XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Комаринська М. В, Юнчак Г. Г., Дячук В. І. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Комаринська М. В, Юнчак Г. Г.

Науковий керівник: Дячук В. І.Буковинський державний фінансово-економічний університет

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Розвиток ринкового середовища в Україні вимагає нових умов до формування активів підприємства. У господарський обіг включений особливий їх вид - нематеріальні активи, використання яких на сьогодні значною мірою сприяє підвищенню конкурентоспроможності товарів і послуг в усіх галузях промисловості. Проте в умовах інтеграції України в європейську співдружність особливо гострими стають проблеми визнання нематеріальних активів із метою ведення бухгалтерського обліку. Ґрунтується дане твердження на тому, що потенційних інвесторів та партнерів при оцінці українських підприємств з метою ведення бізнесу часто цікавить саме вартість нематеріальних активів. Це загальносвітова тенденція, яка базується на тому, що в розвинених країнах нематеріальні активи відіграють значну роль у господарській діяльності більшості підприємств.

Проблеми обліку нематеріальних активів висвітлені в працях таких вітчизняних науковців і дослідників, як: Д. Сушко, С. Ушеренко,                       Н. Мамонтова, Н. Василюк, Б. Валуєв, Т. Банасько та інші.

Метою статті є комплексне вивчення теоретичних аспектів сутності та організації обліку нематеріальних активів і надання практичних рекомендацій щодо їх удосконалення.

Виклад основного матеріалу. У науковій літературі нематеріальні активи визначаються як активи, які не мають матеріально-речової форми, але приносять підприємству додатковий прибуток або створюють умови для його отримання. Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Нематеріальні активи входять в склад необоротних активів і утримуються підприємством з метою використання протягом більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [2].

На відміну від П(С)БО 8 Податковий кодекс України акцентує увагу на праві власності на нематеріальні активи. Так у п.п. 120 пункту 1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами [1].

Таким чином тлумачення сутності нематеріального активу на законодавчому рівні має розбіжності і не дає вичерпного визначення даної категорії. В економічній літературі питання щодо сутності нематеріальних активів також не мають ґрунтовного висвітлення, а саме: недостатнє дослідження економічної сутності нематеріальних активів (зокрема, реєстрації торгової марки, авторcкого права; патентування промислового зразка, винаходу), недостатня розробленість наукової класифікації, відсутність методики обліку окремих операцій з нематеріальними активами, невирішеність питань організації носіїв інформації, поділу на балансовий і позабалансовий облік, амортизаційної політики, також не знайшли свого належного висвітлення і питання аналізу нематеріальних активів.

Проблема полягає в тому, що в господарській практиці підприємства використовують нематеріальні активи, строк корисного використання яких становить менше одного року, а зараховують їх до складу необоротних активів.

Ми підтримуємо думку І.А. Бігдан і Д.Д. Сушко, що нематеріальні активи строк корисного використання яких менше одного року доцільно відображати у балансі у складі оборотних активів, як швидкозношувані нематеріальні активи. Це дозволить забезпечити більш точну облікову інформацію, виокремивши окрему групу активів, що використовуються підприємством, та збільшити вартість активів підприємства в цілому за звітній період [5, c. 164].

Вважаємо за доцільне відображати в першому розділі приміток до річної фінансової звітності у складі необоротних активів і відповідно ввести додатковий рахунок «Швидкозношувані нематеріальні активи» та зробити такі коригування у плані рахунків: змінити назву рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» на «Малоцінні та швидкозношувані активи», та включити до вказаного рахунку такі субрахунки: 221 - «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 222 - «Швидкозношувані нематеріальні активи», що забезпечить удосконалення обліку та контролю даних активів.

Ще однією проблемою нематеріальних активів є нарахування амортизації. Порядок нарахування амортизації на нематеріальні активи регулюється П(С)БО-8 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Цими документами передбачено, що підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації відповідно до П(С)БО-7 «Основні засоби». Але проблема в тому, що ці методи можна застосовувати лише до нематеріальних активів по яких визначено конкретний строк корисного використання. Якщо ж визначити строк немає можливості, то амортизація не нараховується. Прикладом може бути торгова марка.

Для підприємств, які є платниками податку на прибуток амортизація нараховується впродовж строку їх корисного використання, який повинен бути зазначений у правовстановлюючих документах. По групі «Права на об'єкти промислової власності» амортизація нараховується протягом періоду, що не менше ніж 5 років. По групі «Авторське право та суміжні з ним права» амортизація нараховується протягом періоду, що не менше ніж 2 роки.

Отже, кожний вид нематеріальних активів, який використовується підприємством, має бути відображений в обліку на окремому субрахунку, мати свій підхід до обліку, нарахування амортизації і списання. Без сумніву, кожен нематеріальний актив повинен переносити свою вартість на витрати виробництва залежно від його участі та ролі в процесі діяльності підприємства.

Розглянувши сутність нематеріальних активів можна відзначити, що вони є одними із вагомих активів підприємства, які являють собою різні права, що дають можливість власнику здійснювати підприємницьку діяльність.

Отже, проблеми обліку нематеріальних активів є досить актуальними на сьогодні, які потребують вдосконалення та вирішення на законодавчому рівні.

Література:

1. Податковий кодекс України. - К.: ДП «ІВЦ ДПА України», 2010. - 336с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»: затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зі змінами і доповненнями. - К. : КНТ, 2010. - 320 с.

3. Валуєв Б. Деякі актуальні аспекти проблеми бухгалтерського обліку нематеріальних активів промислових підприємств / Б. Валуєв, Т. Танасько // Економіст. - 2009. - №12. - С. 40-42.

4. Мамонтова Н.А. Новітні підходи до визначення вартості нематеріальних активів / Н.А. Мамонтова // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №5. - С. 228-232.

5. Сушко Д.Д. Проблеми бухгалтерського обліку нематеріальних активів у частині їх визнання та класифікації / Д.Д. Сушко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №10. - С. 163-166.

6. Ушеренко С.В. Особливості визначення, визнання та оцінки нематеріальних активів на сучасному етапі формування їх ринку / С.В. Ушеренко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №4. - С. 9-12.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>