XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Корнієнко О.Д. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДУ У ХХ СТОЛІТТІ

Студентка 4 курсу, Корнієнко Ольга Дмитрівна

Національний авіаційний університет

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДУ У ХХ СТОЛІТТІ

  Перекладацька діяльність має багату багатовікову історію, вивчення якої проливає світло на важливі сторони розвитку мови, літератури та культури різних народів. Але в ХХ столітті відбулися значні кількісні та якісні зміни, які багато в чому позначилися як на самому характері перекладацької діяльності, так і на вимогах, пропонованих до перекладу та перекладачам. Виникла необхідність в теорії перекладу, як в самостійної дисципліни, і першими теоретиками перекладу були самі перекладачі. Саме ХХ століття подарувало нам багатьох талановитих перекладачів та науковців, завдяки яким з'явилася нова дисципліна - перекладознавство.  

  Після революції 1917 року у Росії, перекладацька діяльність набуває піднесення. Дуже відповідальний і досить непростий напрям в усному перекладі, а саме синхронний переклад, з'явився в 20-х роках ХХ століття. Новий спосіб отримав колосальну популярність, завдяки своїй практичності і раціональності, першими його переваги оцінили політики під час міжнародних переговорів та конференцій. Але саме цей вид перекладу вимагає від перекладача багато професійних навичок та якостей, яким навчаються протягом довгого часу. Це також важливий період в історії українського художнього перекладу. Серед перших перекладачів ми бачимо письменників і поетів, які у своїх перекладах намагаються повною мірою відобразити мову та стиль оригіналу. Перекладається багато класичної літератури.

  У другій половині бурхливого двадцятого сторіччя надзвичайно інтенсифікувалися міжнародні контакти в усіх галузях політичного, економічного, культурного та суспільного життя. Науково-технічний прогрес супроводжується так званим "інформаційним вибухом". Світ охоплений різноманітними конференціями, симпозіумами, форумами за участю сотень і тисяч осіб. Першим наслідком "інформаційного виверження" став "перекладацький вибух". Нові течії у всьому світі були б немислимі без перекладачів. Водночас, дуже змінився сам характер їхньої праці. Значно зросла кількість науково-технічних перекладів (з підрозділами: технічні, медичні, економічно-комерційні, юридично-законодавчі та iн.), виділилися окремо усні та письмові перекладачі конференцій, без яких були б неможливі будь-які міжнародні зв'язки. У вік науково-технічної революції і складних фінансово-економічних відносин, перекладачу нерідко доводилося перекладати матеріали, розібратися в яких було б нелегко і фахівця. А багатьом перекладачам, наприклад тим, хто працював в ООН, постійно доводилося переключатися з одної галузі знань на іншу. Технічний переклад дуже цінується, але є важким для виконання.

Додатковим стимулом для розвитку лінгвістичної теорії перекладу послужили спроби створити різні системи машинного перекладу. Ідея машинного перекладу стимулювала розвиток досліджень у теоретичному і прикладному мовознавстві в усьому світі. З'явилися теорії формальних граматик, велика увага стала приділятися моделюванню мови та окремих її аспектів, мовній та розумовій діяльності, питанням мовної форми і кількісних розподілів лінгвістичних явищ.

   У другій половині XX століття відзначається стрімкий розвиток мовознавства: з'являються нові лінгвістичні дисципліни та галузі досліджень: когнітивна лінгвістика, психолінгвістика, соціолінгвістика, біолінгвістіка, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, нейролінгвістики. У полі зору лінгвістики потрапили і проблеми перекладу. Порівняльний аналіз декількох перекладів одного і того ж тексту може розглядатися як природний експеримент із зіставлення мовних одиниць у двох або декількох мовах в реальних актах міжмовної комунікації. У цьому випадку переклад виступає в якості лакмусового папірця, вказуючи на принципові відмінності між мовними та мовними одиницями різних мов. Саме в другій половині XX століття виникає гостра необхідність міжмовного спілкування, а, отже, й потреби в масовій підготовці професійних перекладачів. При лінгвістичних кафедрах університетів та інститутів створювалися численні перекладацькі школи та відділення, і саме філологи і лінгвісти поряд з перекладачами-практиками опинилися в ролі викладачів перекладу.

 Література:

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. (Вопросы общей и частной теории перевода). - М.: Международные Отношения, 1975. - 238 с.

2. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Курс лекций. - М.: ЭТС, 1999. - 189 с.

3. Мирам Г.Э. «Профессия переводчик». - К.: Ника-Центр, 1999. - 160 с.

4. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. - М.: Высшая школа, 1983. - 303 с.

e-mail: orchideanera@mail.ru

 


Один комментарий к “Корнієнко О.Д. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕКЛАДУ У ХХ СТОЛІТТІ”

  1. Руслан:

    Отличная робота


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>