XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кириченко В. В. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВУЗІ

Кириченко Віктор Васильович, аспірант

Інститут психології імені Г.С. Костюка

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ У ВУЗІ

Навчання є одним з підготовчих етапів до майбутньої професійної діяльності. У цей період майбутній працівник має змогу визначитися за напрямком професійної підготовки, спробувати себе у ролі представника певної професії, визначити основні індивідуальні психофізичні властивості, які є основою успішного виконання професійної діяльності. Навчання у вищому навчальному закладі має бути результатом свідомого вибору студента, який уже передбачає глибоку та детальну рефлексію власних здібностей, досвіду, ціннісних диспозицій, умов та запитів соціального середовища. Усвідомлений професійний вибір - це результат узгодження внутрішніх особливостей особистості з зовнішніми запитами суспільства, який реалізується у вчинковому акті, де суб'єкт самостійно приймає рішення щодо свого професійного майбутнього.

Виконуючи суспільно-корисну діяльність особистість пристосовується до оточуючого середовища. Тому вибираючи професію вона обов'язково оцінює її значення для свого подальшого життя. Проблемі розвитку майбутнього працівника у процесі навчання у вузі присвячені фундаментальні та прикладні дослідження у галузі психології, педагогіки професійної освіти, соціології праці тощо. За даним результатів досліджень І.Данча, Г.І. Мелєшкова, Л.О. Чуприни, М.С. Пряжнікова, І.А. Савченко молоді люди у виборі професії орієнтовані не на внутрішній зміст професії, а на її престиж, високу заробітну платню, цікавий зміст роботи, умови праці, доступність навчання за фахом, відповідність вибору бажанням батьків, можливість працювати та вчитися з друзями, можливість працевлаштування. Втрата здатності робити вільний вибір професії призвів до втрати відповідальності працівників за свою діяльність, перетворив їх на виконавців «чужої волі». Ідентичність безвідповідального працівника не розгортається у часовій перспективі, такі працівники розвиваються на «достатньому для ситуації рівні», для них професійне «завтра» таке ж невизначене, як майбутнє у підлітка. Проблема сучасної молоді в силу суспільних трансформацій, на думку М.К. Мамардашвілі, у «...тому, що все це (активність молоді - авт.) носить, в основному споживацький характер: молодь не працює. А що таке робота, будь-яка реальна робота? Це самостійність, відповідальність, ризик та готовність за все платити.» [7, с.172]. Справжня професія останнім часом перетворюється на споживацьке ремесло, працівник - на виконавця, який не живе професією, а пристосовується до неї. Система особистісних цінностей такого працівника позбавлена основного - відповідальності за свою діяльність.

У 2007році під час вступної кампанії у вищі навчальні заклади системи Міністерства внутрішніх справ України було проведено опитування абітурієнтів з метою вивчення мотивації вибору професії правоохоронця. Загальна кількість респондентів склала 3587 осіб. Немала частина опитуваних назвала головним фактором вибору професії - бажання батьків (68,8%), пораду друзів (31,1%). Зазначенні результати опитування підтверджують факт досить значної залежності професійного самовизначення від таких інститутів соціалізації як сім'я, референтна група [11]. Як показали дослідження Г.І.Мелешкової,  більшість студентів першого курсу престиж професії, її перспективність та цікавість ставлять на перше місце як завдаток успішного її освоєння, ознайомлення з предметом майбутньої діяльності, особливостями праці недостатня. Більшість студентів не мають адекватного уявлення про рівень розвитку власних професійних здібностей, та чіткої професійної спрямованості [8].

Навчання у ВНЗ на початкових етапах не покращує рефлексію та усвідомлення молодими фахівцями свого професійного вибору. Теоретичні знання, окремі вміння залишаються відірваними від практики. Розвиваючи здатність навчатися, засвоювати досвід інших студенти, до перших днів роботи не знають, чи зможуть вони професійно займатися певною діяльністю усе життя, чи принесе вона, окрім матеріально-статусних благ інші, не менш важливі атрибути: розвиток здібностей, професійне зростання, збереження психічного та фізичного здоров'я. На думку В.О.Моляко успішність, професійної діяльності дозволяє працівнику підтримувати відчуття власної компетентності, зберігає інтерес до професійної діяльності, налаштовує на досягнення кінцевого результату у роботі та суспільну корисність праці [5]. Вищезазначене можливе лише за умови, якщо професійний вибір був свідомим та виваженим. Система професійно-орієнтованих завдань (ПОЗ), які впроваджені у навчальний процес на соціально-психологічному факультеті авторським колективом викладачів кафедри соціальної та практичної психології під керівництвом професора О.Л.Музики, дають можливість студентам з перших днів навчання, розв'язуючи моделі реальних проблемних ситуацій практичної діяльності психолога, визначитися у плані правильності та виваженості свого вибору [11]. Студент швидше рефлексує особистісну готовність займатися професійною діяльністю. На старших курсах, виконання ПОЗ допомагає студенту визначитися з майбутнім профілем та спеціалізацією. Таким чином відбувається ускладнення структури ідентичності. Молодий фахівець починає визначатися з тим: хто він є і що має робити. Наприклад, студенти можуть визначитися із науковою парадигмою у межах якої вони хочуть працювати (психоаналіз, позитивна психотерапія, психодрама), галузевою спеціалізацією: дитячий психолог, психолог у галузі PR, інженерний психолог тощо. Ціннісна підтримка та взаємопоціновування у процесі роботи над професійно-орієнтованими завданнями дає можливість студентам відчути цінність та необхідність власної роботи для інших. На думку Е.Ф.Зеєра основою психологічної підтримки професійного становлення особистості є суб'єктно орієнтований підхід, у межах якого під розвитком розуміється усвідомлений вибір та засвоєння суб'єктом навчальної та професійної діяльності у процесі особистісного становлення [1].

Професійна підготовка спеціаліста передбачає озброєння його достатнім рівнем знань, умі та навичок. Проте, навіть успішне розв'язання типових виробничих завдань, не може гарантувати успішності у мінливій професійній діяльності. Працівник повинен володіти певним (достатнім) рівнем професійної гнучкості, яка дасть змогу пристосовуватися до мінливих умов діяльності. У цьому випадку, на думку Г.О.Балла, працівник повинен володіти достатнім рівнем професійної самостійності, незалежності яка є основою творчості у професійній (і не тільки) діяльності [9]. На думку Р.С.Гурєвіча та В.М.Ліхача рівень творчої активності збільшується у ситуаціях, коли працівнику необхідно вирішувати нестандартні завдання, здійснювати ближній і дальній перенос знань та вмінь, у процесі пошуку знань та прийомів діяльності. У процесі підготовки фахівців, на думку дослідників, варто використовувати проблемно-пошукові завдання, які поряд з завданнями репродуктивно-відтворювального характеру, розвивають у працівника «готовність» у деяких не типових професійних ситуаціях знаходити ефективний спосіб розв'язку та залишатися професіоналом [6].

Деякою мірою про рівень професіоналізму молодих випускників свідчать продукти їх професійної діяльності. «Теоретизація» вищої та вищої професійної освіти, проведення комплексних кваліфікаційних екзаменів у формі усних виступів, позбавляє як викладача так і студента можливості бачити, якого рівня професіонала випускає вуз. Як зазначав М.Константіновскі у науково-публіцистичні праці «Шукаю себе»: «дипломна робота шевця - відремонтована пара взуття» [3]. Вміння відтворювати теоретичний матеріал, ще не означають, що студент у професійній діяльності зможе втілити його на практиці. У процесі оволодіння професійною діяльністю «знати» і «уміти» це різні речі. Іноді, для того, щоб конкретні знання перетворилися у практичні трудові дії замало знати алгоритм їх побудови, послідовність відтворення, специфіку виконання (хоча без цього не обійтися). Жоден соціальний інститут не може створити умови для появи цілком придатних до професійної діяльності працівників, до того як вони включаться у трудову діяльність. Професійний відбір, на думку Є.О.Клімова, «часто на практиці навіюється стереотипами технократичного мислення: взяти підходящий матеріал і не брати непідходящий» [2, с.8]. Г.С.Костюк однією з проблем виробничого навчання вважав «книжний характер» знань учнів, який, на його думку, можна подолати за рахунок включення особистості у виробничий процес [4]. Навіть лабораторна практика студентів не зможе замінити «живої праці», з її непередбачуваними труднощами, унікальними за своєю суттю завданнями, трудовим колективом та системою міжособистісних відносин.

Література:

1. Зеер Є.Ф. Психология профессионального развития / Зеер Эвальд Фридрихович. - М.: Академия, 2009. - 240 с.

2. Климов Е.А. Некоторые психологические принципы  подготовки молодежи к труду и выбору профессии / Климов Евгений Александрович// Вопросы психологи, 1985. - №4. - С.5-8.

3. Константиновски М. Ищу себя / Майлен Константиновски. - М.: «Знание», 1975. - 111 с.

4. Костюк Г.С. Психологічні питання дальшого удосконалення виробничого навчання // Матеріали республіканської науково-практичної конференції з питань виробничого навчання в школах Української РСР / За заг. ред. П.Л. Миргородського / Костюк Г.С. / Миргородський П.Л. - К.: Радянська Школа, 1958. - С.60-84.

5. Кульчицкая Е.И., Моляко В.А.  Сирень одаренности в саду творчества / Кульчицкая Елена Ипполитовна, Моляко Валентин Алексеевич. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Ф.Франка, 2008. - 316с.

6. Лихач В.М., Гуревич Р.С. Преемственность содержания трудового обучения и профессиональной потготовки учащихся / Лихач Василий Матвеевич, Гуревич Роман Семенович. - М.: Высш. шк., 1990. - 111с.

7. Мамардашвили  М.К.  Как я понимаю философию / Мераб Константинович Мамардашвили. -  2-ое издание, измененное и дополненное / Составление и общая редакция Ю.П. Сенокосова. - М.: «Культура», 1992. - 408с.

8. Мелешкова Г.И.  Ценностные ориентации студентов І курса технического вуза / Г.И. Мелешкова // Психологические проблемы повышения эффективности и качества труда / Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов. - Ч.1. - М.,1977.- С.77-78.

9. Підготовка до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): Навчально-методичний посібник / За ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки // Георгій Олексійович Балл, Юрій Зіновійович Гільбух, Микола Миколайович Левтик, Віктор Іванович Панченко та ін. - К.: Наукова думка, 2000. - 188с.

10. Професійно-орієнтовані завдання з психології / За ред. О.Л.Музики. Навчальний посібник // Музика Олександр Леонідович, Горбунова Вікторі Валеріївна, Загурська Інна Станіславівна, Климчук Віталій Олександрович та ін. - 3-тє вид., перероб. i доп. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2010 - 590 с.

11. Ярема Н.Ю. Професійне самовизначення як етап професійної соціалізації особистості / Н.Ю.Ярема // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - Т.X, част. 2. - К., 2008 - С.519-523.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>