XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Корнієнко О.Ю. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ПРОВІДНИМ ТИПОМ СПРИЙНЯТТЯ ТА ДОМІНАНТНОЮ МОДАЛЬНІСТЮ ЕЛЕМЕНТІВ СНОВИДІНЬ

Корнієнко Ольга Юріївна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 4-й курс

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ПРОВІДНИМ ТИПОМ СПРИЙНЯТТЯ ТА ДОМІНАНТНОЮ МОДАЛЬНІСТЮ ЕЛЕМЕНТІВ СНОВИДІНЬ

Н. Клейтман вивчав сновидіння, що виникли під час парадоксального сну і прийшов до висновку, що вони викликаються не сенсорними подразниками, а «емоційними напруженнями». Він вважає, що сновидіння залежать від характеру розвитку функціонування кори, тобто від певних внутрішніх процесів. На основі експериментів розповсюджена думка, що сновидіння протікають під час перехідних станів та у період неглибокого сну, коли сонний стан охоплює ще не усю кору. «Острівки» збудженої кори, що залишилися, сприймають зовнішні та внутрішні стимули, у них відтворюються сліди минулих подразнень, які можуть комбінуватися найрізноманітнішим чином.

Сновидіння мають переважно зоровий характер, так як імпульси від варолієвого мосту надходять у підкіркові та кіркові структури зорового аналізатора. У корі вони збуджують умовні зв'язки, що раніше сформувалися за участю імпульсів від рецепторів.

У процесі  сну здійснюється аналіз та синтез слідових та наявних подразників, наслідки яких відображаються у сновидінні, мареннях [1, с.88-90].

Принцип домінанти є одним з перших механізмів сновидіння. Багато сновидінь фізіологічно можуть бути зрозумілі на основі утвореня різних кіркових та підкіркових домінант (домінанта голоду, спраги, страху).

Такі сновидіння можуть бути названі «домінантними сновидіннями».

В міру поглиблення сну дифузним гальмуванням спочатку вимикається друга сигнальна система, потім перша, а потім підкірка.

При засипанні спочатку зникає мисленнєва діяльність, сновидіння з´являються за рахунок першої сигнальної системи, головним чином за рахунок зорових образів, добто за часткової діяльності  кіркового зорового аналізатора. Звісно, при цьому можуть виникати сновидіння і за участі інших кіркових аналізаторів.

При подальшій іррадіації гальмування на підкірку наступає глибокий сон без сновидінь. Під час прокинення спостерігається зворотня картина. [3]

Причини зміненої подачі зорових образів, сцен, слів полягає в тому, що аналізатори мають різні пороги чутливості, і не однакові рівні процесів гальмування та збудження.

Збудження, що поступили з інших відділів мозку у зоровий аналізатор, змиває слабкі гальмівні процеси його, руйнуючи відмінності між зоровими образами, зливаючи в одне різні образи та сцени, або розриваючи їх. [2, с.66]

Метою нашого дослідження було виявити взаємозв'язок  між типом провідного мозкового аналізатора та переважанням елементів  певної модальності у сновидінському матеріалі досліджуваних.

Обраний об'єкт дослідження - сновидіння - потребує вербалізації зі сторони досліджуваних у вигляді репродукції сновидінського матеріалу. Зібрані дані у подальших розробках та дослідженнях можуть слугувати для інтерпритації смислового навантаження сновидіння, але за умови безпосереднього контакту з особистістю.

Згідно припущення, що наші сновидіння мають певну якісну ознаку з позиції модальнісних характеристик, ми вводимо у дослідження такий методологічний засіб збору даних, як «Щоденник сновидінь», запропонований радянським вченим В.Н. Касаткіним.

Серед елементів, які можемо виокремити для аналізу сновидінського матеріалу, нас цікавитимуть: зорові, слухові, кінестетичні. Наша задача - підрахувати кількісно відповідні елементи по кожній з модальностей у сновидінні.

Засобом для визначення механізмів сприйняття, переробки та закарбування інформації стала  методика визначення провідного типу модальності сприйняття.

У ході емпіричного дослідження ми  визначили якісний склад сновидінь, виразили елементи відповідної модальності кількісним значенням та виокремили провідний тип модальності елементів сновидіння у кожного досліджуваного.

За даними, що стосуються якісних характеристик сновидіння, можемо зробити висновок, що всі сновидіння є полімодальними. Кожен сон вміщує структури як зорових образів-елементів, так і слухових та кінестетичних. Відмінність полягала у тому, що у кожного досліджуваного кількісне співвідношення цих елементів  різне.

Найбільш зустріваними модальнісними елементами сновидіння є зорові. Вони зустрічаються у всіх досліджуваних, а провідним є у 50% опитаних.

Кінестетична (або тактильна) модальність була провідною у 25% досліджуваних. Як елемент сновидіння вона зустрічалась у всіх  досліджуваних

Аудіальна модальність у сновидіннях жодного разу не була визначена як провідна, хоча і її елементи зустрічались у 90 % сновидінського матеріалу досліджуваних.

Також ми можемо спостерігати у 25% опитаних змішаний тип провідної сновидінської модальності (зорово-тактильної).

Як показали дані, майже всі досліджувані мають змішані типи сприйняття.

Що стосується відповідності сновидінському матеріалу, то можемо побачити 75% співпадінь, де тип модальності сновидіння відповідає типу сприйняття досліджуваного; і 25% неспівпадіння, де досліджувані мали різницю між провідним типом сприйняття та провідними модальнісними елементами снів.

Отримані нами дані підтверджують гіпотезу про те, що існує залежність між провідним типом сприйняття та провідними модальнісними елементами сновидіння.

У дослідженні сновидінського матеріалу, його психофізіологічного субстрату, для більш точних та детальних даних необхідні прилади для виміру  внутрішньої активності мозкових структур під час сну, які б дозволили виявити активність тих чи інших ділянок мозку. Відповідно, ми б змогли дослідити безпосередньо домінуючу активність тих чи інших аналізаторних систем під час сновидіння. Методологічні основи даної проблематики потребують подальшого удосконаленя.

Подальші розробки потребують більшої кількості досліджуваних у виборках, що зробить отримані результати більш достовірними та репрезентативними.

  Література:

1. Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности: Учеб.пособие для биол.спец. ун-тов. - М.: Высшая школа, 1979 - 312 с., ил.

2. Касаткин В.Н. Теория сновидений - Л.: Медицина , 1983 - 246 с.

3. Майоров Ф.Н. Нервный механизм сновидений - Л.: Наука, 1970 - 148с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>