XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Компанієць Л. Г. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ

Компанієць Л. Г.

Здобувач кафедри філософії Запорізького національного університету

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ

В даний час існує цілий ряд концепцій формування управлінських інформаційних систем. Основний постулат тієї або іншої концепції зводиться до наступного - структура та функції інформаційної системи визначаються не організаційними формами і навіть не певними процедурами, а загальною стратегією організації. Саме від рішення загальних питань залежить розподіл влади й відповідальності, а також визначення організаційних форм і методів, які забезпечують вирішення стратегічних завдань організації. У свою чергу, від вирішення організаційних питань залежить вибір процедур та інформаційних потоків.

         Загалом вважається, що організаційні форми і методи координації ранжуються в залежності від об'єму інформації, яку переробляє організація.

У сучасному розумінні формування управлінських інформаційних систем представляє собою досить складну та багатосторонню роботу, що включає в себе вдосконалення організації управління, розробку інноваційних технологій, впровадження новітніх інформаційно - обчислювальних засобів, навчання та перепідготовку управлінського персоналу, що в кінцевому підсумку спрямоване на досягнення основної мети - система повинна гарантувати можливість швидкої перебудови інформаційних систем для вирішення різних стратегічних завдань організації.

         Таким чином, ефективність управління багато в чому залежить від інформаційного стану керованої системи. Це означає, по-перше, ступінь поінформованості суб'єкта управління системою, де інформованість сприймається і як наявність досвіду у вирішенні проблемних ситуацій, і як наявність необхідної і достатньої інформації про стан системи і її зовнішніх взаємодіях в певний часовий інтервал. По-друге, ступінь організованості системи, під якою мається на увазі інформованість як антипод ентропії, неорганізованості, як здатність системи до функціональної перебудови з тим, щоб, вона не тільки зберігала свою якісну визначеність, нормально функціонувала, але й удосконалювалася, розвивалася.

         Останній момент припускає наявність стійкого зворотного зв'язку, який характеризує інформаційну взаємодію керуючої та керованої структур системи. Зворотній зв'язок характеризує функціонування і розвиток всіх систем управління, в тому числі і соціальної. Якщо прямий зв'язок представляє собою передачу інформації керуючого впливу від суб'єкта до суб'єкта управління, то зворотний зв'язок - це передача інформації про результати керуючого впливу від об'єкта до суб'єкта управління. Тому два види цих зв'язків утворюють замкнений контур руху інформації, представляючи собою механізм управління між початковою метою і результатами управлінського впливу. Зворотній зв'язок є стабілізуючим чинником у забезпеченні оптимальних параметрів функціонування керованої системи.

         Взаємодію суб'єкта та об'єкта управління не можна розглядати як суб'єкт-об'єктну (теж саме і щодо керівника і підлеглих). Підлеглий (об'єкт управління) як особистість не виступає в якості пасивного об'єкта управління. Він оцінює ситуацію, менеджерські рішення, що ухвалюються керівництвом. Своїми діями, в процесі виконання своїх функціональних обов'язків, він також впливає на керівника. Тому особливістю зворотного зв'язку в соціальному управлінні є його двосторонній характер. З одного боку, до суб'єкта управління повинна поступати інформація про реакцію об'єкта управління на керуючий вплив. З іншого боку, об'єкту управління (особистості чи колективу) необхідно отримувати інформацію про оцінку суб'єктом управління процесу і результатів його діяльності [1; 240].

         Викладене дозволяє зробити висновок про те, що механізм зворотного зв'язку має дві цілі, які утворюють замкнений контур. Дане положення стосовно соціальних систем дозволяє розширити поняття зворотного зв'язку. У соціальному управлінні зворотній зв'язок це комплекс заходів суб'єкта та об'єкта управління, що забезпечують взаємне інформування про реалізацію менеджерського рішення й оцінці цієї діяльності. Сучасні технології процесу розробки та ухвалення менеджерських рішень передбачають досить жорсткі вимоги до кількісно-якісних характеристик інформації, оскільки її найвища ступінь точності потрібна саме в процесі ухвалення менеджерських рішень. Відомий американський менеджер Лі Якокка стверджував, що для ухвалення рішення необхідно розташовувати 95% інформації у відповідній області. Через відсутність інших 5% (ентропія) виникає ризик при ухваленні рішень

Важливість інформації для соціального управління передбачає необхідність пред'явлення до неї певних вимог. Інформація повинна бути об'єктивною, достовірною та оптимальної; відповідати поставленним цілям; мати науковий характер; не бути суперечливою; забезпечувати прямі і зворотні зв'язки. Інформація є основним і найважливішим засобом управління. Тому рішення проблем розробки і впровадження перспективних інформаційних технологій в практику управління передбачає одночасну і свідому роботу у відповідних галузях науки і практики.

         В якості основних тенденцій розвитку перспективних інформаційних технологій можливо виділити наступні напрями:

- розробка та впровадження технологій введення в електронно-обчислювальні машини повнотекстової обробки документованої інформації;

- розробка та впровадження інформаційних технологій, що забезпечують

«електронізацію» інформаційних ресурсів суспільства, тобто переклад на восприйняті комп'ютерами носії всієї накопиченої людством інформації;

- розробка та впровадження інформаційних технологій, що полегшують подолання масовими користувачами «мовних бар'єрів» при їх зверненні до автоматизованих інформаційних систем;

- розробка та впровадження інтегральних інформаційних технологій, таких як мультимедіа-технології, що відкривають принципово нові можливості моделювання різного роду ситуації, гіпертекстові інформаційні системи тощо;

- розробка та впровадження мережевих інформаційних технологій, які забеспечують інтеграцію і кооперативне використання розподілених у просторі інформаційних ресурсів за допомогою телекомунікаційного доступу до них віддалених користувачів;

- розробка та впровадження когнітивних інформаційних технологій, що  забезпечують розвиток творчих здібностей людини і інформаційної підтримки творчих процесів;

- розробка та впровадження інтеллектуальньтх інформаційних систем, що забезпечують подальший розвиток як неглибоких експертних систем масового застосування, що реалізуються на персональних комп'ютерах, так і гібридних інтелектуальних систем, які передбачають на базі відомих программ і комплексів вбудовувати елементи систем штучного інтелекту [2; 106].

Література

•1.    Крапивинский С.Э. Социальная философия. - Волгоград, 1995. - 367 с.

•2.    Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / Иванов В.Н., Патрушев В.И. - М., 2001. -358 с.

 

milacomp@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>