Корнелюк В.О. ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ ЕМОЦІЙНИХ ТОНІВ ТА НАСЛІДУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГА
Корнелюк Віктор Олександрович
Луцький педагогічний коледж
ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ ЕМОЦІЙНИХ ТОНІВ ТА НАСЛІДУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ПЕДАГОГА
Якщо розглядати процес професійної підготовки майбутнього педагога, з точки зору адаптації до професійної діяльності, то одним із найяскравіших вражень і емоційних переживань є пробні уроки, а, особливо - перший. Характерними при цьому є прояви у студентів страху, тривожності, інших негативних емоцій, які блокують навички мислення високого рівня. Зрозуміло, що для організації навчального процесу педагогу варто використовувати засоби емоційного впливу, виходячи з вікових особливостей учнів, конкретної мети та ситуацій, які виникають на уроці [2]. Однак, не завжди спостерігається чітке розуміння взаємозв'язку між емоційними тонами вчителя, його учнів та ефективністю взаємодії. Тоді як, менеджмент учбового процесу передбачає наявність у педагога вміння адекватно виявляти властивий йому рівень емоційності та здатність до управління відповідними емоціями учнів на уроці.
З цього погляду, цікавим і важливим аспектом психологічного механізму педагогічної взаємодії викладача та майбутніх педагогів є наслідування. Це складна динамічна властивість, що може виявлятися в широкому діапазоні: від сліпого копіювання поведінки, жестів, інтонації до свідомого, мотивованого наслідування. Наслідування використовуємо як на початкових етапах навчання («Повторимо всі разом», «Розв'язуємо задачі такого типу» та ін.), так і для виконання серйозних, творчих робіт - як результат отриманих навичок і знань.
У процесі спілкування явище наслідування може бути цілеспрямовано використане викладачем для виховного впливу на студентів, для демонстрації і подальшого засвоєння ними функціональної поведінки, правил загального та навчального етикету. Правильна організація навчального процесу, уміле використання студентів з високою успішністю під час проведення занять сприяє підвищенню загальної ефективності навчальної діяльності (як наслідок дії механізму наслідування).
Саме механізм наслідування істотною мірою сприяє виникненню такої форми міжособистісної взаємодії, як змагання, що виникає на основі порівняння себе з іншою людиною, бажання бути краще чи хоча б не гірше інших, що викликає напругу розумових, емоційних і фізичних сил.
Чинник наслідування та змагальна активність студентів у навчальному процесі є серйозними помічниками викладача в мотивації навчальної і пізнавальної діяльності майбутніх педагогів. Адже, вчителі, які знають, коли і як правильно підійти, заспокоїти, проявити турботу і увагу, заохотити, підбадьорити і надихнути, як кожного індивідуально, так і групу учнів - здатні істотно підвищити ефективність навчального процесу.
Для забезпечення ефективної взаємодії за Р. Хабартом [1] викладач та студенти повинні перебувати у суміжних або однакових емоційних тонах. А для ефективного управління за шкалою тонів слід знаходитися у вищому суміжному емоційному тоні, ніж співрозмовник. При цьому шкала емоційних тонів у спрощеному вигляді виглядає так: ентузіазм, веселощі, сильний інтерес, консерватизм, нудьга, антагонізм, гнів, прихована ворожість, страх, горе, апатія.
Розділяє цю шкалу антагонізм як останній з низьких емоційних тонів. Такі негативні емоції, як гнів, страх, розчарування - спотворюють здатність приймати обґрунтовані рішення і знижують схильність до творчої діяльності студентів. І навпаки, коли студенти відчувають стабільність і спокій, включені в діяльність і виявляють завзяття, - вони витрачають менше часу та енергії, залишаються зосередженими і не перевтомлюються, а їх продуктивність зростає.
Тому майбутні вчителі повинні в першу чергу справлятися зі своїми власними почуттями: приборкати свої емоційні пориви і позбутися від напруги. Все це вони з легкістю зможуть зробити, якщо володіють основними навичками емоційного інтелекту [3]. Тільки після цього можна встановлювати міжособистісну зв'язок. Це дозволить їм чітко розуміти, що викликає стрес, напругу на уроці.
Враховуючи навички емоційного інтелекту колективу, виділимо п'ять основних етапів з підготовки та побудови роботи на заняттях:
•1) визначити джерело негативних емоцій і ефект впливу на колектив;
•2) діагностувати інформованість у колективі про джерела негативних емоцій;
•3) організація колективного обговорення про трансформацію емоцій у позитивні;
•4) розробка плану з визначенням ролі кожного студента в процесі зміни емоцій;
•5) зумисні дії щодо зміни особистісних емоцій студентів на почуття гордості, оптимізму, наснаги, успішності.
Щоб встановити міжособистісний зв'язок зі студентом, викладачу слід поставити себе на місце студентів і зрозуміти, що кожен з них відчуває. Після чого, щоб змінити емоційний фон, викладач повинен виявити яскраві позитивні емоції: значний інтерес, ентузіазм, бажання активної діяльності.
Таким чином, можна зробити висновки:
•1) вчитель повинен зрозуміти емоційний стан своїх учнів, перед тим як змінювати його;
•2) емоції визначають темп і результативність роботи, дозволяють більш ефективно реалізовувати намічені цілі;
•3) ефект наслідування дозволяє з легкістю переносити ефективні моделі навчання в практичну діяльність майбутніх педагогів;
•4) одним з основних завдань викладача і майбутніх вчителів є постійне підвищення свого емоційного тону і, як наслідок, здатності до управління колективом та професійної майстерності.
Література:
•1. L. Ron Hubbard. Science of Survival: Prediction of Human Behavior. - Copenhagen, Denmark: New Era Publications International ApS, 1951, 2007. - 713 с.
•2. Калошин В. Ф. Вплив емоцій на ефективність навчального процесу // Практична психологія і соціологія - 2007. - № 1. - С. 70-76.
•3. Курмишева Н. І. Емоційний інтелект і менеджмент // ПостМетодика. - 2010. - № 6. - С. 56-59.
•4. Лапина, О.А. Формирование индивидуального стиля профессиональной деятельности учителя: методология, теория, практика: Дис. доктора пед. наук: 13.00.01. / О.А. Лапина. - Иркутск, 2002. - 326с.
•5. Стейн С. Дж. Преимущества EQ: Эмоциональный интелект и ваши успехи / Стейн Стивен Дж., Бук Говард И.; Е. А. Латыш (пер. с англ.). - Д.: Баланс Бизнес Букс, 2007. - 339 с.
vikor@meta.ua
