XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Клепікова О.В. УТОЧНЕННЯ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

Клепікова Ольга Володимирівна, аспірант

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

УТОЧНЕННЯ ПОНЯТТЯ

«ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

В економічній літературі не має єдності у визначенні поняття «інноваційна діяльність підприємства». Воно використовується як самостійно, так й у якості синоніма споріднених понять «інновація» та «інноваційний процес». Тому з метою внесення більшої ясності необхідно розглянути усі вказані поняття.

В економічній літературі не має єдності у визначенні поняття «інноваційна діяльність підприємства». Воно використовується як самостійно, так й у якості синоніма споріднених понять «інновація» та «інноваційний процес». Тому з метою внесення більшої ясності необхідно розглянути усі вказані поняття.Вперше поняття «інновація» було введено Й. Шумпетером. Його дослідження у галузі інновацій дали поштовх роботам інших вчених. Проведений аналіз показав, що існує два підходи до визначення поняття «інновація»: динамічний та статичний.

При динамічному підході інновація виступає як процес, який включає дослідження, розробку, виробництво нового продукту, його комерційне використання та розповсюдження, тобто робиться акцент на те, що інновація розвивається у часі та має визначені стадії. Однак в такому сенсі в літературі використовується поняття «інноваційний процес» (в ряді робіт поняття «інноваційна діяльність»). Таким чином, має місце ототожнення понять, що приводить до стирання меж між процесом та його результатом.

Вказаний недолік ліквідується при статичному підході: інновація представляється як результат визначеного процесу у вигляді нової продукції, технології, методу, які впроваджені на ринку або використовуються в діяльності підприємства. Слід відзначити, що саме такий підхід застосований при розробці Керівництва Осло [1], яке сьогодні більшість економістів вважають вже сформованим міжнародним стандартом. Для України цей стандарт представляє велику цінність, дозволяючи здійснювати інноваційний розвиток в єдиному із міжнародною спільнотою методологічному просторі.

В подальшому дослідженні автором використовується статичний підхід та під інновацією розуміється кінцевий результат інноваційної діяльності у вигляді нового або значно удосконаленого продукту, який реалізується на ринку, нового або значно удосконаленого технологічного процесу, метода маркетингу, організаційного метода, який використовується в практичній діяльності підприємства.

Наступним є поняття «інноваційний процес». Не зважаючи на те, що в літературі висвітлюються різноманітні визначення цього поняття, їх сутність зводиться до одного, а саме: інноваційний процес характеризує створення, засвоєння та розповсюдження інновацій. Відмінності в існуючих формулюваннях можна пояснити відмінностями в об'єктах та цілях досліджень авторів. Таким чином, інноваційний процес - це послідовна зміна подій, які характеризують розвиток інновації від нової ідеї до конкретної форми (продукту, технології, метода маркетингу або організаційного метода), в якій вона розповсюджується на ринку або використовується в практичній діяльності підприємства.

Поняттям, тісно пов'язаним як з інноваціями, так й з інноваційним процесом, є поняття «інноваційна діяльність підприємства».

Аналіз існуючих трактовок даного поняття дозволив зробити висновок, що точки зору різних авторів можна умовно розділити на дві групи:

- інноваційна діяльність підприємства ототожнюється з інноваційним процесом;

- інноваційна діяльність підприємства відрізняється від інноваційного процесу.

Більш логічною, на думку автора, є точка зору другої групи. По-перше, в Енциклопедичному словникові [2] діяльність визначається як «специфічна людська форма відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільна зміна в інтересах людей». Тобто, інноваційну діяльність підприємства необхідно розуміти як людську діяльність, сукупність дій людей (працівників підприємства) в інноваційній сфері.

По-друге, як відмічає Є.Б.Лісна, «інноваційна діяльність складається з набору різних видів діяльності. Віднесення того чи іншого виду діяльності до інноваційної визначається інноваційністю його цільової настанови» [3, с.41]. Це означає, що інноваційна діяльність підприємства не існує сама по собі, вона представляє собою сукупність різноманітних видів діяльності підприємства (організаційної, науково-дослідницької, технологічної, фінансової, комерційної). Вони можуть бути інноваційними самі по собі або допоміжними для створення, впровадження та розповсюдження інновацій. Отже, інноваційна діяльність підприємства в своїй основі має інноваційні процеси та забезпечує їх реалізацію.

Таким чином, під інноваційною діяльністю підприємства пропонується розуміти вид людської діяльності щодо забезпечення ефективної реалізації інноваційних процесів для задоволення потреб споживачів та підприємства.

Література:

1. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям / Совместная публикация ОЭСР и Евростата. - [3-е изд.]. - М.: Государственное учреждение «Центр исследований и статистики науки», 2006. - 196 с.

2. Энциклопедический словарь онлайн [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.slovnyk.net/

3. Лисна Е.Б. Регулирование инновационной политики и инновационной деятельности законодательством России и ряда других стран СНГ / Лисна Е.Б. // Инновации, 2007. № 8. - С. 40-46.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>