XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.ф.н. Варго О.М. СПРИЙНЯТТЯ ДОБРА І ЗЛА У ЕКОЛОГІЧНІЙ ЕТИЦІ.

к.ф.н. Варго Олександра Миколаївна

Міжнародній Сов'янський університет

СПРИЙНЯТТЯ ДОБРА І ЗЛА У ЕКОЛОГІЧНІЙ ЕТИЦІ

Важливою потребою нашого часу постає необхідність створення філософії природи, яка б мала змогу об'єднати автономію людського розуму із самодостатністю природних процесів.  Складається суперечливе становище: з одному боку, увага до екології зростає, а з іншого - уявляється, що предмет цих розмов вже вичерпаний, оскільки сучасний екологічний стан є кризовим, і вихід з нього є проблематичним. У цьому питанні актуальним стає розгляд понять добра і зла у контексті можливості вибору між гармонізацією взаємовідносин з природою і екологічним хаосом.

Для визначення, що таке добро для природи та людини, а що таке зло, важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними, чи можна її чітко визначити, якщо мова йде про встановлення рівноваги між потребами цивілізаційного розвитку та потребами живої природи. Ця межа може бути розмита, чи постійна, вона може змінювати своє місце розташування у залежності від часу, місця й обставин. Адже якщо не провести цю межу, та не підтримувати рівновагу у відносинах між людиною і природою будь-які міркування виявляться безглуздими, неоднозначними, будь-які висновки суперечливими, що потребують роз'яснення про умови їхньої застосовності. Не можна сказати, що думок з даного питання було мало, вони зустрічаються ще у древніх традиціях, і в багатьох релігіях, і в сучасній філософсько-екологічной літературі. Але це питання залишається живим і відкритим, яке ще чекає на своїх дослідників та свого рішення, яке б стало прийнятним для обох зацікавлених сторін -природи та людини.

Добро частіше пов'язують з поняттям блага, до якого відносять те, що корисно людям. Але зараз найчастіше виходить так, що корисне людям і те, що є для них благом, виявляється злом для інших істот і для природи в цілому. Однак, слід з'ясувати, що благо є не сама користь, а лише те, що приносить користь; так і зло - не сама шкода, а те, що викликає шкоду, приводить до неї.

Добро, як і зло, є етичною характеристикою людської діяльності, поводження людей, їхніх відносин. Тому усе, що спрямовано на творення, збереження і зміцнення природи, є добро. Зло ж є знищення, руйнування того, що є благом у нашому випадку природи. А оскільки вище благо - це удосконалювання відносин у суспільстві й удосконалювання самої особистості, тобто розвиток людини і людства, то усе, що в діях індивіда сприяє цьому - добро; усе, що перешкоджає - зло.

Гуманістична етика в главу кута ставить Людину, її унікальність і неповторність, її  потреби й інтереси, але виникає питання: наскільки це шкідливо для природи? Сучасні пріоритети розвитку спрямовані на зростання потреб та її задовольняння ніяк не сприяють вирішенню екологічних питань. Екологічним, а отже добрим можливо вважати те, що сприяє прояву справжньої людської сутності - саморозкриттю, самореалізації особистості.

Сучасний німецький філософ К.-О. Апель назвав екологічну кризу "моральним викликом", який став наслідком технічної цивілізації, результатів науки. Екологічна криза впливає на людство глобальним чином, тому, за його словами "люди опинилися перед завданням прийняття солідарної відповідальності за наслідки їхніх дій у планетарному масштабі"[4]. Дійсно, відповідальність повинна стати солідарною, і не лише відповідно до інтетлектуально-пізнавальних можливостей, а й до духовних можливостей людини і його сприйняття добра і зла.

Висновки. Сьогоденна екологічна ситуація може розв'язатися через цілий ряд цивілізаційних перетворень, які матимуть катастрофічний характер. В наслідок  людина ризикує втратити своє пануюче положення в природі. Не зважаючи ні на які цивілізаційні досягнення людина залежала й залежатиме від природи. Можливо, ще не пізно звільнитися від залишку ілюзій та утопічних надій, що "якось усе обійдеться". На початку ХХІ ст. людство має визначитися остаточно, залишити світову арену, уступаючи місто кіборгу, або якимось іншим істотам, чи усе таки подолати свою роздробленість, політичні, соціальні, економічні та інші розбіжності і протиріччя та разом знайти вихід з цього непростого становища.

 

Література:

 

1.Гонопольський М. Норми екологічної свідомості М. Гонопольський //Глобальні проблеми людства. Міждисциплінарний науково-практичний збірник.-М.:МГУ.- 2006.-С. 183-192.

2.Йоанс Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації Г Йонас.- К.: Лібра, 2001.-400 с.

3.Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм  (позиция и следствие)/ Н.Н.Моисеев // Вопросы философии.-1991.-№3.- С. 3-28.

4.Новиков Ю. Добро і вибір длиною в життя [электронн. ресурс] www.dobro-i-zlo- режим доступа @narod.ru

5.Сидоренко Л. І. Філософія сучасної екології: єдність наукових, етичніих і філософських ракурсів/ Л Сідоренко: М: МГУ, 2004.- С. 238-246

 

e-mail: puh@mail.ru  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>