XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Косменко Л. МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ ЗРОСТАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В АНАЛІЗІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Косменко Ліля

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ ЗРОСТАННЯ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В АНАЛІЗІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Актуальність даної теми дослідження пояснюється тим, що визначення конкретних напрямів виходу економіки України з кризи та забезпечення економічного зростання можливе на основі макроекономічного моделювання як шляхом введення норм економічної політики, підвищення ступеня органічного зв'язку в моделях ринків праці, капіталу, грошей і цінних паперів, так і шляхом поділу джерел зростання на конкретні фактори.

Історія зародження макроекономіки бере початок з "таблиці Кене", двофакторних моделей відтворення К. Маркса і моделі міжгалузевого балансу В. Леонтьєва. Якісний стрибок в історії розвитку макромоделювання економічного зростання і розвитку пов'язаний із Дж. М. Кейнсом, що ввів у макроекономічний аналіз норми економічної політики. Він стверджував, що "постулати класичної теорії застосовні не до загального, а тільки в особливому випадку, тому що економічна ситуація, яку вона розглядає, є лише граничним випадком можливих станів рівноваги" [1, c.11]. Дж. Кейнс акцентував увагу на таких джерелах зростання, як ресурси, технологія, господарчий механізм (ставка відсотка, нерівність заощаджень і інвестицій, наявність монополій, нестабільність попиту і цін тощо).

Неокласичні і кейнсіанські уявлення щодо умов загального стаціонарного рівноважного стану економіки в наступному були використані в розробці моделей рівноважного зростання економіки. На шляху конструювання аналітичних і прогнозних моделей розвитку економіки, придатних до безпосереднього використання в аналізі і підготовці господарчих рішень, особливе місце займає модель Роберта Солоу, в основі якої лежить функція Кобба-Дугласа:

                                                                      (10

де K - капітал;

L - праця;

- постійна від нуля до одиниці, що вимірює частку капіталу в доході, частку доходу, що дістається власникам капіталу;

А - позитивний параметр, що вимірює продуктивність існуючої технології.

Модель зростання Р. Солоу відбиває кількісну залежність зростання обсягу виробництва в часі від зростання основних фондів, зростання населення (у тому числі і числа зайнятих) і технологічного прогресу. Вона дозволяє по зміні залишку Солоу (сукупної продуктивності факторів виробництва) судити про динаміку технічного прогресу.

Якщо моделі Е. Домара, Р. Харрода, В. Леонтьєва і Дж. фон Неймана будувалися без урахування взаємозамінності праці і капіталу, то Р. Солоу передбачає можливості зміни співвідношення цих факторів у зв'язку з економічним зростанням і, зокрема, у зв'язку з процесом заощаджень. У його моделі коефіцієнт капіталоозброєності праці не є постійною величиною, тобто береться до уваги взаємозамінність праці капіталом, а також враховується зростання факторів - праці і капіталу. Сума коефіцієнтів еластичності випуску по факторах прийнята рівній одиниці . Це означає, що ефективність від масштабу виробництва є постійною величиною. Процес взаємозаміни праці і капіталу припускає досконалу конкуренцію.

Проаналізуємо економіку України з залученням моделі Р.Солоу. Найбільш загальними науково обгрунтованими джерелами (факторами) зростання і розвитку економіки є: капітал, праця (людський капітал), що включає підприємницько-організаційну діяльність, що реалізує науково-технічний прогрес і завдяки якій відбувається виробничий процес. Стан цих факторів і їх співвідношення визначає темпи зростання (спаду) і розвитку економіки. Динаміка фізичного капіталу (основних фондів), і чисельності працівників, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності і результатів, виражених через показник ВВП за 2007-2008 рр., характеризується наступними даними (табл.1).

Таблиця 1

Основні соціально-економічні показники зростання (спаду) виробництва

( у % до попереднього року)

Роки  ВВП (Y)  Основні фонди (К)  Кількість зайнятих у всіх сферах економічної діяльності (L)
індекс приріст індекс приріст млн. чол. Індекс Приріст
2007 109,2 9,2 102,4 2,4 21,0 101,5 1,5
2008 104,8 4,8 103,2 3,2 21,4 101,7 1,7

 

Оцінка впливу стану кожного джерела на спад або відновлення виробництва відображена в табл.2. Розрахунок здійснений за нижченаведеною формулою Р. Солоу:

                                                                          (2)

що тотожне

                                    (3)

де - приріст ВВП у % до попереднього року;

- приріст основних фондів (капіталу) у % до попереднього року;

- приріст праці в % до попереднього року;

- приріст сукупної продуктивності факторів виробництва (залишок Солоу) у % до попереднього року;

 - питома вага прибутку на основний капітал у ВВП; 

            - питома вага доходу на людський капітал (оплати праці) у ВВП.

Так, у 2007 р. при збільшенні кількості зайнятих на 1,5% приріст ВВП був 9,2%; у 2008 р. при збільшенні кількості зайнятих у сфері економічної діяльності на 1,7% приріст ВВП становив 4,8%. Внесок фізичного капіталу (основних фондів) у виробництво ВВП (коефіцієнт ) у цілому протягом 2007-2008 рр. становив величину, рівну 0,44-0,36, а внесок людського капіталу (коефіцієнт ) - величину, рівну 0,56-0,64. Відповідно до розрахунків, наведених у табл.2, приріст ВВП у 2007-2008 рр. цілком пояснюється підвищеним використанням в організації виробництва наявного людського капіталу.   

Таблиця 2

Частка внеску загальних джерел економічного зростання в приріст ВВП в Україні в 2007 - 2008 рр., розрахована за моделлю Р. Солоу

у порівняльних цінах

Роки ВВП

 

Темпи зростання (спаду) у % до попереднього року
 Від використання (невикористання) основних фондів Від використання (невикористання) зайнятих у всіх сферах економічної діяльності  Від використання (невикористання) сукупної продуктивності факторів Від людського

капіталу

 

                -
2007 9,2 0,439 2,4 0,97 0,561 1,5 0,84 8,97 8,13
2008 4,8 0,360 3,2 1,15 0,640 1,7 1,79 1,86 3,65

 

При прирості ВВП на 9,2% в 2007 р., відповідно до розрахунків, зроблених на основі даних табл.2, 8,13% його приросту забезпечувалося в основному за рахунок залучення в процес виробництва раніше накопиченого людського капіталу (приріст основних фондів становив усього лише 2,4%); у 2008 р. співвідношення було наступним: 4,8% і 3,65% при прирості основних фондів на 3,2% (зовнішні фактори, що зменшують або збільшують величину залишку Солоу не враховувалися, оскільки вони не враховуються вітчизняною статистикою).

Аналіз за допомогою моделі Р. Солоу свідчить, що в 2007 р. спостерігається зростання показника сукупної продуктивності факторів, а в 2008 р. відбулося його різке зниження (див. табл.2). Як відомо, головною складовою показника сукупної продуктивності факторів виробництва в нормальних умовах розвитку економіки є технічний прогрес. В умовах економіки України, коли незавантажені виробничі потужності і має місце приховане і відкрите безробіття, справа виглядає інакше. Економічне зростання відбувається значною мірою не за рахунок підвищення продуктивності праці і технічних інновацій, а за рахунок залучення раніше накопиченого і незатребуваного людського капіталу.

Використання формули Р. Солоу в аналізі динаміки зростання і розвитку економіки свідчить, що хоча модель Р. Солоу і є занадто загальним інструментом аналізу економіки, однак дає досить ясне уявлення про ретроспективну динаміку її розвитку. Незважаючи на певні недоліки, неокласична модель Р.Солоу є базовою для новітніх досконаліших моделей економічного зростання, які окрім вказаного, мають враховувати особливості сучасного економічного зростання, пов'язані з процесами глобалізації, соціалізації, динамізму, екологізації та нарощення елементів непередбачуваності (випадковості) у розвитку економічних систем [2, с.493].

Отже, незважаючи на значну кількість моделей економічного зростання вихідною й основною моделлю в дослідженнях зростання залишається модель Р. Солоу. Причиною цього є те, що вона ґрунтується на первинних факторах зростання - основних фондах, зайнятості і сукупної продуктивності факторів.

Список використаних джерел

1. Макроэкономика: Учебник / Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. / Общая редакция Л.С. Тарасевича. - СПб.: Экономическая школа, 1994. - 400 с.

2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича.- 4-те вид., перероб. і доп. - К.:Знання, 2008.- 743 с.

3. Державний комітет статистики: [Електрон.  ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>