XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Костогриз-Куликова Н. В., Головатенко О. М. РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МЕТОДОМ КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ У ГРУПАХ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Костогриз-Куликова Н.В., Головатенко О.М.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Черкаський інститут банківської справи

РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МЕТОДОМ КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ У ГРУПАХ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Анотація. У статті автор торкається питання розвитку фізичних якостей методом колового тренування (групи лікувальної фізичної  культури). В статті також подаються розроблені методичні поради, щодо побудови заняття з фізичного виховання у групах ЛФК.

Аннотация. В статье автор касается вопроса развития физических качеств методом круговой тренировки (группы лечебной физической  культуры). В статье также подаются разработанные методические советы, относительно построения занятия по физическому воспитанию в группах ЛФК.

Anotation. In this article an author touches question of development of physical qualities by the method of the kolovogo training (groups of medical physical culture). The developed methodical advices are also given in the article, in relation to the construction of employment after physical education in the groups of LFK.

 

Методика ЛФК визначається завданнями, що ставляться перед методом лікування та засобами та формами занять, що добираються для їх вирішення на різних етапах реабілітації. Методика може видозмінюватись залежно від загального стану хворого, перебігу захворювання, рухового режиму, відповідних реакцій організму на фізичне навантаження. Величина  навантаження залежить від характеру, загальної кількості вправ та повторень, вихідних положень, темпу, ритму, амплітуди рухів, складності та ступеня напруження, інтенсивності фізичних вправ, щільності та тривалості занять.

До вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м'язових груп, виконуються переважно у повільному темпі та супроводжуються дихальними вправами та вправами на розслаблення м'язів. Фізіологічні зрушення, як правило не є значними.

У вправах помірної інтенсивності залучаються до роботи середні та великі м'язові групи кінцівок, тулуба, до них відносяться: динамічні дихальні вправи, ходьба у повільному та середньому темпі, малорухливі ігри. Після виконання фізіологічні параметри серцево-судинної та дихальної систем відновлюються до стану норми через 5-7.

Вправи великої інтенсивності (гімнастичні вправи на тренажерах, з медболами, швидка ходьба, рухливі та спортивні ігри, біг та ін.) змушують працювати велику кількість м'язових груп і виконуються вони у середньому та швидкому темпі. При цьому тривалість відновного періоду у показниках ЧСС, артеріального тиску, легеневої вентиляції становить понад 10 хв.

Вправи максимальної інтенсивності характеризуються одночасною роботою великої кількості м'язів, яка виконується у швидкому темпі, що викликає істотні зміни у обміні речовин та діяльності серцево-судинної, дихальної систем.

Методика передбачає застосування вправ малої, помірної, великої та максимальної інтенсивності, це залежить від рухового режиму, періоду використання ЛФК на різних етапах реабілітації.

Одним із ефективних методів роз­витку фізичних якостей у всіх студентів, що займаються у групах ЛФК, є метод колового тренування. Багато хто з викладачів та тренери широко використовують  його на заняттях, причому з гарними результатами.

Зміст колового тренування відображається в наступному: підбираються, як правило, 8-12 вправ (відповідно 8-12 місць - «станцій»), щоб забезпечити послідовний вплив на всі основні групи м'язів і в той же час забезпечити оптимальне навантаження на серцево-судинну та дихальну системи. Студенти рівномірно розприділяються по всім «станціям» і за сигналом викладача всі одночасно починають виконувати вправу, що відповідає даному «місцю».

Враховуючи специфіку проведення занять у групах ЛФК схеми колового тренуванння будуються з покозаннями та протипоказаннями лікарів, але при цьому спрямовані, в основному, на розвиток рухових якостей таких як: сила, гнучкість. Комплекси колового тренування складаються в більшості випадків з технічно нескладних рухів. Простота рухів дозволяє повторювати їх багато разів і виконувати вправи як одну цілісну роботу.

Колове тренування направлене переважно на развиток рухових якостей. Але, по-перше, в комп­лекс потрібно включити вправи, які одночасно вирішують завдання розвитку фізичних якостей та в деякій мірі рухових якостей. По-друге, колове тренування займає від 40 хв. заняття. Таким чином, для вірішення освітніх завдань та формування рухових навичок залишається достатньо часу.

Вправи можуть виконуваться злитно одна за одною (неперервно-поточный метод), з незначним інтервалом відпочинку (метод екстенсивної інтервальної роботи), з відпочинком 30-90 сек. (метод інтенсивної інтервальної  роботи).

Суворо регламентована кількість вправ що виконуються, ведення паспорту здоров'я дозволяють викладачеві, та й самому студентові об'єктивно оцінити свою працездатність.

Для проведення колового тренування потрібний стандартний інвентар: лави гімнастичні, скакалки, набивні м'ячі вагою 0,5-5 кг, баскетбольні, волейбольні, гандбольні м'ячі, гімнастичні мати, амортизатори, підвісні перекладини, гімнастичні стінки,  диски «Здоров'я», одно - двоколісні катки, різної ваги гантелі та інші види інвентарю. Займаючись на повітрі потрібно використовувати спеціально обладнані спортивні майданчики.

При творчому підході до рішення задач учбово-оздоровчого та тренувального процесу методом колового тренування проблема інвентарю не є домінуючою. Головні фактори - інтенсивність та час виконання тих чи інших вправ, величина зрушень організму та час відновлення його основних фізіологічних констант.

Методом колового тренування підбираючи комплекси вправ, встановлюючи динамику навантаження, можна розвивати як загально фізичну, так і спеціальнуну фізичну підготовку. У вправах, що розвивають силу, допустиме десятикратне повторення; вправи, що розвивають силову витривалість, повторюються більше 10 раз, але не перевищують 30.

Кожна станція та її місце знаходження, визначається завданнями заняття, кількістю студентів та інвентарем. Для забезпечення дотримання техніки безпеки і кращої організації занять студентів, що виконують вправи розміщаємо на деякій відстані один від одного. До початку занять викладач визначає порядок проходження станцій й забезпечує наочним матеріалом у вигляді карток колового тренування. Картка представляє собою фото з наглядним правильним виконанням вправи з вказаним кількісним показником. Після проведенння розминки та вправ на підлозі починається колове тренування, студенти переходять від станції до станції до завершення повного кола.

Індивідуальна оцінка реакції організму проводиться шляхом самостійного виміру ЧСС. Після закінчення вправи за командою викладача всі студенти повинні вимірювати показники ЧСС (цьому повинен навчити викладач). Рахунок ведеться 6 сек. та закінчується  за сигналом.

Показник ЧСС за 1 хвилину дозволяє слідкувати за реакцією на навантаження та за адаптацією до нього серцево-судинної системи. У разі неадекватної реакції (пульс перевищує заданні значення або не досягає їх) навантаження конкретному студентові корегується шляхом зменшеня або збільшеня кількості повторень, підходів та ін.

Колове тренування в основному зі слабко фізично підготованими студентами повинно починатися з поточно-інтервального методу. Спочатку вивчаються вправи та проводиться тестування студентів на максимальну кількість повторень (МП), кожної вправи що включені в «коло» вправ  (максимальний тест - МТ).

Підбираються прості за технікою виконанням вправи, що не потребують значної фізичної напруги (приблизно 50% від максимальної потужності) та яких можна виконувати велику кількість поворень. Час виконання вррав- 20-40 сек. (в спокійному темпі). Паузи відпочинку мінімальні, що дозволяють тільки прийняти вихідне положення для виконання наступної вправи.  Дозування вправ - МП/2, тобто половина від максимального повторення.

Можливий ще один варіант колового тренування: час для однократного проходження кола в повільному темпі, що множиться на 2 або 3. Якщо від отриманої цифри відняти при проходженні двох кіл 1 - 2 хв., а трьох кіл - 2-3 хв., ми отримаємо так званий «цільовий час», до якого повинен прагнути студент, виконуючи стандартний об'єм вправ.

Колове тренування по поточно-інтер­вальному методі роботи впливає на розвиток загальної та силової витривалості, підвищує фізичну працездатність, виробляє здатність протистояти втомі. Виконується вона, як правило, в стані кисневої рівноваги.

В 2-му семестрі можна приміняти колове тренування за методом екстенсивної інтервальної роботи. Для цього методу характерна більш сувора регламентація як часу виконання вправ, так і пауз відпочинку. Наприклад, тривалість вправ 15 -20 сек., паузи відпочинку - 30-40 сек., а дозування  підвищується індивідуально від  МП/2 до МП+4/2; кількість кіл- з 1 до 23.

Зазначений метод колового тренування в бішій мірі сприяє комплексному вдосконаленню рухових якостей. В разі якщо в залі займається не одне відділення або він не достатньо обладнаний, можна проводити колове тренування спрощеним способом. Всі відділення разом виконують кожну вправу кола фронтальним методом з різним дозуванням (що раніше визначається для кожної групи викладачем).

При серійному виконанні вправ втомлюваність від 2-3 повторень сумується і в 2-3-й серіях та чи інша м'язова группа може працювати в анаеробних умовах.

Література:

•1.     Бойко В.В. Целенаправленое развитие двигательних способностей человека. - М.: Физкультура и спорт, 1987.- C.143

•2.     Данченко И.П. Здоровье в наших руках. - М.: Физкультура и спорт, 1965.-C.76

•3.     Добровольский В.К. Физическая культура и здоровье. - М.: Медицина, 1972.-C.135

•4.     Массовая физическая культура в вузе. Под ред. В.А. Маслякова, В.С. Матяжова. - М.: Высшая школа, 1991.- C.25-31

•5.     Мотылянская Р. Е., Каплан Э.Я., Велитченко В.К. и др. Двигательная активность - важное условие здорового способа жизни // Теория и практика физической культуры.- 1990. - №1.- C. 14-21

•6.     Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров'я. - К.: Здоров'я, 1991.- C.256

•7.     Павлов А.В. Режим в жизни человека. - М.: Медицина, 1974.- С.45-48

•8.     Петров В. Круговой метод (тренировки) Спортивная жизнь России 1972 -С.28-29

•9.     Петров В. Сила и круговой метод. Урок №2  Спортивная жизнь России 1972- С. 28-29


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>