XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Кислинська С. А. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

Кислинська Світлана Анатоліївна

Аспірантка кафедри історії України МНУ імені В.О.Сухомлинського

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  Процеси практичного деражавотврення самостійної незалежної держави, які розпочалися на початку 90-х років, створили передумови для обʼєктивного дослідження  та глибокого аналізу історичного досвіду, що набув український народ. В цьому плані великий інтерес викликає період першого повоєнного десятиліття на теренах південної України, всебічний аналіз якого допомагає краще усвідомити природу явищ і подій того часу,зберегти памʼять про тих, хто на своїх плечах виніс неймовірні труднощі перших післявоєнних років.

  Історія Півдня України в перше повоєнне десятиліття, а саме з 1944 по 1954 роки - дуже важкий та героїчний період для населення краю. Адже фашисти, відступаючи під тиском Червоної Армії, намагалися зрівняти цю територію з землею. Вони руйнували заводи, електростанції, воказли, порти, залізничні колії, школи ,музеї, лікарні, магазини, житлові будинки.

  Великих збитків завдали окупанти сільському господарству краю. В селах залишилось менше половини дієздатного населення,в основному це були жінки, люди похилого віку та підлітки. Колгоспи майже повністю втратили сільскогосподарський реманент, посівний матеріал та тяглову силу. Дуже сильно відчувалась нестача кваліфікованих спеціалістів, обладнання та будівельних матеріалів.

  Незважаючи на всі труднощі, населення Миколаївської, Херсонської та Одеської областей, одразу ж після визволення розпочали відбудову народного господарства.

  Водночас слід мати на увазі ,що все це відбувалося за величезного народного піднесення, в умовах комуністичного тоталітарного режиму, адміністративно-командної системи, що не могли не стримувати ініціативу й енергію людських мас, поряд з позитивним негативно позначалося на всьому духовному житті. [4;22]

  Програмою відродження зруйнованого ворогом народного господарства була постанова РНК СРСР і ЦК ВКП (б) «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецької окупації». 21 квітня 1944 Державний Комітет Оборони прийняв ухвали « Про першочергові заходи по відновленню миколаївських суднобудівних заводів», 17 червня- « Про відбудову енргокомбінату». Тільки на виконання першочергових відбудовчих робіт щодо відновлення Миколаївських суднобудівних заводів було асенговано 25 млн. крб.[4;19]

  Видатною сторінкою в історії повоєнної Херсонщини стало спорудження Каховської  ГЕС. В цьому будівництві приймала участь вся країна. Завдяки ентузіазму та натхненній праці будівників Каховська ГЕС була спорудженна за 5 років замість запланованих 6. З її запуском в експлуатацію створювались умови для прискоренного розвитку в області промисловасті, перш за все електротехнічної, суднобудівної, машинобудівної,текстильної та інших галузей, зрошення дніпровською водою родчих, але посушливих земель Херсоноської,Запорізької та Кримської областей.[2;110]

  Швидко відроджувався Чорноморський торговий флот, тонаж якого за період війни скоротився більш ніж на дві третини. За короткий термін були відбудовані причали та склади. Зʼявилось  багато потужних кранів. До кінця першої повоєнної  пʼятирічки  вантажообіг відродженего та відреконструйованого Одеського порту перевищив довоєнний рівень в півтора рази. Подальший розвиток отримало Радянське Дунайське пароходство, перетворившись на одне з найбільших пароходств на Дунаї.

  Для підвищення ефективності відбудови народного господарства широко розгортувались соціалістичні змагання між колективами підприємств Української РССР та вирбничими коллективами братських республік.

  Для вирішення першочергової проблеми забезпечення промислових підприємств кваліфікованими робочими кадрами проводилися оргнабори, створювалися та відновлювалися ремісничі училища і школи ФЗО системи трудових резервів, здійснювалися набори безпосередньо підприємствами.

  Відновлювалися заклади освіти, культури, охорони здоровʼя. Так, вже першого року після вигнання непрошених зайд в Миколаївській області діяли 2 вузи, 14 технікумів,717 шкіл,13 кінотеатрів,139 бібліотек,12 Будинків культури, обласна філармонія. [4;22]

  Найважливіше місце у відродженні краю займали питання відродження сільського господарства. Одразу ж після звільнення від фашитських загарбників в  селах проводилися збори,на яких селяни обговорювали заходи щодо найшвидшого відновлення колгоспів. Одночасно популяризуются різносторонні види шефства робітничого класу над колгоспами: допомога в освоєнні техніки, оволодіння навичками щодо ремонту сільськогосподарської техніки забезпечення МТС та колгоспів промисловим обладнанням, запасними частинами для сільскогосподарської техніки. Для відродження господарства держава надавала колгоспам та окремим трудівникам села кредити.

  Обовʼязково потрібно згадати жахливу трагедію для українського села 1946-1947 рр. - 3 радянський голомор, що був створений тоталітарним режимом. Поперше, до зростання труднощів у сільському господарстві країни призвели вкрай несприятливі метеорологічні умови. Зима 1945-46 років булла малосніжною, з частими відлигами, а квітень,травень і червень- найбільш посушливими за останні 50 років. Це призвело до ослаблення й загибелі значної частини посівів.Крім того, невистачало пального, техніки, робочої сили, насіння, фуражу, продовольства для хліборобів [3;153]

  Ігнорування потреб жителів області, намагання будь-якою ціною виконати спущений згори план далися взнаки вже в грудні 1946 року., коли партійно-радянське керівництво постало перед проблемою: де взятии продовольство для голодуючого населення. [3;155]

  Тоталітарна держава безжалісно пограбувала колгоспників і одноосібників під час хлібозаготівельної кампанії 1946-1947 років, залишивши їх без належної продовольчої допомоги і тим самим прирекла селян на вимирання .

  Голод був наслідком спроби здійснити соціалістичне будівництво военно-комуністичним методом. Проте грабіжницька хлібозаготівля 1946 року призвела до глибокої деградації сільського виробництва, яке дорого обійшлося українському народу.

   Висока смертність,а також продовження стихійного відпливу сільського населення позначалися на його кількості в південних областях республіки, що найбільше постраждали від посухи. Скоротилася й кількість селянських господарств...

   Голод 194-1947 років-наслідок злочинної партійно-державної політики щодо селянства,ігнорування життєвих інтересів людей з урахуванням поперднього досвіду за вже перевіренним в Україні сценарієм [1;88].

Література:

1.Горбуров К.Є. Голод 1946-1947 років на території півдня УРСР. -Миколаїв.-2006 р.

2. Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область.- Киів.-1971р.

3. Миколаївщина в новітній історії. До 70-річчя утворення Миколаївської області. - Миколаїв.- 2007 р.-90 с.

4. Шкварець В.П. Горбуров Є. Г. Горбуров К.Є. Повоєнна та сучасна Миколаївщина.-Миколаїв.-2008р.-300 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>