XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Корнієнко О.Ю. ОБРАЗИ-ЕЛЕМЕНТИ СНОВИДІНЬ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СТОРІН ОСОБИСТОСТІ У ПІДСВІДОМОСТІ

Студентка 4-го курсу факультету психології

Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка

Корнієнко Ольга Юріївна

ОБРАЗИ-ЕЛЕМЕНТИ СНОВИДІНЬ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СТОРІН ОСОБИСТОСТІ У ПІДСВІДОМОСТІ

Підходів до визначення сновидіння досить багато. Підсумовуючи, сновидіння - прояв  несвідомого під час сну, проілюстрований  взаємодією окремих образів-елементів переважно зорової модальності, які наділені індивідуальним смисловим навантаженням. Сновидіння - це «тіло» несвідомого.

На фізіологічному рівні сон виникає внаслідок накопичення продуктів метаболізму під час періоду неспання, обмеження сенсорного притоку, змІною біоритмів.Сон усуває наслідки психологічного та фізіологічного виснаження.

Древні філософи трактували сновидіння досить наївно: як послання від вищих сил, як розмова людини та богів через ці послання. Але на цьому етапі вже визначалися певні особливості сновидіння. Наприклад, про наповнення сновидіння минулими враженнми, або про властивість сновидіння перетворювати маленькі подразнення уві сні у великі.

Другий етап становлення знань про сновидіння ми назвали протонауковим. Протягом цього етапу велися наукові розробки з вивчення сну, взаємозв´ язку сну та сновидіння. Багато дослідників розглядали сон та сновидіння незалежно одне від одного.

Тут висловлюються перші припущення про можливі джерела сновидіння, про зв'язок їх із психічною діяльністю людини. Одні стверджували, що воно є наслідком сенсорних подразнень, інші - як послаблення асоціацій та сенсорного матеріалу під час сну, треті - як стан часткового неспання.

Такими дослідниками були Вінц, Біне, Де лаж, Бурдах, Фехнер та інші.

Науковим можна вважати етап, позначений розробками З. Фрейда.

Саме він обґрунтував функції, джерело, механізми та види сновидінь.

Джерелом сновидінь, за Фрейдом, є область несвідомого, у якій зберігаються минулі враження, витіснені бажання Воно, інтраособистісні конфлікти. Функціями сновидіння, на думку Фрейда, були втілення бажань та збереження сну.

Механізмами сновидіння психоаналітик визначав такі несвідомі процеси, як згущення, зміщення, витіснення, регресія, драматизація, послаблення цензури тощо.

Щодо стуктури сновиднського матеріалу, то Фрейд звертав увагу на значення кожного образу-символу, який має певне відображення у

К. - Г. Юнг як учень Фрейда притримувався напрямку про несвідомий характер сновидіння. Але, окрім виконання бажань, сни виконують й інші функції. Символи сновидіння  - це послання від інстинктивної природи людського розуму. Юнг наголошує на символічності образів сновидіння, які можуть бути вираженням колективного несвідомого і можуть зявлітися у вигляді архетипів. За допомогою сновидіння людина відкриває свою Замість.

Фріц Перлз розглядав сни як незавершені ситуації, гештальти. Аби завершити ці гештальти, необхідно, по- перше, виокремити усі образи-елементи сновидіння, а потім стати ними, програти їх, аби кожна чатсина особистості, чим і є образ, стала усвідомленою. Потім необхідно звести у діалог запропоновані образи, аби прибрати конфлікти сторін та звести їх у єдине гармонійне ціле.

У ході емпіричного дослідження були досліджені сни досліджуваних як прояви їх підсвідомого змісту. Дослідження проводилось методом бесіди із використанням принципів роботи гештальттерапії, психоаналізу, юнгіанської психології. Окрему увагу було звернено на образи-елементи сновидіння як смислові конструкти даного сновидіння, яке несло у собі символічне повідомлення несвідомого характеру. Кожен елемент аналізувався окремо, визначався його суб'єктивний смисл для досліджуваного, емоційне навантаження, асоціації. Далі кожен елемент розглядався у взаємодії та взаємовідношенні з іншими елементами, яку роль він виконував у сні. Були зазначені найбільш напружені моменти сновидіння як зав'язка конфлікту субособистостей. Визначений емоційний тон сновидіння, враження та післядія його на сновидця після пробудження. Важливою деталлю було, чи закінчене було сновидіння психологічно, чи набуло воно ефекту кульмінації, розв'язки. Адже закінчення сну означає психологічний катарсис та звільнення від поставленої уві сні проблеми чи конфлікту.

Важливою умовою ефективної інтерпретації було всебічне спілкування з досліджуваним, аби вияснити попередні психологічні умови розвитку особистості та психологічну ситуацію у момент бесіди.

Згідно із задачами емпіричного дослідження, були вивчені сновидіння піддослідних, виокремлені образи-елементи сновидіння як одиниці дослідження, з'ясоване їх функціональне призначення у смисловій картині сновидіння.

Література:

•1.     Воронин Л.Г.  Физиология высшей нервной деятельности - М..: Высшая школа, 1979р. - 312с

•2.     Рейнуотер Дж. Это в ваших силах. Как стать собственным психотерапевтом - М:.Прогресс, 1992.-240с

•3.     Касаткин В.Н. Теория сновидений - Л.:Медицина, 1983. - 247с.

•4.     Лейнер Х. Кататимное преживание образов - М.: Эйдос, 1996

•5.     Фрейд  З. О сновидениях. "Я" и "Оно" - К.: Фолио,  2007. - 256с

•6.      Физиология человека, под  ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько - М.: Медицина, 1997; Т2 - 368с

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>