XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Клевчук О. Г. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ БОРОТЬБИ З КОРОЗІЄЮ

Клевчук О.Г.

ЧТЕІ КНТЕУ

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ БОРОТЬБИ З КОРОЗІЄЮ

Захист від корозії будівельних конструкцій і технологічного устаткування - найважливіше завдання, яке повинно вирішуваватися у державному масштабі й у плановому порядку. Постановою Ради Міністрів СРСР в 1978 р. « Про організацію антикорозійної служби в країні» на Державний комітет з науки й техніки, Держплан СРСР і Державний комітет зі стандартизації були покладені відповідні функції в області захисту металів від корозії, а на всі основні міністерства й відомства - відповідальність за здійснення заходів щодо захисту металів, за впровадження нової техніки й за виконання науково-дослідних робіт у цій області.

У нинішній Україні, незважаючи на зміни політичного й державного устрою, проблема боротьби з корозією в промисловості, будівництві й ін. галузях народного господарства не тільки не втратила своєї актуальності, але й істотно загострилася, хоча це й не відображається в офіційних джерелах. Економічна криза, яка призвела до зупинки цілих галузей промисловості, не призупинила процеси корозії, а забезпечила їм більш широкий фронт розвитку, тому завдання збереження основних фондів відсунулося на задній план.

Корозія будівельних матеріалів є найпоширенішою причиною передчасного руйнування конструкцій будинків і споруджень. Відомо, що 75 % будівельних конструкцій зазнає в процесі експлуатації агресивному впливу природних і техногенних середовищ. За експертними оцінками від 5 до 10 % будівельних конструкцій, а також будинків і споруджень щорічно виходить із ладу або вимагає ремонту через корозійні ушкодження.

Тривалість міжремонтного періоду експлуатованих будинків і споруджень становить 1-3 року, при цьому заново офарблюється близько 75% усіх сталевих конструкцій. Однак і ці заходи не виключають необхідності заміни від 10 до 20% елементів конструкцій задовго до зношування будинків і споруджень

Захист від корозії устаткування й конструкцій перетворюється знову в актуальне завдання. Ліквідація загальнодержавної системи антикорозійного захисту в народнім господарстві змушує окремі галузі, підприємства й організації займатися розв'язком цієї проблеми « поодинці» шляхом створення й застосування корозійностійких сплавів, засобів протикорозійного захисту, організаційно-технічних заходів, що захищають  метал від руйнування.

Однак і в розвинених країнах проблема антикорозійного захисту не менш гостра, оскільки втрати від корозії становлять приблизно 2-3% національного доходу, причому основна частка припадає на атмосферну корозію металу. У результаті корозії за один рік у світі втрачається  близько 1,5 % металу, застосовуваного в промисловості, транспорті, будівництві.

 Незважаючи на виділення величезних засобів для боротьби з корозією металу загальні збитки від неї безупинно ростуть. Так, у США збитки від корозії в 70-77роках склали більш 15 млрд. дол. у рік а в 1979 - 1980 рр. - уже 50 млрд. дол. у рік, тобто близько 4 % від сукупного національного продукту. У тому числі, тільки прямі витрати на заміну    в результаті корозійних ушкоджень устаткування, машин і механізмів склали 10-15 млрд. дол. у рік. У доповіді Національного бюро стандартів Конгресу США в 1978 р. економічний збиток від корозії оцінений ще вище - 82 млрд. дол. у рік або близько 5% від сукупного національного продукту. Причому підкреслювалося, що використовуючи сучасні методи захисту від корозії, можна було б знизити цей збиток на 33 млрд. дол. у рік.

По даним Національної асоціації інженерів  США, Британського комітету з корозії й захисту металів, а також дані інших джерел в 1990 роки загальні світові збитки від корозії склали 150-200 млрд. дол. у рік. По даним можна скласти орієнтовно наступне розподіл цих збитків: 20-25% - корозія двигунів внутрішнього згоряння; 20-25% - внутрішня й зовнішня корозія металу транспортних і інженерних засобів (автомобілів, тракторів, сільськогосподарської техніки, тепловозів, електровозів, вагонів, судів, кораблів, літаків, вертольотів та ін.); до 20% - корозія стаціонарних металоконструкцій - наземних, підземних і морських (мости, естакади, шахти, житлові і промислові будинки й спорудження, металеві опори, арматури, троси й проведення ліній електропередач, рейки, спорудження метрополітену); 10 15% - корозія наземних і підземних трубопроводів (газо- і нафтопроводи, водопровід, каналізація та ін.); до 10% - корозія точних і особливо точних металовиробів (верстатів, приладів, радіо- і телеапаратури, засобів зв'язку, інструмента, загальної техніки та ін.); 5-10% - корозія устаткування теплоелектростанцій, атомних електростанцій, хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних і інших підприємств; 3-5% - корозія металевого аркуша, прокату, напівфабрикатів і запасних частин. Боротьба з корозією металу тісно зв'язана з наступними найважливішими проблемами сучасного етапу науково-технічної революції: економією металу й енергії, підвищенням надійності й продовженням термінів служби машин і механізмів, охороною навколишнього середовища. Загальні втрати від корозії металів прийнято ділити на прямі й непрямі. Прямі збитки пов'язані з передчасним виходом з ладу металовиробів і необхідністю їх заміни з незапланованим поточним і капітальним ремонтом техніки та ін. Прийнято вважати, що безповоротні втрати металу в країні становлять 8-12% його початкової маси або 25-30% щорічного виробництва чавуну й сталі.

Прямі втрати металу від корозії в СРСР досягали 25 млн.т у рік, тобто кожна шоста домна працювала на заповнення зруйнованого в результаті корозії металу. У результаті використання неякісних засобів консервації (розчини бітуму, солідол) і низьких захисних властивостей пально-мастильних матеріалів окремі деталі техніки зазнають корозії на глибину 0,10-0,16 мм уже в перший рік зберігання. Лакофарбові матеріали руйнуються на відкритих майданчиках за 1-3 року зберігання техніки.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>