XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Колесник Я.Ю. КАТЕГОРІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Колесник Я. Ю.

Херсонський державний університет

КАТЕГОРІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СВІТЛІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ ДО БАТЬКІВСТВА В УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Актуальність проблеми дослідження визначається тим, що стратегія сучасного розвитку української держави передбачає одним із основних завдань захист дитини як особистості та її розвиток, у зв'язку з цим, загострюється питання відповідального ставлення до батьківства у сучасної молоді, а також реалізації можливостей соціально-педагогічного супроводу цього процесу.

У категорійно-понятійному відношенні проблема відповідального батьківства характеризується тим, що його розробка в соціально-педагогічній науці здебільшого передбачає аналіз лише окремих ознак (як-от: навчання батьків відповідального ставлення до прав дитини; формування навичок догляду за дитиною; розвиток індивідуально-психологічних характеристик батька та матері в учнівському віці; взаємодія батьків між собою в процесі виховання дитини; прагнення учнівської молоді до поповнення своїх знань у галузі відповідального й, водночас, усвідомленого батьківства тощо), що потребує додаткового категорійно-понятійного опрацювання в контексті підготовки майбутніх соціальних педагогів до формування в учнівської молоді відповідального ставлення до батьківства.

Окрім того, проблема відповідального ставлення до батьківства розробляється у вітчизняній соціально-педагогічній науці переважно щодо молодого подружжя; натомість учнівська молодь, старшокласники залишаються поза увагою науково-теоретичних та експериментально-педагогічних пошуків науковців.

Зауважимо, що проблема відповідальності та відповідального ставлення до батьківства розробляється представниками різних галузей наукового знання - соціологами, філософами, психологами, педагогами. Серед значущих для вивчення феномену відповідальності наукових праць фундаментальністю вирізняються роботи К. Абульханової-Славської, К. Муздибаєва, А. Спіркіна, В. Сафіна, М. Кондратьєва, В. Ільїна та ін.

Метою статті є визначення сутності педагогічного змісту поняття  «відповідальність» як ключового щодо наукового знання про відповідальне батьківство в учнівської молоді, та виокремлення провідних науково-теоретичних підходів до проблеми формування відповідального ставлення до батьківства, що склались у сучасній соціальній педагогіці.

 Аналіз наукового фонду засвідчує що серед базових науково-теоретичних підходів до проблеми формування відповідального ставлення до батьківства ми вирізняємо, насамперед, системний (на загальнотеоретичному рівні), психологічний та соціокультурний (на конкретно-науковому рівні) підходи.

З точки зору системного підходу (Б. Ломов, А. Спіркін, В. Сафін та ін.) [1], відповідальність може розглядатися як системне явище у таких аспектах:

- з точки зору аналізу відповідальності як якості, що має певні компоненти  й способи взаємозв'язку між ними;

- у контексті осмислення відповідальності як багатовимірного явища із   властивого йому внутрішньою ієрархією;

- вивчення відповідальності як сукупності протилежностей, що мають системний характер - динамічності й змістовності, особистісного й колективного, біологічного й соціального;

- розкриття індивідуальної специфіки вияву відповідальності у життєдіяльності соціальних груп.

Так, А. Спіркін пропонує розглядати відповідальність як систему в зв'язку з тим, що вона має низку компонентів: свободу волі, усвідомлення обов'язку, відповідність нормам поведінки [2, с. 294]. В. Сафін вбачає системність поняття відповідальності у тому, що в ньому присутні мотиваційно-афективна, інтелектуально-когнітивна та діяльнісно-поведінкова складові, що дозволяє говорити про інтегральність самого поняття відповідальності [1].

Комплексний аналіз проблеми формування відповідального батьківства неможливий без вивчення психологічних механізмів цього процесу. Психологічна наука накопичила значні наукові знання стосовно галузі батьківство-дитячих відносин (М. Хьюстон, В. Штребе, І. Марковська та ін.) [3], комунікативного простору сім'ї (Р. Мей, К. Ізард та ін.), структурно-функціональних характеристик батьківства (В. Крен, І. Кон, Р. Овчарова та ін.) [4], психологічних характеристик відповідальності (А. Бодальов, Г. Крайг, К. Муздибаєв та ) [5, 6] та ін.

Згідно з усталеним сьогодні психологічним підходом, розвиток відповідального батьківства залежить від таких характеристик батьківсько-дитячих відносин, як директивність та ворожість у стосунках - особливо у когнітивному й поведінковому аспектах. Проведені у цьому зв'язку дослідження свідчать, що високий рівень директивності, нав'язливість та прагнення контролювати дитину у всьому призводять до зниження рівня автономності дитини, особливо в операціонально-технічній сфері. Натомість партнерські взаємини в родині, визнання особистості дитини, включеність у сімейні стосунки позитивно впливає на автономність [5].

Соціокультурний підхід до проблеми відповідального батьківства представлений у роботах культурологів та соціологів - М.Бахтіна, П.Гуревича, Ю.Ємельянової, М.Скворцова, А.Рижанової та ін.

Культурологічні аспекти відповідального батьківства реалізують ідею про те, що батьківські сценарії і зміст самої категорії батьківства напряму пов'язані з рівнем і типом культури соціуму. У період дорослішання дитина переймає домінуючий сценарій батьківства у суспільстві. При цьому від соціокультурного фону залежить не лише ставлення до дітей, але й до їх появи в сім'ї.

Виходячи з предмета нашого дослідження - формування відповідального ставлення до батьківства в учнівської молоді, - його провідні категорії можна представити у вигляді ієрархізованої системи, до якої включено кілька рівнів розгляду категорійно-понятійного поля. Ці рівні відповідають методологічним рівням розгляду досліджуваної проблеми, визначеним у педагогічній науці (С.Гончаренко). А саме - загальнонауковому, загальнотеоретичному та конкретно-науковому. У зв'язку з цим систему базових категорій нашого дослідження в їх ієрархії означується таким чином:

1 рівень - загальнонаукові поняття: сім'я, відповідальність, соціальна педагогіка;

2 рівень - загальнотеоретичні поняття: батьківство, соціальний педагог,  професійна підготовка соціальних педагогів;

3 рівень - конкретнонаукові поняття: відповідальне ставлення до батьківства, учнівська молодь.

Починаючи розгляд проблеми дослідження із загальнонаукових понять, особлива увага, безперечно, належить педагогічному змісту поняття «відповідальність». Воно віддзеркалене у наукових дослідженнях з філософії, соціології, юриспруденції, психології, педагогіки. Зокрема, розповсюдження означене поняття набуло через словосполучення «соціальна відповідальність», «правова відповідальність», «батьківська відповідальність», «професійна відповідальність» тощо. При цьому науковці відзначають, що ці категорії у їхньому трактуванні  в різних науках співпадають лише частково. Так, для філософії характерним є вивчення співвідношення свободи і відповідальності; для соціології - визначення характеристик соціальної відповідальності; для юриспруденції - окреслення відповідальності в усіх галузях права і т.п.

У психолого-педагогічній науці проблема відповідальності здебільшого досліджується у таких аспектах:

- як співвідношення свободи й відповідальності в поведінці особистості;

- аналіз особистісної і соціальної відповідальності;

- моральні детермінанти відповідальності;

- відповідальність як дія і діяльність;

- виховання відповідальності;

- відповідальність як особистісна якість та ін.

Так, співвідношення свободи і відповідальності у психолого-педагогічних дослідженнях представлене роботами К.Абульханової-Славської, М.Бахтіна, А.Спіркіна, К.Роджерса та ін.

З точки зору філософського осмислення категорії відповідальності можна зазначити, що є суттєві відмінності між «відповідальністю» і «відповідальним ставленням». Як свідчить аналіз наукових джерел (Н.Кузнєцова, В.Морозова, В.Прядеїн, В.Сафін,  Г.Тульчинський та ін.) [1, 7, 8], відповідальне ставлення - ситуативна характеристика, натомість відповідальність - сутнісна, яка відображає стійку якість особистості. Такі само категорійні відмінності існують між поняттями «відповідальність» та «соціальна відповідальність», оскільки відповідальність відображає морально-етичні сторони особистості, а соціальна відповідальність - соціально-професійні та соціально-поведінкові. На думку А.Спіркіна, «об'єктивною основою відповідальності людини перед суспільством і самою собою є реальний зв'язок суспільства й особистості, який завжди має суперечливий характер. Існують соціальні норми, але існує й свобода вибору, в тому числі й можливість їх порушувати. Де немає вибору, там немає й відповідальності» [2, с. 293].

В галузі етики відповідальність фундаментально розглядається у роботах В.Знакова, Х.Хекхаузена, К.Хелкама, М.Бахтіна, Є.Пенькова, І.Мар'єнка, В.Кузнєцова, В.Морозова, В.Сафіна та ін. Так, В.Ф.Сафін цілком справедливо зауважує, що відповідальність стає морально-етичною якістю особистості в тому випадку, якщо вона не може бути довільно змінена людиною за її бажанням [1, с.46].

Соціологія розглядає категорію відповідальності у площині реалізації соціально-статусних характеристик, а також ментальності особистості. При цьому науковці [3, 9] означують ментальність не лише як поєднання готовності, установок на певну поведінку й схильність діяти певним чином, але й поведінку людини в ситуації відповідальної діяльності.

У психологічній науці (С.Мещерякова, К.Муздибаєв, В.Прядеїн, Т.Сидорова, М.Кондратьєв, В.Ільїн та ін.) відповідальність окреслюється, насамперед, як якість особистості, що «виявляється на установочному й поведінковому рівні як готовність і як реалізація цієї готовності взяти на себе тягар прийняття рішення і санкцій за невдачу не лише тоді, коли ця активність здійснюється самим відповідальним суб'єктом, але й коли на нього формально чи неформально покладений контроль за виявами групової активності та її наслідків» [9, с.249-250]. Почасти поняття відповідальності у психологічній науці пов'язується також і з вивченням казуальності, що означає: близькість до об'єкта; можливість передбачення результату дії; схильність і передбачуваність дії (інтенціональність) [6, 8-10].

Таким чином, розглянувши базові науково-теоретичні підходи  поглиблення наукових уявлень про процес формування відповідального ставлення до батьківства в учнівської молоді та категорійні ознаки відповідальності, можемо дійти таких узагальнень:

•1.           Категорія відповідальності складає методологічне підґрунтя категорійно-понятійного поля проблеми формування відповідального ставлення до батьківства в учнівської молоді.

•2.           Провідними науково-теоретичними підходами до досліджуваної проблеми є системний, психологічний та соціокультурний.

•3.           Категорія відповідальності інтерпретується в проблемі відповідального ставлення до батьківства з сутнісно-якісної в діяльнісно-поведінкову.

Література:

•1.     Сафин В.Ф. Психологическая сущность ответственности личности / В.Ф.Сафин // Теория и практика формирования коммунистического сознания. - Уфа, 1986. - С.43-57.

•2.     Спиркин А.Г. Сознание и самосознание / А.Г.Спиркин. - М. : Просвещение, 1972. - 344 с.

•3.     Хьюстон М. Введение в социальную психологию. Европейский подход / М.Хьюстон, В.Штребе : учебник для студентов вузов / пер. с англ., под ред. проф. Т.Ю. Базарова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 356 с.

•4.     Крен В.Ю. Функциональные роли родительства / В.Ю. Крен. - М. : Интер, 2001. - 243 с.

•5.     Крайг Г. Психология развития:  / Г. Крайг. - СПб.: Питер, 2008. - 992с.

•6.     Муздыбаев К. Психология ответственности / К.Муздыбаев. - Л. : Наука, 1983. - 286 с.

•7.     Кузнецова Н.В. Формирование социальной ответственности у студентов педагогического ВУЗа / Н.В.Кузнецова, В.С.Морозова // Советская педагогика. - 1983. - №5. - С. 93-96.

•8.     Прядеин В.П. Ответственность как системное качество личности / В.П.Прядеин : учеб. пособие - Екатеринбург : УрГПУ, 2001. - 164 с.

•9.     Конратьев М.Ю. Азбука социального психолога-практика / М.Ю.Кондратьев, В.А.Ильин : справочно-энциклопедическое издание. - М.: ПЕР СЭ, 2007. - 464 с.

•10. Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству / С.Ю.Мещерякова // Вопросы психологии. - 2000. - № 5. - С.4-12.

 

e-mail: 051284@list.ru

 

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>