XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Копилова І.М. ТЕСТУВАННЯ УМІНЬ РЕЦЕПТИВНИХ ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Копилова І.М.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ТЕСТУВАННЯ УМІНЬ РЕЦЕПТИВНИХ ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Дидактична проблема контролю та оцінювання рівня знань студентів є однією із найскладніших. Важливими складовими оцінювання знань та вмінь студентів є об'єктивність та адекватне встановлення критеріїв, які подані в навчальних програмах.

         Сучасні вимоги до організації навчального процесу передбачають  використання викладачем більш ефективних прийомів і методів контролю знань, умінь та навичок студентів.

Більшість дослідників, які працювали та працюють над вивченням проблем тестування (С.Ю. Ніколаєва, Х. Дуглас Браун, А. Х'юз, Ч. Олдерсон  та ін.) дійшли висновку, що тестовий контроль є ефективною формою контролю, яка відповідає цілям контролю, вимогам, що висуваються до нього, і забезпечує ефективну реалізацію всіх його функцій у процесі вивчення іноземної мови.

У процесі вивчення іноземних мов застосовується лінгводидактичне тестування. Лінгводидактичним тестом називають підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які попередньо проходили апробацію з метою встановлення їхньої якості та які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їхньої лінгвістичної і/або комунікативної компетенції та оцінити результати тестування за заздалегідь визначеними критеріями.

Аудіювання і читання є рецептивними ви­дами мовленнєвої діяльності. Форми перебігу ре­цептивних процесів є внутрішніми, експліцитно невираженими, на відміну від говоріння або письма як продуктивних видів мовленнєвої діяльності, які реалізуються на зовнішньому плані. Предметом аудіювання і читання є чужа думка, зако­дована за допомогою фонетичних або графічних засобів. Продуктом аудіювання і читання вважають розуміння прослуханого або прочитаного тексту, а результатом є реакція людини на прослухане/прочитане.

При розробці тестових завдань для перевірки умінь рецептивних видів мовленнєвої діяльності  варто зосередити увагу на тому, які вміння аудіювання і читання мають стати об'єктом тестування. Зазначимо при цьому, що в тестології важливо якомога точніше виокремити операції кожного вміння, що перевіряється, тому вважаємо за доцільне звернутися до більш детального розгляду тестування вмінь та навичок, наприклад,  аудіювання у працях А. Х'юза та Ч. Олдерсона.

У загальному вмінні аудіювання А.Х'юз виділяє такі вміння (operations):

глобальне - розуміння головного змісту, сприймання лінії аргументації, розпізнавання ставлення мовця;

інформаційне - розуміння фактичної інформації, розуміння й виконання інструкцій, розуміння про­хання допомогти тощо, вміння слідкувати за змістом тексту, розпізнавання і розуміння висловлювання поглядів, вражень, порівнянь, уподо­бань, невдоволення, вибачення тощо;

інтеракційне - розуміння привітання, висловлю­вання згоди/незгоди, ідентифікація наміру мовця, знаків його невпевненості, розуміння/нерозуміння, прохання пояснити, висловити думку тощо, вміння розуміти на слух.

Серед існуючої безлічі тестових завдань для пере­вірки вмінь аудіювання найбільш поширеними Х'юз вважає множинний вибір (multiple choice), заповнення пропусків (gap fill­ing), перенесення інформації (information transfer), нотування (note taking), частковий диктант (partial dic­tation), транскрибування (transcription).

Для перевірки вміння розуміти основний зміст, го­ловні ідеї, деталі, а також розрізняти мовленнєві функції, ставлення, наміри, почуття і думки, висловлені мов­цем/мовцями, використовується тестове завдання множинний вибір (multiple choice). Студент, якого тестують, повинен прослухати кілька  уривків монологічного або діалогічного мовлення, не пов'язаних один з одним змістовно, кожен з яких триває 30 секунд. До кожного уривка ставлять запитання мно­жинного вибору з трьома опціями. Питання пропону­ють у письмовому вигляді,  проголошує їх диктор. Кожен уривок звучить двічі.

Для перевірки вмінь розуміти основний зміст, головні ідеї, деталі, а також розрізняти мовленнєві функції, ставлення, наміри, почуття і думки, висловлені мовцем/мовцями, також використовують тестове завдання множинне зіставлення (multiple matching). Як і в описаному вище завданні, студенту, якого тестують, пропонують прослухати кілька коротких уривків монологів (трива­лістю 30 секунд), але цього разу уривки пов'язані між собою тематично або за мовленнєвими функціями. Завдання передбачає зіставлення змісту прослуханого із твердженнями, малюнками, таблицями. Серед варіантів, запропонованих для зіставлення, завжди є зайвий, який не співвідноситься із жодним уривком. Варто також звернути увагу на поданий зразок і не використовувати його при виконанні завдання. Мета цього завдання -  перевірити вміння розуміти асоціації, ставлення, дефініції, а також уміння узагаль­нювати зміст довших текстів і розуміти їх основний зміст.

Для перевірки вміння розуміти основний зміст, головні ідеї, деталі або знаходити необхідну/бажану інформацію застосовують тестові завдання із  запов­нення, які мають форму нотування (note taking), запов­нення пропусків у тексті (gap/blank filling), заповнення таблиць (table completion) та доповнення/завершення речень (sentence completion). Студент, якого тестують має прослухати текст (монолог або діалог) тривалістю приблизно 3 хви­лини і виконати відповідне тестове завдання. Від студента вимагається зробити нотатки, заповнити таб­лицю тощо за допомогою обмеженої кількості слів (за­звичай -  не більше трьох слів).

Тестові завдання на заповнення передбачають вільно конструйовану відповідь на запитання, що, на відміну від завдань з вибірковою відповіддю, додає складності (узагальнення змісту, формулювання відповіді) та вимагає від студента, якого тестують, більшої самостійності.

Тестові завдання типу вибір правильної відповіді серед двох (True/False) або трьох (True/False/Not given) запропонованих варіантів мають на меті перевірку тих самих умінь, які були описані вище, але на іншому текстовому матеріалі.

Студент, якого тестують, має прослухати текст (монолог або діалог) тривалістю близько трьох хвилин. Твердження, що відображають зміст тексту, мають бути оцінені ним як правильні, неправильні або такі, що взагалі не згадувалися у тексті.

         Тестування значно підвищує ефективність навчального процесу, оптимально сприяє самостійності роботи кожного студента, є одним із засобів індивідуалізації в навчальному процесі. Крім того, тестовий контроль має багато переваг перед іншими видами контролю.

         Оцінка, яка виставляється за підсумками тестування, є більш об'єктивною і незалежною від можливого суб'єктивізму викладача, ніж оцінка за виконання традиційної контрольної роботи, яка завжди  є суб'єктивною, оскільки базується на враженнях викладача.

         Тестовий контроль надає викладачу змогу перевірити значний об'єм вивченого матеріалу невеликими порціями та діагностувати оволодіння цим матеріалом більшої частини студентів.

         Перелік переваг тестування можна продовжувати, враховуючи окрім перелічених також інші критерії. Але одним із досить суттєвих недоліків  тестового контролю сьогодні є те, що розроблені методики  націлені на перевірку фактичних знань студентів і не враховують потенційних можливостей розвитку особистості, вони мають лише оцінювальний, а не прогнозуючий характер.

 Література:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання, доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 2003. - С. 65-71.

2. Квасова О.Г., Гнаповська Л.В. Як готувати учнів до тестування умінь рецептивних видів мовлення// Іноземні мови. - 2008.- №1.- С.15-20.

3. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ колектив авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002.

4. Національний тест з іноземної мови: ознаки та перспективи розробки // Іноземні мови. - 2007. - №1. - С. 3-6.

5. Hughes, A. Testing for Language Teachers. - Cambridge University Press, 1989. - P. 138-139, 161-162;

6. Alderson J . C . et al. Analysing Tests of Reading and Listening in Relation to the Common European Framework of Reference: The Experi­ence of the Dutch CEFR Construct Project // Language Assessment Quarterly, 3(1), 2006. - P. 3-30.

 

e-mail: volodymyrkopylov@yahoo.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>