XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Корягін М.В.,Гринкевич С.С., Гончарук І.В. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Доц. Корягін М.В., доц.Гринкевич С.С., Гончарук І.В.

Львівська комерційна академія

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Розпочнемо із визначення наукових основ побудови фіскально-економічної системи. З цього приводу А. Робертус зазначав, що податкова система відображає рефлекс економічних відносин. Цей висновок наочно підтверджує вся історія становлення та розвитку держав, вивчення якої переконливо свідчить, як змінювалися форми та способи оподаткування під впливом зміни економічних відносин. Причому, вплив економічних відносин на фіскально-економічну систему проявляється не лише в зміні форм оподаткування, але й у тому, що одна й та сама форма оподаткування може використовуватися по-різному. Це свідчить про те, що податкова система займає підпорядковане становище відносно економіки: не вона домінує над економікою, а економіка над нею. Природно, що для успішного функціонування податкової системи повинні бути створені відповідні економічні умови.

Загалом фіскально-економічна система відображає сукупність податків, що справляються у державі, форми й методи їх побудови, компетенцію органів державної влади в галузі податкового регулювання та способи взаємодії між ними, методи обчислення податків, податковий контроль.

Вимога системності фіскально-економічної системи передбачає, що всі податки повинні бути взаємопов'язані, органічно доповнювати один одного, не суперечити  системі загалом та окремим її елементам. Системний підхід означає, що функції податків мають реалізовуватися комплексно. З позицій фіскальної функції - фіскально-економічна система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження коштів до бюджету. З позицій регулюючої - забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства. З позицій контрольної - регламентувати державний контроль за дотриманням двох попередніх умов. При цьому слід зважати, що фіскальна й контрольна функції матимуть свій прояв фактично в усіх податках, навіть якщо вони створювалися як відповідні фінансові інструменти. Регулююча функція за певних умов може не діяти [1, с. 42].

Природно, податкова система має включати широке коло податків різної соціально-економічної орієнтації. Для безперебійного фінансування державних видатків і забезпечення сталої фінансової бази держави слід застосовувати фіскальні механізми. Найоптимальнішими для виконання цього завдання є податки на споживання (універсальні та специфічні акцизи, мито), податки на майно, землю, прибутковий податок з громадян. Таких податків повинно бути близько п'яти видів. Це необхідно з огляду на такі причини: в якомусь році може зірватися виконання плану мобілізації одного з них;  у різних регіонах різний економічний потенціал, що позначається на сумах надходжень до бюджетів територіальних громад. Різноманітність податків частково нівелює ці відмінності. Отже, наявність у системі доходів бюджету кількох податків яскраво вираженої фіскальної спрямованості не свідчить про недоліки цієї системи, а відображає її функціональне призначення.

Кількість податків, яким притаманна здебільшого регулююча функція, також має бути досить значна, оскільки впливати на всі сторони господарської діяльності, всі сфери суспільно-економічного життя  можливо лише з допомогою групи податків. Зрештою, платників насамперед цікавить не кількість податків, які вони сплачують, а їх загальна питома вага в отриманому валовому прибутку.

До вихідних принципів побудови фіскально-економічної системи належать: формування доходів бюджету лише в процесі перерозподілу ВВП і       національного доходу; встановлення рівноцінних прав і зобов'язань для всіх форм власності перед бюджетом; застосування фінансових важелів з метою встановлення оптимального співвідношення між доходами власників підприємств та їх працівників, між коштами, що спрямовуються на споживання і нагромадження [1, с. 46-47].

Визначальною базою побудови фіскально-економічної системи є обсяг і структура бюджетних асигнувань. З позицій організації фінансової діяльності в державі, податки є вторинними щодо видатків. Завдання фінансової політики полягає у збалансуванні обсягів бюджетних надходжень і видатків. В умовах бюджетного дефіциту розгортатимуться інфляційні процеси, що своєю чергою знецінюватиме податкові платежі до бюджету. З огляду на це, завданням податкової реформи є формування якісних засад перетворення бюджету в реальний фінансовий баланс державних доходів і видатків.

Правову основу системи доходів бюджету становлять відносини власності. Це обґрунтовано тим, що, по-перше, права держави на доходи залежать від форм власності; по-друге, форма власності безпосередньо позначається на формуванні доходів відповідних платників податків.

Нарешті відзначимо, що вплив економічних відносин на фіскально-економічну систему проявляється не лише в зміні форм оподаткування, але й у тому, що одна й та сама форма оподаткування може використовуватися по-різному. В результаті податкова система кожної країни уособлює її специфічні ознаки. У світі немає держав із тотожними фіскальними системами, але це не свідчить про спонтанність формування системи оподаткування і фіскально-економічної політики, оскільки є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери діяльності, формуючи наукове обґрунтування основ податкової політики.

Література:

•1.     Податкова система України / Федосов В.М., Опарін В.М., П'ятаченко Г.О. та ін. - К.: Либідь, 1994. - 464 с.

•2.     Єфименко Т.І.  Концептуальні підходи до реформування податкової системи України / Т.І. Єфименко // Формування ринкових відносин в Україні - 2004. - №1. - С. 9-16.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>