Королевська Юлія Юріївна

Бердянський державний педагогічний університет

СПЕЦИФІКА ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ МІСТ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ КІНЦЯ ХІХ СТ.: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

Україна є державою з поліетнічним складом населення. Етноси, що мешкають на території нашої країни, впливають на історію, матеріальну та духовну культуру українського народу, економіку, освіту та політику. Тому й не дивно, що вагомого значення для більш ґрунтовного вивчення історії України набувають історико-демографічні дослідження.

Вивченню історії окремих етнічних меншин на території Південної України присвячені дослідження А.В. Гедьо, В.І. Мільчева, С.І. Пачева, Ю.О. Іріоглу, І.А. Носкової, К.С Лях, О.В. Замуруйцева, Т.К. Захарченко та інших.

У даній розвідці зроблено спробу дослідити гендерний аспект етнічного складу населення окремих міст Таврійської губернії за матеріалами Першого всезагального перепису Російської імперії 1897 р.

В Таврійській губернії в 10 з 17 населених пунктів, що мали статус міст, нараховувалося більше 10000 мешканців, і в жодному з них чисельність жіночого населення не переважала: у Севастополі простежується таке співвідношення 63,56 % чоловіків і 36,44 % жінок, Сімферополі - 55,10 % та 44,90 %, Керчі - 54,96 % та 45,05 %, Бердянську - 50,14 % та 49,86 %, Феодосії - 58,03 % та 41,97 %, Євпаторії - 52,52 % та 47,48 %, Мелітополі - 51,68 % та 48,32 %, Ялті - 56,28 % та 43,72 %, Бахчисараї - 52,59 % та 47,41 % і Карасубазарі - 50,92 % та 49,08 %. Разом із тим, дещо іншу картину спостерігаємо відносно міст Таврійської губернії з населенням меншим за 10000. Так, жінок більше ніж чоловіків (хоча і з мінімальним переважанням) нараховувалось у Ногайську (50,49 % проти 49,51 %), Оріхові (50,05 % проти 49,95 %), Олешках (53,06 % проти 46,94 %), Перекопі (50,65 % проти 49,35 %). Чоловіків же було більше в Старому Криму (50,42 % при 49,58 % жінок), Єнікале (51,81 % при 48,19 % жінок), Балаклаві (51,28 % при 48,72 % жінок) [1, с.428].

Для зручнішого аналізу міського населення автором були виділені етнічні групи, які становили більше 5 %. У Сімферополі переважали носії таких мов: російська 45,69 %, серед яких чоловіки складали 51,20 %, жінки - 48,80 %; татарська - 19,70 %, відповідно 56,16 % та 43,84 %; "єврейська" - 15,91 %, відповідно 53,04 % та 46,96 %; українська - 6,93 %, відповідно 70,99 % та 29,01 %. У Бахчисараї найчисленнішими були носії татарської мови 86,03 %, серед яких чоловіки становили 58,83 %, жінки - 41,17 %; російської - 7,32 %, відповідно 52,32 % та 47,68%. У Карасубазарі домінували представники татарської мови 63,99 %, серед яких чоловіків було 51,84 %, жінок - 48,16 %; російської - 16,36 %, відповідно 48,18 % та 51,82 %; "єврейської" - 9,27 %, відповідно 51,08 % та 48,92 %; вірменської - 6,15 %, відповідно 44,99 % та 55,01 %.

У Бердянську найчисленнішими були носії російської мови 66,06 %, серед яких чоловіки становили 49,23 %, жінки - 50,77 %; української - 15,53 %, відповідно 51,23 % та 48,77 %; "єврейської" - 10,46 %, відповідно 50,74 % та 49,26 %. У Ногайську переважали носії російської мови 58,54 %, серед яких чоловіків було 49,57 %, жінок - 50,43 %; української - 15,80 %, відповідно 49,52 % та 50,48 %; "єврейської" - 12,57 %, відповідно 48,59 % та 51,41 %; болгарської - 5,63 %, відповідно 52,47 % та 47,53 %. В Оріхові домінували носії таких мов, як українська 70,43 %, серед яких чоловіків налічувалось 49,99 %, жінок - 50,01 %; "єврейська" - 12,57 %, відповідно 49,07 % та 50,93 %; російська - 9,47 %, відповідно 50,88 % та 49,12 %.

В Олешках найчисленнішими були носії російської мови 69,45 %, серед яких чоловіки становили 46,96 %, жінки - 53,04 %; української - 21,68 %, відповідно 45,82 % та 54,18 %; "єврейської" - 8,19 %, відповідно 48,30 % та 51,70 %.

В Євпаторії переважали носії таких мов, як татарська 49,38 %, серед яких чоловіків було 52,62 %, жінок - 47,38 %; російська - 26,32 %, відповідно 50,97 % та 49,03 %; "єврейська" - 8,44 %, відповідно 54,18 % та 45,82 %; українська - 6,42 %, відповідно 48,87 % та 51,13 %; грецька - 5,13 %, відповідно 53,43 % та 46,57 %.

У Мелітополі домінували носії російської мови 42,80 %, серед яких чоловіки становили 53,08 %, жінки - 46,92 %; "єврейської" - 40,12 %, відповідно 51,13 % та 48,87 %; української - 8,82 %, відповідно 44,88 % та 55,12 %.

У Перекопі найчисленнішими були носії російської мови 48,40 %, серед яких чоловіки складали 48,06 %, жінки - 51,94 %; татарської - 23,89 %, відповідно 49,88 % та 50,12 %; "єврейської" - 12,56 %, відповідно 50,08 % та 49,92 %; української - 8,01 %, відповідно 55,56 % та 44,44 %.

В Ялті переважали носії таких мов, як російська 66,17 %, серед яких чоловіків було 52,49 %, жінок - 47,51 %; грецька - 9,07 %, відповідно 68,48 % та 31,52 %; "єврейська" - 6,67 %, відповідно 51,03 % та 48,97 %.

У Феодосії найчисленнішими були носії російської мови 46,85 %, серед яких чоловіків налічувалось 54,24 %, жінок - 45,76 %; татарської - 18,78 %, відповідно 53,18 % та 46,82 %; "єврейської" - 11,35 %, відповідно 56,54 % та 43,46 %; української - 7,66 %, відповідно 82,23 % та 17,77 %; грецької - 5,31 %, відповідно 54,84 % та 45,16 %. У Старому-Криму переважали носії таких мов, як російська 35,05 %, серед яких чоловіки становили 50,04 %, жінки - 49,96 %; грецька - 24,35 %, відповідно 51,42 % та 48,58 %; татарська - 16,79 %, відповідно 51,52 % та 48,48 %; вірменська - 11,92 %, відповідно 45,34 % та 54,66 %; українська - 5,05 %, відповідно 49,40 % та 50,60 %.

У Керчі домінували носії російської мови 57,80 %, серед яких чоловіки складали 51,49 %, жінки - 48,51 %; "єврейської" - 12,86 %, відповідно 50,05 % та 49,95 %; української - 7,99 %, відповідно 69,22 % та 30,78 %; татарської - 6,70 %, відповідно 55,24 % та 44,76 %; грецької - 5,29 %, відповідно 57,28 % та 42,78 %. В Єнікале переважали носії таких мов, як російська 75,73 %, серед яких чоловіків було 49,04 %, жінок - 50,96 %; грецька - 12,17 %, відповідно 49,14 % та 50,86 %; українська - 5,29 %, відповідно 75 % та 25 %.

У Севастополі найчисленнішими були носії російської мови 63,46 %, серед яких чоловіки становили 56,02 %, жінки - 43,98 %; української - 13,66 %, відповідно 88,95 % та 11,05 %; "єврейської" - 6,86 %, відповідно 60,45 % та 39,55 %; польської - 5,14 %, відповідно 88,12 % та 11,88 %. У Балаклаві переважали носії таких мов, як грецька 51,36 %, серед яких чоловіків налічувалось 47,60 %, жінок - 52,40 %; російська 40,33 %, відповідно 53,06 % та 46,94 %.

Таким чином, Перший всезагальний перепис Російської імперії 1897 р. є найбільш повним джерелом для дослідження етнічної історії населення півдня України. Перепис населення Російської імперії дає змогу детально проаналізувати етнічний склад міського населення Таврійської губернії, ґендерне представництво. Найбільша диспропорція між чоловічим та жіночим населенням наявна в Севастополі. Це пояснюється військовою специфікою міста та роботою комерційного порту. Переважання у Сімферополі чоловічого населення пояснюється тим, що наприкінці ХІХ ст. місто було великим торговим центром. У невеликих містах без промислового та торгового потенціалу переважало жіноче населення. Серед міського населення Таврійської губернії домінували носії російської, татарської, української, грецької та "єврейської" мов.

Перспективи подальших досліджень з даної проблематики полягають в аналізі ґендерного аспекту етнічного складу населення повітів Таврійської губернії.

Література:

•1.  Константінова В.М. Урбанізація: південноукраїнський вимір (1861 - 1904 роки) / В.М. Константінова. - Запоріжжя: АА Тандем, 2010. - 596 с.

•2.  Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. ХLІ. Таврическая губерния. - СПб., 1904. - 310 с.

e-mail: korolevskaja_ju@ukr.net

Залиште коментар!