XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Компанієць Л. Г. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ

Компанієць Л. Г.

Здобувач кафедри філософії Запорізького національного університету

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ

В даний час існує цілий ряд концепцій формування управлінських інформаційних систем. Основний постулат тієї або іншої концепції зводиться до наступного - структура та функції інформаційної системи визначаються не організаційними формами і навіть не певними процедурами, а загальною стратегією організації. Саме від рішення загальних питань залежить розподіл влади й відповідальності, а також визначення організаційних форм і методів, які забезпечують вирішення стратегічних завдань організації. У свою чергу, від вирішення організаційних питань залежить вибір процедур та інформаційних потоків.

         Загалом вважається, що організаційні форми і методи координації ранжуються в залежності від об'єму інформації, яку переробляє організація.

У сучасному розумінні формування управлінських інформаційних систем представляє собою досить складну та багатосторонню роботу, що включає в себе вдосконалення організації управління, розробку інноваційних технологій, впровадження новітніх інформаційно - обчислювальних засобів, навчання та перепідготовку управлінського персоналу, що в кінцевому підсумку спрямоване на досягнення основної мети - система повинна гарантувати можливість швидкої перебудови інформаційних систем для вирішення різних стратегічних завдань організації.

         Таким чином, ефективність управління багато в чому залежить від інформаційного стану керованої системи. Це означає, по-перше, ступінь поінформованості суб'єкта управління системою, де інформованість сприймається і як наявність досвіду у вирішенні проблемних ситуацій, і як наявність необхідної і достатньої інформації про стан системи і її зовнішніх взаємодіях в певний часовий інтервал. По-друге, ступінь організованості системи, під якою мається на увазі інформованість як антипод ентропії, неорганізованості, як здатність системи до функціональної перебудови з тим, щоб, вона не тільки зберігала свою якісну визначеність, нормально функціонувала, але й удосконалювалася, розвивалася.

         Останній момент припускає наявність стійкого зворотного зв'язку, який характеризує інформаційну взаємодію керуючої та керованої структур системи. Зворотній зв'язок характеризує функціонування і розвиток всіх систем управління, в тому числі і соціальної. Якщо прямий зв'язок представляє собою передачу інформації керуючого впливу від суб'єкта до суб'єкта управління, то зворотний зв'язок - це передача інформації про результати керуючого впливу від об'єкта до суб'єкта управління. Тому два види цих зв'язків утворюють замкнений контур руху інформації, представляючи собою механізм управління між початковою метою і результатами управлінського впливу. Зворотній зв'язок є стабілізуючим чинником у забезпеченні оптимальних параметрів функціонування керованої системи.

         Взаємодію суб'єкта та об'єкта управління не можна розглядати як суб'єкт-об'єктну (теж саме і щодо керівника і підлеглих). Підлеглий (об'єкт управління) як особистість не виступає в якості пасивного об'єкта управління. Він оцінює ситуацію, менеджерські рішення, що ухвалюються керівництвом. Своїми діями, в процесі виконання своїх функціональних обов'язків, він також впливає на керівника. Тому особливістю зворотного зв'язку в соціальному управлінні є його двосторонній характер. З одного боку, до суб'єкта управління повинна поступати інформація про реакцію об'єкта управління на керуючий вплив. З іншого боку, об'єкту управління (особистості чи колективу) необхідно отримувати інформацію про оцінку суб'єктом управління процесу і результатів його діяльності [1; 240].

         Викладене дозволяє зробити висновок про те, що механізм зворотного зв'язку має дві цілі, які утворюють замкнений контур. Дане положення стосовно соціальних систем дозволяє розширити поняття зворотного зв'язку. У соціальному управлінні зворотній зв'язок це комплекс заходів суб'єкта та об'єкта управління, що забезпечують взаємне інформування про реалізацію менеджерського рішення й оцінці цієї діяльності. Сучасні технології процесу розробки та ухвалення менеджерських рішень передбачають досить жорсткі вимоги до кількісно-якісних характеристик інформації, оскільки її найвища ступінь точності потрібна саме в процесі ухвалення менеджерських рішень. Відомий американський менеджер Лі Якокка стверджував, що для ухвалення рішення необхідно розташовувати 95% інформації у відповідній області. Через відсутність інших 5% (ентропія) виникає ризик при ухваленні рішень

Важливість інформації для соціального управління передбачає необхідність пред'явлення до неї певних вимог. Інформація повинна бути об'єктивною, достовірною та оптимальної; відповідати поставленним цілям; мати науковий характер; не бути суперечливою; забезпечувати прямі і зворотні зв'язки. Інформація є основним і найважливішим засобом управління. Тому рішення проблем розробки і впровадження перспективних інформаційних технологій в практику управління передбачає одночасну і свідому роботу у відповідних галузях науки і практики.

         В якості основних тенденцій розвитку перспективних інформаційних технологій можливо виділити наступні напрями:

- розробка та впровадження технологій введення в електронно-обчислювальні машини повнотекстової обробки документованої інформації;

- розробка та впровадження інформаційних технологій, що забезпечують

«електронізацію» інформаційних ресурсів суспільства, тобто переклад на восприйняті комп'ютерами носії всієї накопиченої людством інформації;

- розробка та впровадження інформаційних технологій, що полегшують подолання масовими користувачами «мовних бар'єрів» при їх зверненні до автоматизованих інформаційних систем;

- розробка та впровадження інтегральних інформаційних технологій, таких як мультимедіа-технології, що відкривають принципово нові можливості моделювання різного роду ситуації, гіпертекстові інформаційні системи тощо;

- розробка та впровадження мережевих інформаційних технологій, які забеспечують інтеграцію і кооперативне використання розподілених у просторі інформаційних ресурсів за допомогою телекомунікаційного доступу до них віддалених користувачів;

- розробка та впровадження когнітивних інформаційних технологій, що  забезпечують розвиток творчих здібностей людини і інформаційної підтримки творчих процесів;

- розробка та впровадження інтеллектуальньтх інформаційних систем, що забезпечують подальший розвиток як неглибоких експертних систем масового застосування, що реалізуються на персональних комп'ютерах, так і гібридних інтелектуальних систем, які передбачають на базі відомих программ і комплексів вбудовувати елементи систем штучного інтелекту [2; 106].

Література

•1.    Крапивинский С.Э. Социальная философия. - Волгоград, 1995. - 367 с.

•2.    Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / Иванов В.Н., Патрушев В.И. - М., 2001. -358 с.

 

milacomp@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>