат. Реалізація саме регулюючої функції в податковій системі здійснюється через пряме оподаткування.

Специфічні умови господарювання у галузі сільського господарства потребують застосування особливих податкових механізмів, формування яких ґрунтується на визначенні економічної природи прямого оподаткування.

Питання дослідження економічної природи прямого оподаткування висвітлені в працях провідних вітчизняних науковців В.Л. Андрущенка, О.Д. Василика, О.Д. Данілова, Ю.Б. Іванова, М.П. Кучерявенка, І.І.Мазура, В.М. Опаріна, Д.М. Серебрянського, А.М. Соколовської, В.М. Федосова та інших. Проте, деякі аспекти розкриття економічної природи прямого оподаткування все ж таки залишились поза увагою науковців, що потребує подальших досліджень у вказаному напрямку.

Метою дослідження є розкриття складу визначальних чинників формування податкового механізму в аграрному секторі економіки.

Для більш повного розуміння економічної природи прямих податків необхідно визначити кількісні і якісні чинники, які впливають на формування податкового механізму, визначають рівень податкового навантаження, стимулюють об'єктивність обрахунку і своєчасність сплати податків, сприяють вирівнюванню умов господарювання, покращують інвестиційний клімат та ін.

Кількісні (розмір податку, частка у структурі сплачених податків та загальній сумі отриманих доходів, рівень еквівалентності, цільове  використання надходжень) характеризують вплив податків на господарську діяльність, визначають рівень податкового навантаження, виявляють залежності між сумами сплачених податків і результатами фінансової діяльності.

Якісні (періодичність надходження, рівень ухилення від сплати, зацікавленість у збільшенні прибутків (доходів), спосіб вирівнювання умов господарювання для всіх платників, сприяння покращенню інвестиційного клімату, розуміння справедливості в оподаткуванні), в свою чергу, визначають об'єктивні умови впливу діючих механізмів оподаткування на процеси нарахування та сплати податків, легалізацію доходів, підвищення інвестиційної привабливості, розуміння обов'язковості виконання податкових зобов'язань суб'єктами господарювання.

Одним з найважливіших якісних чинників з позиції фіскальної спрямованості є рівень ухилення від сплати податків. Природу ухилень можна розглядати з трьох позицій: економічних - коли рівень податкового навантаження на платників надмірний і вони вимушені легальним чи нелегальним шляхом приховувати свої доходи; соціально-психологічних - у свідомості платників ще не сформувалась думка про обов'язковість сплати податків, тому при будь якій можливості вони намагаються мінімізувати податкові відрахування; правових - поки що не існує жорсткої системи покарань за несплату податків (тим більше, що у податковому законодавстві існують «лазівки» для ухилення в рамках закону).

Окремі науковці зазначають, що високий рівень ухилень в Україні є наслідком сліпого копіювання європейських законів без відповідної адаптації до національних умов, і вказують, що з 1 гривні доходу юридичні особи повинні сплатити 93-95 копійок податків [1, с. 185].

Найчастіше ухилення спостерігаються в ситуації, коли платник надає інформацію про базу оподаткування чи самостійно визначає дохід  шляхом подання декларації, звіту, балансу [2, с. 56]. Прогнозуючі кількісні вимірники, до визначеного кола суб'єктів можна віднести середній і малий бізнес та частину великого ( все ж таки для крупних компаній повноцінне ведення бухгалтерського обліку ускладнює маніпулювання з документами). Спроектувавши ці умови на аграрний сектор зазначимо, що у структурі товаровиробників переважають середні (ФГ) і дрібні форми (ОСГ), і, як наслідок - спектр ризику досить широкий. Тому на сучасному етапі виникає необхідність формування такої системи оподаткування для аграрного сектору, яка б виключила можливості ухилення від сплати податків - це , перш за все, оподаткування за зовнішніми ознаками середніх і дрібних форм господарювання.

Високий рівень податкового навантаження впливає на зацікавленість виробників у збільшенні обсягів доходів і ефективність роботи - чим більше доходів він отримає, тим більше податків сплачує. Тому сьогодні постає питання мотивації підприємців за допомогою податкових механізмів, яка може бути здійснена шляхом застосування прогресивності в оподаткуванні. Серед дослідників питань побудови механізму прямого оподаткування в аграрному секторі, існують пропозиції застосування регресивної шкали оподаткування прибутку, оподаткування прибутку за пониженими ставками та встановлення неоподаткованого мінімуму. Ми підтримуємо цю позицію, і вважаємо, що регресивність в оподаткуванні прибутку сприятиме пожвавленню підприємницької активності, більш ефективному використанню наявних ресурсів, застосуванню інноваційних технологій та зменшенню приховування доходів, що безперечно призведе до піднесення галузі.

Прямі податки справляють стимулюючий вплив на інвестиційну активність господарюючих суб'єктів, причому інвестиції можуть бути як зовнішні так і внутрішні (амортизаційні відрахування). Податковий механізм може слугувати регулятором інвестиційної активності, якщо ставки податку на прибуток будуть диференційовані в залежності від рентабельності галузі (для сільського господарства вони будуть нижче, ніж для інших галузей); з оподатковуваного доходу будуть відніматись інвестиційні кошти; будуть введені податкові канікули на визначений період для сільськогосподарських підприємств з зовнішніми інвестиціями та інноваційних підприємств. Реалізація перелічених заходів призведе до активізації інвестиційної діяльності в аграрному секторі і стане поштовхом для стабілізації прибутковості сільського господарства.

Таким чином, при дослідженні економічної природи прямого оподаткування, нами виділено кількісні і якісні чинники, які впливають на формування податкового механізму в аграрному секторі економіки та визначають напрямки оптимізації системи прямого оподаткування. Врахування означених чинників при формуванні механізмів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників дозволить більш чітко виявити слабкі ланки у процесі встановлення та адміністрування податків; методологічно вірно сформувати податковий механізм; оптимізувати податкове навантаження; сприяти підвищенню зацікавленості платників у своєчасній сплаті податків, активізації інноваційно-інвестиційної активності та легалізації доходів.

Література

•1. Мазур І.І. Реформування податкової системи як протидіючий чинник тонізації економіки України.- Міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів: зб. матер. наук.-практ. Конференції, 23 жовтня 2009 р./Держ. подат. адмін. України, Нац. унів. ДПС України, Наук.-досл. центр з пробл. опод.- Ірпінь: Нац. унів. ДПС України, 2009.- 418 с.

•2. Податкова система України: підруч. [для студ. екон. вищ. навч. закладів і фак.] / [В. М. Федосов, В. М. Опарін, Г. О. П'ятаченко та ін.]; за ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.

Е-маіl malinina@inbox.vn.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>