Компанієць Л.Г. УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ В СУСПІЛЬСТВІ, ЗАСНОВАНОМУ НА ЗНАННЯХ
Компанієць Л. Г.
здобувач кафедри філософії Запорізького національного університету
УХВАЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРСЬКИХ РІШЕНЬ В СУСПІЛЬСТВІ, ЗАСНОВАНОМУ НА ЗНАННЯХ
Міркуючи про специфіку сучасного стану теорії ухвалення менеджерських рішень, багато аналітиків вважають, що вона повинна розроблятися стосовно завдання створення суспільства, заснованого на знаннях. При цьому, безумовно, виникає потреба співвіднесення термінів «інформаційне суспільство» і «суспільство, засноване на знаннях». Обидва вони постійно звучать при характеристиці сучасного стану постіндустріальної епохи, використовуються найчастіше як синоніми, проте очевидно, що вони фіксують різні грані соціокультурної ситуації в країнах, які використовують новітні досягнення науки і техніки. Аналіз специфіки суспільства, заснованого на знаннях, покликаний ще тісніше пов'язати інформаційні та пізнавальні характеристики сучасної фази соціокультурного розвитку, демонструючи якісні передумови підстав ухвалення менеджерських рішень в цьому середовищі.
П. Друкер, що належить до числа теоретиків, які найбільш докладно вивчили проблему формування суспільства, заснованого на знаннях, вважає, що воно істотно відрізняється від традиційного капіталізму [1, 132]. П. Друкер описує тенденції, що ведуть до подолання традиційного капіталізму, причому основними ознаками зрушення виступають: перехід від індустріального господарства до економічної системи, заснованої на знаннях та інформації; подолання капіталістичної приватної власності, формування нової системи цінностей сучасної людини і трансформації ідеї національної держави в бік глобальної економіки та глобального соціуму.
Сучасний варіант зміни ролі знання П. Друкер називає революцією в сфері управління, тому що "використання знань для відшукання найбільш ефективних способів застосування наявної інформації з метою отримання необхідних результатів - це, по суті, і є управління" [2, 78]. Знання в сучасному світі стає активним засобом не тільки перманентного оновлення виробництва, а й усіх сторін суспільного життя.
Основним висновком концепції П. Друкера є те, що перехід до "суспільства побудованого на знаннях" принципово змінює владну структуру суспільства - влада і контроль поступово переходять від володарів капіталу до тих, хто володіє знанням та інформацією і ефективними технологіями їх використання. Причому цей перехід не скасовує значення капіталу - як правило, за П. Друкером, капітал перерозподіляється, а точки концентрації знання та інформаційних технологій стають одночасно і точками управління фінансовими потоками.
Процес інформатизації логічно тягне за собою підвищення інтелектуального потенціалу суспільства. Він по суті являє собою системно - діяльнісний процес оволодіння інформацією як ресурсом управління і розвитку суспільства. Інформатизацію суспільства треба трактувати як розвиток, якісне вдосконалення, радикальне посилення за допомогою сучасних інформаційно-технологічних засобів когнітивних соціальних структур і процесів. Інформатизація повинна поєднуватися з процесами соціальної інтелектуалізації, яка істотно підвищує творчий потенціал особистості та її інформаційного середовища. Саме тому можна говорити про те, що сучасне суспільство є і інформаційним, тобто базується на переробці, зберіганні і трансляції великих обсягів інформації, значущих для забезпечення різних його сегментів, і заснованому на знаннях, бо саме вони забезпечують вдосконалення цілісності соціального і культурного життя глобального співтовариства на сучасному етапі. Ухвалення менеджерських рішень у цьому типі суспільства передбачає широку базу знання, інтердисциплінарну взаємодію в сфері науки, покликаної служити суспільству і людині.
У суспільстві, заснованому на знаннях, складається тісне переплетіння різних галузей науки і ціннісної свідомості. З одного боку, наукові знання, забезпечуючи ухвалення менеджерських рішень, не можуть існувати в ціннісному вакуумі. Не тільки локальні, національні та об'єднуючі співтовариства націй, ціннісно-цільові установки, але і ціннісні універсалії, які є завжди у певному культурному горизонті здатні впливати на прийняття на озброєння або відкидання певних технологічних стратегій дії, які мають наукову основу.
Суспільство, засноване на знаннях, передбачає постійне поновлення всіх інформаційних ресурсів, на базі яких ухвалюються менеджерські рішення. Своєрідне, нескінчене «підживлення» сфери менеджерських рішень новим знанням означає тенденцію не тільки постійного оновлення бази даних, на яку воно спираються, але і включеність, приймаючих його суб'єктів у безперервний процес освіти, підвищення кваліфікації.
Література:
1. Друкер П. Ф. Эффективное управление: Экономические задачи и оптимальные решения / Друкер П. Ф. - М.: Фаир-пресс, 2002. - 284 с.
2. Drucker P. F. Post-capitalist society / Drucker P. F. - New York: HarperBusiness, 1993. - 232 р.
milacomp@mail ru
