XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.е.н., Заюков І.В., Гучок І.С. АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ ВТРАТ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПРОТІКАННЯ НЕГАТИВНИХ ДЕМОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

к. е. н. Заюков І. В., Гучок І. С.

Вінницький національний технічний університет

АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ ВТРАТ ТРУДОВОГО  ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ  В УМОВАХ ПРОТІКАННЯ НЕГАТИВНИХ ДЕМОЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Актуальність теми дослідження викликана тими структурними зрушеннями, які відбулись за роки незалежності України у трудовому потенціалі України, а саме через: загальне скорочення демографічного потенціалу країни; погіршення якісних характеристик, особливо здоров'я населення, у тому числі працездатних громадян. Так, за даними прогнозу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М. В. Птухи в 2050 році порівняно з 1991 роком чисельність працездатного населення у віці від 15 до 64 років скоротиться на 30% та працездатне населення у відносному і абсолютному значенні буде скорочуватися більшими темпами ніж все населення.

Метою роботи є аналіз кількісних втрат трудового потенціалу України в умовах протікання негативних демоекономічних процесів.

Під кількісною (прямою) втратою трудового потенціалу можна розуміти суму природного скорочення населення (через високий рівень захворюваності), міграційного скорочення населення та кількості осіб, які отримали інвалідність (втратили працездатність) внаслідок травм на виробництві тощо. Аналіз кількісних втрат трудового потенціалу України  дозволив зробити такі основні висновки.

1. За рахунок передчасної смертності (у віці 15-64 роки) втрати трудового потенціалу нашої країни за останні 20 років склали більше 3 млн. осіб. Відомо, що нині біля 40% нинішніх шістнадцятирічних юнаків ризикують не дожити до пенсійного віку, а смертність працездатного населення в 4 рази перевищує аналогічні показники в країнах Європейського Союзу. Крім того, в Україні рівень смертності працездатних чоловіків в 6-8 разів перевищує рівень смертності жінок. Найбільшу питому вагу в структурі смертності займають такі захворювання: 65% хвороби системи кровообігу; 12% новоутворення; 9% зовнішні причини смерті. Дуже небезпечною тенденцією, що перешкоджає подальшому розвитку трудового потенціалу є високий рівень захворюваності. Так, в країні на 01.01.2010 року зафіксовано 407 тис. уперше зареєстрованих випадків новоутворень [1] (близько 100 тис.  щороку помирають);                  2423 тис. випадків захворювань на хвороби системи кровообігу; 14528 тис. випадків  - хвороби органів дихання; 2164 - травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин.

Аналізуючи ймовірнісні втрати трудового потенціали через  соціально-небезпечні хвороби можна сказати, що за офіційною статистикою в Україні на 01.01.2011 року зареєстровано 900 тис. алкогольнозалежних громадян (щорічно від алкоголізму вмирають біля 100 тис. осіб економічно активного віку); станом на 01.11.2010 року уперше зареєстрованих випадків захворюваності на туберкульоз становила 35925, у тому числі дорослі - 34764; діти - 590; підлітки - 571 (нині більше 1% населення інфіковані паличкою Коха). Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становить - 185147, у тому числі хворі на СНІД - 38455; кількість померлих від СНІД - 21407 осіб [2]. Небезпечною ситуацією є захворюваність економічно активного населення на гепатити (А, В, С), але нині відсутня відповідна статистика. Важливо наголосити на тому, що через розлади психіки трудові втрати щороку складають близько 115 тис. осіб.

2. В нашій країні близько 8% населення помирають від зовнішніх причин смерті. Тому нині вагомим резервом зменшення рівня смертності працездатного населення є на 50% скорочення зовнішніх причин смертності, у тому числі за рахунок: зменшення рівня виробничого травматизму (в 2010 році зафіксовано 11700 випадків, з них зі смертельним наслідком - 644 осіб); скорочення кількості дорожньо-транспортних пригод; зменшення кількості самогубств; скорочення кількості нещасних випадків в побуті (пожежі, падіння з висоти тощо).

Основною причиною погіршення ситуації зі станом здоров'я громадян України, у тому числі поширення соціально небезпечних хвороб, є глибока соціально-економічна криза, яка зумовила поширення бідності. В цих умовах громадяни України змушені виживати, а вже про відтворення населення годі і думати, адже  для 35-40% населення України відсутні соціально-економічні передумови для цього. Сьогодні фінансово-економічна криза додатково позначиться на вкрай незадовільному здоров'ї громадян нашої країни, посилить майнове розшарування, безробіття. За таких умов частина населення не може бути активним суб'єктом розвитку економічного та трудового потенціалу.

3. За рахунок міграційних втрат (1994-2004 роки) втрати трудового потенціалу склали 1,2  млн. осіб.

4. Щороку за рахунок прямих втрат через інвалідність в Україні вперше визнають інвалідами біля 200 тис. осіб. Загальна кількість інвалідів в Україні - 2,5 млн. осіб (або біля 5 % усього населення), а питома вага працюючих інвалідів у загальній чисельності економічно активних інвалідів становить лише 15%, тоді як в розвинених країнах біля 60%.

5. Потенційні кількісні втрати трудового потенціалу залежать і від високого рівня засудженості громадян України. Щороку засуджується біля    200 тис. осіб, у тому числі особи у віці до 30 років (55%).

Таким чином, негативні демоекономічні тенденції поглиблять кризу трудового потенціалу. Враховуючи стрімке зменшення чисельності населення України та достатньо високий рівень захворюваності, особливо економічно активних громадян, забезпечення здоров'я та безпека життя людини мають розглядатися як важливе джерело збереження та розвитку трудового потенціалу України.

Література:

•1.  Населення України. Захворюваність населення. Державний комітет статистики України. ─ Режим доступу.: http/http://www.ukrstat.gov.ua/.

•2.  Статистика захворювань. Міністерство охорони здоров'я України. ─ Режим доступу.: http/http://www.moz.gov.ua/.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>