XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

к.мед.н Козань Н. М., к.мед.н. Волошинович В. М. РЕКОНСТРУКЦІЯ СОМАТО- ТА КРАНІОТИПУ ЗА МЕТРИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ІЗОЛЬОВАНИХ КІСТОК ЛИЦЕВОГО СКЕЛЕТА

к.мед.н Козань Н. М., к.мед.н. Волошинович В. М.

Івано-Франківський національний медичний університет

РЕКОНСТРУКЦІЯ СОМАТО- ТА КРАНІОТИПУ ЗА МЕТРИЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ІЗОЛЬОВАНИХ КІСТОК ЛИЦЕВОГО СКЕЛЕТА

Проблема ідентифікації особи є одним із найбільш актуальних і складних завдань судової медицини. Для його успішного вирішення намагаються розробляти нові методи та підходи, у тому числі ті, що використовують якісну та кількісну оцінку метричного статусу кісток лицевого скелета.

Для визначення сомато- та краніотипу людини широко застосовують схеми S. Sigaud, E. Kretschmer, С. Conrad [6]. На жаль, ці схеми використовують лише описові ознаки людини і не розраховані на експертизу кісткових рештків.

У сучасній вітчизняній антропології найбільш поширеними є схеми В. В. Бунака та С. Сіго, які дозволяють визначити соматотип (схема В. В. Бунака) та морфотип обличчя (схема С. Сіго).

За даними окремих авторів, організм людини розглядається як єдина система, всередині якої виділяють підсистеми ("голова","тіло") [1, 8]. Усередині виділених підсистем кореляція більша, ніж між підсистемами. У підсистемі "тіло" виділена група ознак, які характеризують довжину кінцівок, і група, яка характеризує масивність кінцівок. У підсистемі "голова" - група ознак  широтних розмірів голови і ознаки поздовжніх розмірів обличчя. У цілому друга підсистема складається з кількох слабо корелюючих між собою груп ознак, які характеризують розміри різних відділів голови. Ці дані були підтверджені роботами багатьох авторів [1, 2, 3, 4, 5]. Встановлення кореляції між підсистемами "тіло" і "голова" дає можливість встановлення довжини тіла за поздовжнім та поперечним діаметрами черепа [1, 8].

Традиційні типології черепа людини засновані на класифікації його форм за допомогою методу індексів чи уподібнення його форми до геометричних тіл [1, 2]. Метод індексів давно критикується антропологами [2], а метод описання черепа шляхом уподібнення його геометричному тілу суб'єктивний і надлишково схематизує дійсну конфігурацію черепа [2]. Більшість сучасних конституціональних схем не включають типологію мозкового черепа, що є виправданням в зв'язку з існуванням двох незалежних підсистем ознак: "мозковий череп" та "обличчя+тіло" [1].

На основі кількох широтних і висотних розмірів мозкового та лицевого відділів визначають індекс форми голови (ІФГ) для її класифікації (прямокутна, овальна, овоїдна, що звужується донизу і доверху та обернено конусовидна) і встановлюють, що ІФГ максимально залежить від ширини мозкової коробки, а індекс твердого піднебіння - від лицевого [1].

Популяція людей за даними поперечно-поздовжнього показника голови  ділиться на осіб з доліхо- (менше 75,9), мезо- (76,0-80,9) та брахікранією (81,0 і більше) [5]. На підставі співвідношення між загальною висотою обличчя та його найбільшою шириною запропонований лицевий показник (ЛП), що дозволяє поділити популяцію на осіб з ейри- (широке обличчя - ЛП<83,9), мезо- (ЛП в межах 84,0-87,9) і лепрозопією (вузьке обличчя - ЛП>88,0) [5].

У той же час відсутність робіт щодо встановлення статі, форми обличчя та краніотипу (брахі-, мезо-, доліхокранія) за окремими кістками, що формують череп, робить неможливим проведення експертизи фрагментованого черепа, знівеченого внаслідок травми та високої температури.

Морфологічний тип черепа, в основному, визначається його головними розмірами, а міцність - його формою, що дозволило виділити наступні краніотипи: структурно стійкий, конфігураційно стійкий, морфологічно стійкий, морфологічно нестійкий [8].

Конструкційна стійкість мозкового черепа складає ядро його локальної конституції. Необхідність і можливість виділення локальної конституції мозкового черепа базується на факті відносної незалежності розвитку мозкового черепа [8].

Як було вказано вище, наявність кореляції між підсистемами "голова" і "тіло" дозволяє розробити методики визначення соматометричних параметрів за краніометричними ознаками та навпаки.

Літературні дані свідчать про можливість визначення довжини тіла за поздовжнім і поперечним діаметрами черепа [2, 6, 10, 11]. Запропоновані регресійні рівняння дозволяють встановити довжину тіла за вказаними розмірами черепа з похибкою, яка в 1,5 рази перевищує методику визначення  довжини тіла за довгими трубчастими кістками, а також методику визначення довжини тіла за поперечно-поздовжнім показником голови [11].

Наведені вище дані також дали можливість дослідникам розробити методики визначення метричних параметрів черепа з врахуванням кореляційних взаємозв'язків між різними його відділами, зокрема різними розмірами лицевого скелета [5], мозкового відділу [5, 7] та розмірами основи черепа і лицевого скелета [11].

Наступним кроком у вирішенні проблеми ідентифікації особи було застосування математичних методів багатомірного статистичного аналізу, що дозволяє з високою точністю визначити метричні параметри людини [5, 9].

Велике значення для експертної практики має метод алгоритмів графічних ідентифікаційних (АГІ) ознак, завдяки яким стало можливим відновлення обличчя невідомої людини за кістковими рештками її лицевого скелета [9].

Новим кроком у проблемі ідентифікації особи за кістками черепа є застосування комп'ютерних технологій, яке дозволяє ідентифікувати невідому особу  шляхом створення суперпроекційного зображення черепа та прижиттєвої фотографії [9].

Література:

1. Зайченко А. А. Конструционная типология мозгового черепа человека // Современные проблемы медицинской антропологии.- Тюмень - 1990.-C.48-50.

2. Звягин В. Н. Прогнозирование отдельных соматических характеристик человека при экспертизе отдельных расчленённых частей тела / В. Н. Звягин, М. А. Григорьева // Судебно-медицинская экспертиза.- 2006.- № 2.- С. 20-24.

3. Иорданишвили А. К. Возрастные особенности, половые различия и корреляционные связи измерительных признаков челюстно - лицевой области // Заболев. и повреждения височ.- нижнечелюстн. сустава.- Л., 1989.- C.17-22.

4. Крумов В. Кореляция между индексите на твьрдого небце и индексито лицето у човека / В. Крумов, Й. Йорданов // Стоматология.- 1991.- Т. 73, № 1.- C. 25-33.

5. Михальчук Н. М. Метричний диморфізм кісток лицевого скелета в залежності від краніотипу та форми обличчя / Н. М. Михальчук // Український судово-медичний вісник.- 2004.- № 6.- С. 14-17.

6. Нарина Н. В. Определение соматотипа мужчин при краниофасциальной идентификации личности / Н. В. Нарина, В. Н. Звягин // Судебно-медицинская экспертиза.- 2004.- № 5.- С. 27-31.

7. Сравнительная характеристика ангулометрических параметров отдельных зубов и зубных рядов применительно к задачам идентификации личности / Ґ. А. Пашинян, П. О. Ромодановский, С. Д. Арутюнов [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза.- 2006.- № 6.- С. 16-18.

8. Сперанский Е. С. Конструкционный подход в краниотипологии / Е. С. Сперанский, А. А. Зайченко // Вестник научных исследований.- 1995.- № 5.- С. 17-19.

9. Труфанов С. Ю. Індивідуальна анатомічна мінливість лицевого відділу голови у дітей в період прорізування постійних зубів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / С. Ю. Труфанов.- Вінниця, 2006.- 18 с.

10. Филипчук О. В. Використання комп'ютерних технологій в судово-медичній остеології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук / О. В. Филипчук.- Київ, 1996.- 26 с.

11. Lozanoff S. Comparison between two finiteelement modelling methods for measuring change in craniofacial form // Anat. Kec.- 1990.- Vol. 227, № 3.- P. 380-386.

e-mail: v_voloshyn@go.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>