XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Король В.В. РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ВИТРАТ ЯК ОБ’ЄКТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Король Вікторія Володимирівна

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ВИТРАТ ЯК ОБ'ЄКТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Трансформаційні процеси в економіці на сьогодні переходять на якісно новий рівень. Теоретична обгрунтованість і практичне застосування стають ключовими для економіки. Альтернативні трактування і деякі суперечності відповідно до принципу діалектики стають вихідним пунктом для подальшого їх розвитку. При цьому визначальним залишається той факт, що будь-який економічний інструментарій має бути направлений на створення сприятливих умов для подальшого інноваційного розвитку, перехід виробничих відносин на якісно новий рівень, покращення системи управління. Питання трактування сутності витрат має не лише теоретичний характер. З'ясувавши їх природу та особливості, можна у подальшому здійснювати процес управління ними, що на сьогодні стає все більш пріоритетним напрямком у діяльності виробничих підприємств.

Численна кількість економістів внесли вагомий вклад у питання дослідження сутності витрат. Так, праці класиків політекономії А.Сміта і Д.Рікардо поклали початок трудовій теорії вартості. А.Сміт ввів поняття абсолютних витрат, Д.Рікардо став автором теорії порівняльних витрат. Під витратами вони розуміли середні суспільні витрати на одиницю, тобто чого була варта окрема одиниця продукції. При цьому А.Сміт розглядав їх як заробітну плату за витрачену працю, прибуток та ренту [1], а Д.Рікардо відповідно говорив: «Під витратами я незмінно розумію заробітну плату і прибуток. У витратах виробництв не закладається рента» [2]. Він зазначав, що у вартість виробленої продукції входить не лише праця, затрачена на її виробництво, але й на засоби виробництва.

Істотний внесок свого часу було зроблено представниками трудової теорії вартості. Відповідно до неї, витрати виробництва - це те, скільки коштує товар капіталісту, а саме сума витрат на придбання засобів виробництва  робочої сили (постійного і змінного капіталу). Від капіталістичних витрат К.Маркс відрізняє дійсні витрати виробництва товару, які складають його вартість. Тобто витрати виробництва - це сума затрат уречевленої та частки живої праці, яка необхідна для виготовлення певного виду товару потрібної якості при досягнутому рівні розвитку виробництва. Капіталістичні витрати є відокремленою часткою суспільно необхідних витрат на виробництво товару (його вартості).

У кінці ХІХ ст. з'являється ряд нових концептуальних підходів до трактування витрат. Так, представники австрійської школи К.Менгер, Ф.Візер розглядала витрати як своєрідну корисність і трактують як психологічне явище. Так, на думку Ф.Візера, витрати - це корисність, що приноситься в жертву. А.Маршал у своїй синтетичні теорії зробив спробу поєднати елементи теорії граничної корисності і трудової теорії, започаткувавши теорію цін. Під витратами виробництва А.Маршал розумів витрати таких чинників виробництва як земля, праця, капітал і організаторські здібності. Представники інституціональної теорії витрат Дж.К.Кларк і Дж.А.Гобсон головним чином досліджували питання накладних витрат, класифікацією видів витрат [3, с. 97].

ХХ століття ознаменувалося в економічній теорії появою нових течій, напрямків і різних поглядів на трактування поняття "витрати". Так на початку ХХ ст. неокласики сформували виробничу функцію, основна ідея якої полягала у визнанні того, що економіка функціонує за принципом порівняння витрат і результатів, трактуючи витрати як суму постійних і змінних витрат на придбання факторів виробництва.

В останні роки набуває популярності теорія трансакційних витрат, яка є результатом праці неоінституціоналістів. До трансакційних витрат головним чином відносять витрати обігу, тобто витрати, що пов'язані з реалізацією продукції (реклама, маркетингові витрати). Поняття трансакційних витрат було введено в економічний обіг американським економістом Р.Коузом.

У сучасній економічній теорії витрати розглядають як витрати ресурсів, що використовуються для виробництва товару і є рівними його вартості чи цінності. При цьому існування економічних витрат вони пояснюють недостатністю і рідкісністю ресурсів і можливостей [4, с.477].

Науковці, які досліджують витрати у системі управлінського обліку, дають відповідно такі визначення витрат як поняття, що часто використовується і відповідно відображає грошові виміри всіх ресурсів, які були затрачені для досягнення такої конкретної мети, як виробництво певного товару чи послуги [5, с.23]. Близьким є визначення витрат Ч.Хорнгрена і Дж. Фостера, які визначають їх як суму грошових засобів, яку необхідно сплатити за придбані товари і послуги [6, с. 61].

Так, на думку групи науковців, неможливо дати єдиного визначення сутності витрат, адже вони класифікуються і використовуються з певною метою і відповідно напрям використання інформації про витрати визначає спосіб їх розрахунку [7, с. 131]. Відповідно управлінські бухгалтери використовують різні системи (схеми класифікації) облікових даних з метою підготовки відповідної фінансової інформації для менеджменту фірми.

З метою забезпечення єдиних методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансової звітності, а також дотримання однакових підходів до визначення складу витрат і віднесення їх на собівартість продукції в 2000 році прийнято Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", у якому названі питання знайшли своє відображення і врегулювання. Так, в загальноекономічному розумінні витрати виробництва, згідно з вказаним стандартом, визначаються або як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, або як збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками). При цьому витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені [8]. Аналогічне визначення знаходимо і в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [9].

Ситуація, що склалася сьогодні у сфері визначення і трактування витрат можна визначити як аналіз досліджень попередників і появу нових підходів. З'явилася концепція управління витратами. Сучасне економічне становище відповідно вимагає від управлінського персоналу і науковців нових підходів щодо контролю витрат, що підвищить економічну ефективність діяльності підприємств.

Література:

•1.     Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / Адам Сміт - К.: Port-Royal, 2001.

•2.     Рикардо Д. Сочинения / Д.Рикардо; пер. с англ. под ред. М.Н.Смит. - М.: Госполитиздат, - Т. 3 - 1955. - с. 296

•3.     Экономическая теория / Под ред. А.Добрынина, Л.С. Тарасевича. Учебник для вузов - Питер Паблишинг, 2005. - 480 с.

•4.     Макконнел К.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Макконнел К.Р., Брю С.Л.; пер. с 13-го англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 974 с.

•5.     Друри К. Управленческий и производственный учет: учебник /  К. Друри; пер. с англ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 1071 с.

•6.     Хорнгрен Ч.Т. Бухгалтерский учет: управленчесий аспект /  Хорнгрен Ч.Т., Фостер Дж.; пер. с англ. под ред. Я.В.Соколова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 416 с.

•7.     Энтони А. Аткинсон, Раджив Д.Банкер, Роберт С. Каплан, С.Марк Янг Управленческий учт / Энтони А. Аткинсон, Раджив Д.Банкер, Роберт С. Каплан, С.Марк Янг; пер. с англ. - [3-е изд.]. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 874 с.:

•8.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.

•9.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати " затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

e-mail: vika3108@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>