XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Костюк О. В. ОГЛЯД ЛІТОЛОГО-ГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Костюк О.В.

Львівський національний університет імені Івана Франка

ОГЛЯД ЛІТОЛОГО-ГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Карпати, зокрема, територія дослідження вивчається з середини XIX ст. Вся історія вивчення особливостей геологічної будови та літології, на думку автора умовно проходила у кілька етапів: Австро - Угорський [1-11], міжвоєнний [12-18], Післявоєнний [19-60], та Сучасний [61-86] (табл. 1.1).

 З середини XIX ст. дослідники зосереджували увагу на пошукових і розвідувальних роботах, дослідженнях стратиграфії, тектоніки, тощо. Перші дані щодо корисних копалин території дослідження і Карпат загалом, наводилися у працях С. Сташка [1 с.13]. Проте, більш детальні дослідження проводилися у 50 - х роках XIX ст. Значний інтерес до вивчення корисних копалин, та мідистої мінералізації зокрема, викликано створенням оглядової геологічної карти Австро - Угорщини. На той час А. Альтом, К. Паулем, М. Вацеком, та Е. Тітці систематизовано фактичний матеріал [2-7].

Важливою віхою в історії вивчення Карпат є видавництво листів геологічної карти масштабу 1:75 000, названу «Атласом Галіції», роботи над якою тривали 25 років (з 1887 по 1911 рр). Підчас підготовки «Атласу Галіції» у вивченні палеонтологічного матеріалу брали участь М. Лімановський, В. Шайного, Ж. Новак, та ін [8-11]. В цей час у 1905 р М. Лімановським описано головні положення теорії покровів [8]. Його погляди підтримував Я. Новак, який у 1908 р. на території Карпат виділяє групу покровів (плащевин), зокрема Берегову, Сколівську, тощо. На території Скибової зони Українських Карпат картування листів «Атласу Галіції»  проводилось Р. Зубером (лист Сколе), В. Шайнохою (лист Борислав) та іншими геологами. Р. Зубер вивчаючи геологічну будову досліджуваної території дійшов

Таблиця 1.1

Історія літологічних досліджень

 Скибової зони Українських Карпат

№ з.п. Назва етапу Прізвища дослідників Що зроблено
1 Австро -

Угорський

(1858-1908 рр).

С. Сташко, А. Альт,

К. Пауль, М. Вацек,

Е. Тітці, В. Шайноха,

Р. Зубер,

М. Лімановським,

Я. Новак

видано листи геологічної карти масштабу 1:75 000, названу «Атласом Галіції»
2 Міжвоєнний

(1918-1934 рр)

Р. Зубер, К. Кропачок виявлено перші поклади нафти
3 Післявоєнний

(1945 - 1990 рр.)

К. Толвінським Л. Горвіц М. Яблонським Д.К. Балiцкий, О.С. Вялов, М.П. В.Т. Маслов

Габiнет, Г.Д. Досін, А.Г. Жураковський, Л.В. Лiнецька, Ф.П. Темнюк,

Д.П. Бобровник, Петруняк М.Д., Мудрик І.П.

опубліковано геологічну карту  масштабу 1:200000 північного схилу Карпат,

з'ясовано петрографiчний склад гравiйного матерiалу ямненських пiсковикiв, визначено вік та джерела зносу уламкового матерiалу, тощо.

4 Сучасний

(1991- по даний час)

Ю.М. Сеньковський, І.І. Попп, М.В. Семенюк, Л.В. Генералова, О.В. Костюк,  

 

висновку про насувну будову Карпат [12]. В. Шайноха описуючи район Борислава, у крейдовій системі досліджував нижньо та верхньоіноцерамові шари і ямненські пісковики. Цими дослідниками у нижньому олігоцені виділені мені літові відклади, в основі яких залягає кременевий горизонт. З 1919 р. досліджувану територію з метою виявлення покладів нафти вивчали К. Кропачок, та Р. Зубер [12, 13]. Зокрема, праця Р. Зубера «Фліш і нафта» описує особливості літології Борислава, Турки та Болехова [12].

В період між першою і другою світовими війнами роботи з вивчення геології території дослідження проводилися К. Толвінським Л. Горвіц та  М. Яблонським з Карпатського геолого - нафтового інституту (м. Борислав) [14-18]. Узагальнення геологічних матеріалів дозволили К. Толвінському і його співробітникам з Карпатського інституту в 1925 р. опублікувати геологічну карту  масштабу 1:200000 північного схилу Карпат [16].

Починаючи з 50 - х рокiв XX сторіччя з'явилася низка статей в яких частково висвітлено питання лiтологiї палеоцену i еоцену Карпат. Окремими питаннями лiтологiї i геохiмiї палеоцен-еоценових вiдкладiв займалися такi дослiдники як Д.К. Балiцкий, Д.П. Бобровник, О.С. Вялов, М.П. Габiнет, Г.Д. Досін, А.Г. Жураковський, Я.О. Кульчицький, Л.В. Лiнецька, Ф.П. Темнюк, В.Т. Маслов та ін. [19 - 60]. Головні досягнення попередників у період 1945-1990 на території Скибової зони Українських Карпат розгляньмо детальніше.

Зазначимо, що що яремчанський горизонт було виділено К. Паулем і Е. Тітці про що зазначено у праці [20 с.31]. Також, не можна залишати поза увагою й те  що А.Г. Жураковський  одним з перших описав відклади спаської  та стрийської світи [35 с.5]. Він поділив стрийську світу на три підсвіти - нижньо-, середньо- і верхньострийську [35 с.7].

Зокрема, Ф.П. Темнюк [33 с.25] вивчав флішові відклади яремчанського горизонту в пiвнiчно-захiднiй частинi Скибової зони Карпат. Ним зроблено ряд висновкiв щодо областей живлення басейну i глибини формування вiдкладiв. На його думку область живлення ямненського басейну, знаходилась в пiвнiчно-схiднiй частинi Скибової зони Карпат, i цей басейн був неглибоким. Цей дослідник вивчив фацiальну мінливість порід ямненської світи. Крім того, він вивчав породи яремчанського горизонту. Ним зазначено, що в районi с. Яремча потужнiсть яремчанського горизонту, досягає 60 м. Тут, на його думку, горизонт складений двома пачками: нижньою (строкатоколірною) i верхньою, яка складена зеленувато-сiрим флiшем. Він зазначив, що у просторі горизонт змiнюється як за потужнiстю, так i за лiтологiчним складом, але детальніших даних щодо характеру цих змiн не наводить.

Д.К. Балiцкий [28 с.8] дослiджував грубоуламковий матерiал вiдкладiв крейдяного i палеогенового флiшу Пiвнiчно-Буковинських (Покутських)  та Скибової зони Українських Карпат. На підставі вивчення складу грубоуламкового матерiалу в Пiвденно-схiднiй частинi Карпатського палеогенового басейну ним було визначено ряд кордiльєр із яких грубоуламковий матерiал надходив у басейн седиментацiї. На думку Д.К. Балiцкого, флiшевi вiдклади палеогену накопичувалися в морському басейнi з нормальною соленiстю, а глибина утворення порід ямненської світи (ямненськi пiсковики) змінювалась в межах 150-200 м. Водночас породи пiсковиково-глинистого флiшу сформувалися на глибині вiд 200 до 500-700 м. Цей дослідник вважає, що гравiйні відклади у флiшевих пачках сформовані сильними донними течiями, якi рухалися в напрямі з північного заходу на пiвденний схiд (в межах Скибовової зони Українських Карпат).

О.С. Вялов наводить вiдомостi щодо теригенних відкладів у межах донних течiй в давньому палеоценовому басейнi. Спостереження проведено у відслоненнях уздовж русла р. Рибник [24 с.92]. Спорадичнi замiри орiєнтування стану турбоглiфiв свідчать, що давні течiї мали переважно пiвденно-схiдне спрямування (пд.-сх. 110°), що збігається з данними Д.К. Балiцкого [28 с.18] в межах Буковинських Карпат.

Мiнеральний склад вiдкладiв ямненської світи Пiвнiчно-Захiдної частини Cкибових Карпат вивчала Л.В Лiнецька. [23 с.778] Вона також з'ясувала петрографiчний склад гравiйного матерiалу ямненських пiсковикiв, визначила вік та джерела зносу уламкового матерiалу. На її думку областю зносу був суходіл пiвденно-східної окраїни Східно-Европейської платформи.

В.Т. Маслов [21 с.76] наводить данi щодо наявності багряних водоростей у складі ямненських вiдкладiв. На вiдмiну вiд П. Зубера який описав багряні водорості ще у 1918 роцi i вважав їх перевiдкладеними, Він вважає, що водоростi не перевiдкладенi. На його думку, водоростi насичували палеогеновий басейн.

Хоча мідисту мінералізацію Скибової зони Українських Карпат вивчали різні дослідники протягом останніх 150 років, все ж геохімічні особливості порід описано недостатньо. Зокрема, геохімічні особливості палеоценових відкладів вивчали     А.В Максимов, та А.С. Пилипчук [36 с.87, 39 с.107]. В їхніх роботах подано результати хімічних аналізів солянокислих витяжок строкатих аргілітів яремчанського горизонту. Ці дослідники порівнюють геохімічні особливості червоних і зелених аргілітів, і як наслідок, показують що вміст окисного заліза в червоних аргілітах відносно зелених різновидів аргілітів різниться з причини інтенсивності седиментації. Геохімічні особливості еоценових відкладів детально вивчали М.П. Габінет та В.С. Домарьов [57 с.54, 38 c.59]. Ці вчені встановили форми знаходження заліза, сірки, та вміст органічного вуглецю. В.С. Домарев та О.О. Щербак наголосли, що родовища міді, загалом, мають підвищений вміст Co, Ag, Pb, Zn, U [38 c.59, 60 c.53]. В роботі Д.П. Хрущова [55 с.90] описано як за кількома вибірками проведено розрахунок коефіцієнтів кореляції між міддю і сріблом. Розрахунки проводилися лише щодо тих проб мідистих порід, у яких за аналізами виявлено срібло. Попередниками зазначено, що чим нижча концентрація міді тим слабший "парагенетичний" зв'язок між цими елементами. Вони пояснюють це зниженням концентрації міді і срібла, а аналізи фіксують результат загального процесу розсіювання елементів у земній корі, а не їх накопичення. В роботі Д.П. Хрущова [55 с.88] з вивчення мідистої мінералізації Передкарпаття десятками хіманалізів доказано як мідисте зруденіння контролюється вмістом органічного вуглецю, і менше карбонатністю порід. Додаткову інформацію подано у роботах Л.М. Рейфмана та В.В. Глушка [59 с.81] де показано як змінюється вміст органічного вуглецю у строкатих товщах всього Карпатського регіону.

 На сучасному етапі з 1991 по 2012 рр  у роботі Ю.М. Сеньковського по кременистих та теригенно-кременистим породам нижньоменілітової підсвіти Скибової зони Українських Карпат (район Борислав - Східниця), зазначено, що  в генетичному аспекті ці утворення належать до криптобіогенних силіцитів [72] Ю. Гаєвською проводиться детальне літолого-фаціальне і мінералого-петрографічне вивчення псамітових порід вигодської світи середнього еоцену та її фаціальних відмін Українських Карпат [77. 80]. Робляться висновки щодо літологічних умов поширення різних типів порід-колекторів вуглеводнів у псамітових породах вигодської світи. Крім того, досліджено мінеральний склад глинистої фракції теригенних порід еоцену Скибової зони Українських Карпат результати якого свідчать, що у складі фракції змішаношаруватих мінералів (іліт-монтморилоніт, хлорит-монтморилоніт), і що досліджені породи зазнали постседиментаційних перетворень етапу мезокатагенезу МК1-МК3. Водночас К. Деревська [79] зазначає, що мінералого-петрографічні та літолого-стадіальні дослідження осадових відкладів Флішових Карпат дали змогу виявити зональність постдіагенетичних перетворень, які охоплюють відклади крейди-палеогену. Цей дослідник виділяє чотири підзони регіонального перетворення осадових комплексів, межі між якими нечіткі: глибинний (або пізній) катагенез (III); початок раннього метагенезу (>III); ранній метагенез (ІV1); пізній метагенез (ІV2). З'ясовано, що в породах флішу поряд з метагенетичними прожилками кальцитового або кальцит-кварцового складу, часто з твердими чорними бітумами, трапляються прожилки гідротермального походження. Генералова Л.В. вивчаючи структурні особливості Орівської та Сколівської скиб зазначила, що завдяки дослідженню локальних тріщин них парагенезисів зрозумілими стають субкарпатські і анти карпатські розривні порушення [85]. Важливим є те, що просторова локалізація мідистих пісковиків приурочена до зон поперечних антикарпатських розломів [86 с.22].

Загалом аналіз праць попередників свідчить, що вони головну увагу придiляли вивченню вiдкладiв ямненської світи, тоді як яремчанський горизонт, манявська та бистрицька світи в основному залишалися поза їхньою увагою. Ймовірно, це пов'язано з тим, що головні напрямки дослідження геологiї Карпат i Скибової зони зокрема, були пов'язані  переважно з пошуками нафтових родовищ. Мідисті відклади описані попередниками, зараз часто задерновані. Найбільш яскравим прикладом міденосності насьогодні є відклади яремчанського горизонту.

Література:  

•1.      Гермак И.Ф. Отчет о комплексных геологических исследованиях масштаба 1:50000 проведеных на площади Манява (листы М-35-121-А, М-35-121-Б) Ивано-Франковской области УССР в 1966-1967 / И.Ф. Гермак, Р.И. Кохалевич, Л.В. Монакова. - Львов: фонды ЛГЭ, 1968 - 98 с.

•2.      Alth A. Ein Ausflug in der Mormaroscer athen / A. Alth // Mitt d.k.k. Geograph - 1858 - P. 19-23.

•3.      Paul K.M. Bericht uber Unteruchungen der Karpathen. / K.M. Paul, E. Tietze // Geol. Reichsanst - 1876 - P. 27-34.

•4.      Paul K.M. Studien in der Sandstein zone der Karpathen. / K.M. Paul E. Tietze // Geol. Reichsanst - 1877 - P. 12-19.

•5.      Paul K.M. Neue Studien in der Sandstein zone der Karpathen. / K.M. Paul E. Tietze // Geol. Reichsanst - 1879 - P. 31-35.

•6.      Vacek M. Beitrag zur Kentniss der mittelkarpathischen Sandstein zone. / M. Vacek // GKABd - 1879 - vol. 31. - P. 18-25.

•7.      Tietze E. Beitrage zur geologie von Galicien. / E. Tietze // Geol. Reichsanst - 1876. - vol. 39. -  P. 27-34.

•8.      Limanowski M. Rzut oka na architekture Karpat. / M. Limanowski // Kosmos. - 1905. - vol. 30. - 320 p.

•9.      Szajnocha W. Atlas geologiczny Galicji. / W. Szajnocha, J. Grzybowski, P. Miaczynsky. - Zeszyv : LSED, 1906. - 200 p.

•10. Novak J. O tektonice Karpat w interpretacji prof. V. Uhliga. / J. Novak // Kosmos. - 1908. - vol. 33. - P. 381-385.

•11. Novak J. Jednostki tektoniczne Polskich Karpat Wschodnich. / J. Novak. - Lvov : LGE, 1908. - 188 p.

•12. Zuber R. Flisz i nafta. / R. Zuber. - Lvov : LGE, 1918. - 381 p.

•13. Kropaczek B. Boryslav. / B. Kropaczek - Lvov : LGE, 1919. - 381 p.

•14. Tolwinski K. Skolskie Karpaty. / K. Tolwinski // Brzezne geologizna. - 1925. - boil. 8. - P. 125 - 127 p.

•15. Jablonski E. Brzeg Karpat fliezowych niedzy Swica a Lomnica. / E. Jablonski // PIG. - 1925. - №6. - P.18-22.

•16. Tolwinski K. Mapa geologiczna Polskich Karpat Wschodnich 1:200000 wraz ekstem objasniajacym K. Tolwinskiego / K. Tolwinski, S. Weigner, S. Jablonsky // Brzezne geologizna. - 1925. - boil. 10. - P. 150 - 154

•17. Tolwinski K. Kopalnie nafty i gazow ziemnych. / K. Tolwinski // Boryslawsko-Karpacky Inst. - 1934. - Buil 22. - P. 84 - 87

•18. Horwitz L. Nowe przyczynki w sprawie podzalu varstv Krosnienskich / L. Horwitz // PIG. - 1934. - №7. - P.25-27.

•19. Бобровник Д.П. Минералы меди в миоценовых отложениях Предкарпатского прогиба / Д.П. Бобровник // Вопросы минералогии осадочных образований - 1954. - кн 1. - С. 49 - 57.

•20. Кульчицкий Я.О. О возрасте ямненских песчаников: Восточные Карпаты. / Я.О. Кульчицкий, К.Л. Хлопонин // Геология нефти - 1957. - №9. - С. 31 - 35.

•21. Маслов В.П. Распространение третичных багряных водорослей Украинской ССР и связь их с трансгрессиями моря / В.П. Маслов, В.Н. Утробин // Известия АН СССР, сер. геол. - 1958. - №12. - С. 73-93.

•22. Вульчин Є.І. Нові знахідки туфів у крейдяних і третинних відкладах Східних Карпат / Вульчин Є.І., Кульчицький Я.О. // ДАН УРСР. - 1958. - №4 - С. 411 - 413.

•23. Лінецька Л.В. Про склад гальки ямненських конгломератів північно - західної частини Скибової зони Радянських Карпат / Л.В. Лінецька // ДАН УРСР. - 1958. - №7 - С. 776 - 779.

•24. Вялов О.С. Палеогеновый флиш северного склона Карпат / Вялов О.С. - К.: АН УССР, 1961. 136 с.

•25. Gruszczyk H. Mineralizacja miedzia fliszu Karpackiego. / H. Gruszczyk, B. Ostrowcki - Warszawa: Polska akcademia nauk, 1961. 37 s.

•26. Лазаренко Є.К. Мінералогія осадочних утворень Прикарпаття / Лазаренко Є.К., Габінет М.П., Сливко Є.П. - Львів: ЛДУ - 1962. - 481 с.

•27. Лазаренко Є.К. Минералогия Закарпатья / Лазаренко Є.К. - Львов: ЛДУ, 1963. - 380 с .

•28. Балицкий Д.К. Основные черты геологического строения и закономерности формирования грубообломочных пород флиша Северо-Буковинских Карпат: автореф. на соискание научн. степени канд. геол.-мин. наук: / Д.К. Балицкий. Львов. 1963. 21 с.

•29. Наркелюн Л.Ф. Медистые песчаники и сланцы мира / Наркелюн Л.Ф., Салихов В.С., Трубачев А.И. М.: Недра. 1963. 414 с.

•30. Досин Г.Д. Отчет по групповой геологической сьемке масштаба 1:200000 территории листов М-34-ХХХ (Борислав). Ч.1 / Г.Д. Досин, В.А. Ващенко, Г.Г. Лютый. - Львов: Фонды ЛГЭ, 1963. - 349 с.

•31. Габинет М.П. Литологические фации палеогенового флиша Советских Карпат / М.П. Габинет, А.А. Голдинов, А.С. Рябоконь // Вестн. Львовск. ун-та, сер геол. - 1965. - вып. 3. - С. 15-19.

•32. Досін Г.Д. Мідна мінералізація в еоценових відкладах Українських Карпат / Г.Д. Досін // Геол. журн. - 1965. - т.25. - №2. -С. 102-103.

•33. Темнюк В.П. Подсилезкая зона в Украинских Карпатах / В.П. Темнюк, С.С. Клищ // Тектоника Карпат - К.: Наукова думка, 1966 - 90 с.

•34. Ломидзе М.Г. О вулканизме в геосинклинали флишевых Карпат. / М.Г. Ломидзе  // ДАН СССР. - 1966. - №1 - т. 170. - С. 160 - 163.

•35. Жураковский А.Г. Меловые отложения Скибовой зоны Украинских Карпат и перспективы нефтегазоносности: автореф. на соискание науч. степени канд. геол.-мин. наук / А.Г. Жураковский - Львов, 1968 - 19 с.

•36. Максимов А.В. Состав и генезис пестроцветных пород Карпатского флиша // Материалы по геологии и нефтегазоносности Украины: [Сборник статей] / А.В. Максимов, В.М. Марковский, Л.М. Рейфман. - М.: Недра, 1968. - 359 c.

•37. Глущенко Л.А. Пестроцветные горизонты палеогена Горганских Карпат / Л.А. Глущенко // Геологический сборник - 1969 - №12 - С. 48 - 52.

•38. Домарев В.С. Типы месторождений медистых песчаников / В.С. Домарев // Литология и полезные ископаемые. - 1971. - №1. - С. 54 - 62.

•39. Пилипчук А.С. Литологические особенности и условия образования пестроцветных отложений палеогена Скибовой зоні Карпат. // Новые данные по геологии и нефтегазоносности УССР. / А.С. Пилипчук. - Львов., 1972. - вып 6. - С 101-110.

•40. Пилипчук А.С. Литологические особенности и распределение мощностей палеоценовых и эоценовых отложений Северного склона Украинских Карпат. / А.С. Пилипчук, Л.М. Рейфман, Я.В. Савчик // Новые данные по геологии и нефтегазоносности. - 1972. - вып. 6. - 180 с.

•41. Буров В.С. Нові дані про крейдові відкладі Скибової зони Карпат (за матеріалами глибокого буріння) / В.С. Буров, І.Б. Вишняков, Н.В. Дабагян // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1972. - Вип. 32. - С. 3-7.

•42. Петруняк М.Д. О признаках мединосности осадочной толщи Восточных Карпат // Тектоника и полезные ископаемые Запада Украинской ССР: статті / М.Д. Петруняк, В.Т. Кардаш - К.: Наукова думка, -  1973. - С. 65-67.

•43. Тектоника и полезные ископаемые Запада Украинской ССР. Т2: сб. докладов республиканского совещания 24 - 26 сентября 1973 г / АН УССР, ИГГГИ [и др.] - К.: Наукова думка, 1973. - 306 с.

•44. Хмелевский В.А. О медной минерализации в яремчанском горизонте нижнего палеоцена Оровской скибы / В.А. Хмелевский, И.П. Мудрык, М.Д. Петруняк // Минералогия осадочных образований. - 1975. - вып. 2 - С. 116 - 119.

•45. Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих прогибов масштаба 1: 200000 / [наук. редкол. В.А. Шакин и др.]; - / [наук. редкол. В.А. Шакин и др.]. Львов: УкрНИГРИ, 1976.

•46. Геохимия осадочных пород и прогноз полезных ископаемых: тезисы докл. II украинск. металометрического совещ за 1976 г. / АН СССР, Отделение наук о Земле [и др.] / К.: Наукова думка, 1976. - 162 с.

•47. Габинет М.П. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат Ч1 / М.П. Габинет, Я.О. Кульчицкий, О.И. Матковский - Львов: выща школа. - 1976. - 200 с.

•48. Хрущов Д.П. Медные руды стратиформного типа в отложениях, парагенетично связанных с эвапоритами Украины. / Д.П. Хрущов, В.А. Нечаев, В.Т. Кардаш  -К: ИГФМ. -1977. -47с.

•49. Хрущов Д.П. Медное орудинение стратифицированого типа в отложениях парагенетически связаных с соленосными формациями / Хрущов Д.П., Нечаев Ю.А., Кардаш В.Т. - К.: АН УССР, 1977. - 47с.

•50. Габинет М.П. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат Ч2 / М.П. Габинет, Я.О. Кульчицкий, О.И. Матковский - Львов: ЛГУ, 1977. - 216 с.

•51. Габінет М.П. Нові дані про верхньоеоценовий основний вулканізм у Радянських Карпатах / Габінет М.П., Рипун М.Б. // ДАН УРСР. - 1977. - №9 - С. 777 - 779.

•52. Габинет М.П. Новые данные о верхнеэоценовом вулканизме в советских Карпатах / М.П. Габинет, М.Б. Рыпун // Докл АН УССР. - 1977. - №9. С. 777-779.

•53. Габинет М.П. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат Ч1 / М.П. Габинет, Я.О. Кульчицкий, О.И. Матковский - Львов: ЛГУ, 1977. - 216 с.

•54. Афанасьева И.М. Литогенез и геохимия флишевой формации Северного склона Советских Карпат. / И.М. Афанасьева - К.: Наукова думка, 1983. - 183 с.

•55. Хрущов Д.П. Вещественный состав и некоторые геохимические особенности меденосных пород нижнестебникской свиты Предкарпатья // Осадочные породы и руды / Д.П. Хрущов, Г.С. Кампанец, П.Д. Байбаков, - К.: Наукова думка, 1984. С. 84 - 91

•56. Чернов В.Г. Псефиты Советских Карпат / Чернов В.Г. - М.: МГУ, - 1984. - 450 с.

•57. Габинет М.П. Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. / Габинет М.П. - К.: Наукова думка, 1985. - 148 с.

•58.  Ващенко В.А. Отчет о груповой геологической сьемке масштаба 1:50000 територии листов М-35-133-А,Б; М-35-134-А,Б в Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981-1985 г./ Ващенко В.А., Агеев В.А., Шлапинский В.Е. - Львов: фонды ЛГЭ, 1985 - 307 с.

•59. Рейфман Л.М. О происхождении окраски пород Карпатского флиша // Литогенез и полезные ископаемые / Рейфман Л.М., Глушко В.В., - К.: Наукова думка - 1986. С. 80 - 86.

•60. Щербак А.А. Геохимия микроэлементов в меденосных мел - неогеновых отложениях юго - восточной части Украинских Карпат и Предкарпатья: дисс. ...канд. геол.-мин. наук:04.00.12 / Щербак Александр Анатольевич. - Львов, 1988. - 250 с. (Рукопис).

•61. Дзюба І.С. Еволюція процесу глинистого осадконакопичення у міоцені Передкарпатського прогину : Дис...канд.геол.-мінерал.наук: / 04.00.21 Дзюба Ігор Степанович. - К., 1993. - 182с.

•62. Попп І.І. Силіцити Українських Карпат : Дис...канд. геол. наук: 04.00.21 /Попп Ігор Тіберійович. - Львів, 1995. - 307 л.

•63. Гаврилишин В.І. Стратиграфія платформ енних відкладів мезозою насуву Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1998. - №3. - С. 81-90.

•64. Костюк О.В. Нові дані щодо геохімії мідного зруденіння флішу Скибової зони Карпат / Костюк О.В.,Хмелівський В.О., Мудрик І.П., Мазур І.М. // Вісник Львівського ун-ту. - 2002. - сер. гол. - вип. 16. - 140-142 с.

•65. Костюк О.В. Роль біогенного чинника в утворенні мідної мінералізації флішових відкладів Карпат. / О.В. Костюк, А.І. Костенко // Мінерал. зб. - 2002. - № 52. - Вип 1. - С. 130-136.

•66. Костюк О.В. Структурно-текстурні особливості міденосного флішу Скибової зони Українських Карпат (на прикладі яремчанського горизонту). / В.О. Хмелівський, І.П. Мудрик, О.В. Костюк // Вісник Львів ун-ту. - Сер. геол. - 2003. - Вип 17. - С. 128-137.

•67. Шумлянський В.О. Літогенез і гіпогенне рудоутворення в осадових товщах України / Шумлянський В.О., Деревська К.І., Дудар Г.В. - К.: Знання України, 2003. - 300 с.

•68. Костюк О. Про формування сульфідів у мідестих відкладах Скибових Карпат / Костюк О. // Вісник Львівського ун-ту. - 2004. - Сер геол. - вип. 18. С. 154-164.

•69. Проблемні питання геологічної освіти і науки на порозі XXI століття: Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 60-річчю геологічного факультету ЛНУ ім. І.Франка - Львів: ЛНУ, 2005. - 139 с.

•70. Радковець Н Я. Літологія неоком-нижньосеноманських відкладів автохтона Покутсько- Буковинської частини Передкарпатського прогину: дис... канд. геол. наук: 04.00.21 / НАН України; Інститут геології і геохімії горючих копалин. - Л., 2005.

•71. Наукова конференція молодих вчених і спеціалістів, 1-2 лист. 2005 р.: тези допов. - Львів: ЛВ УкрДГРІ, 2005. - С. 140-141.

•72. Сеньковський Ю.М.  До літології нижньоолігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат / Сеньковський Ю.М. , Попп І.І, Семесюк М.І. // Геологічний збірник. - 2007. - т19. - С. 127 - 135.

•73. Богданова М.І. Cтруктурні критерії міденосності палеоцен-еоценових товщ Скибових Карпат / Генералова Л.В., Костюк О.В., Хом'як Л.М.// Наукові праці Донецького НТУ. - 2008. - Сер. гірничо-геол. - Вип. 8 - С. 125 - 130.

•74. Костюк О. В. До проблеми мідного зруденіння верхньокрейдово - палеогенових товщ Скибових Карпат / О. В. Костюк, Л. В. Генералова, М. І. Богданова // Геолого - мінералогічний вісник. - 2008 - №1 (19). - С. 62-69.

•75. Костюк О.В. Речовинні особливості мідистих верхньокрейдово-еоценових відкладів Скибових Карпат та їхня структурна позиція. / О.В. Костюк, Л.В. Генералова, М.І. Богданова, Л.М. Хом'як // Наукові праці Донецького НТУ - Сер «Гірничо-геол». - Вип. 8 (136) - Донецьк, 2008. - С. 125-130.

•76. Розвиток наукової думки: праці конф., 10 жовтня 2008 р., Миколаїв. Т. 3 / відп. ред. С.А. Ткаченко. - Миколаїв: НУК, 2008. - 140 с.

•77. Гаєвська Ю. Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат / Ю. Гаєвська, І. Попп // Зб. наук. пр. Інституту геологічних наук НАН України. - 2008. - Вип. 1. - С. 70-74.

•78. Гавриків Г. Мінералогія і геохімія піскуватих конкрецій ямненської світи палеоцену Українських Карпат/ Г. Гавришків, С. Жуков // Мінералогічний збірник. - 2009. - №59. - вип. 4 -  С. 75-82

•79. Деревська К. Післяседиментаційні перетворення крейдово-палеогенових відкладів Флішових Карпат / К. Деревська1, І. Бубняк2, А. Суботін // Мінералогічний збірник. - 2009. - №59. - вип. 4 -  С. 95-104.

•80. Гаєвська Ю. Про мінералогію глинистої фракції теригенних порід еоцену Скибової зони Українських Карпат / Гаєвська Ю.// Мінералогічний збірник. - 2009. - №59. - вип. 4 -  С. 105-115

•81. Фігура Л. Літологія і золотоносність пліоцен-четвертинних алювіальних відкладів південно-східної частини Українських Карпат / Фігура Л., Ковальчук М // Мінералогічний збірник. - 2009. - №59. - вип. 4 -  С. 128-136.

•82. Актуальні проблеми геохімії, мінералогії, петрології та рудоутворення: зб. наук. праць за матеріалами наук. конф., 27-28 жовтня 2009 р. / НДІГМР НАНУ - К.: ІГМР, 2009. - С. 26 - 27.

•83. Петруняк М. Мінерали міді й мангану в осадових породах Карпатського регіону. / М. Петруняк // Мінералогічний збірник. - №59. - Вип. 2. Львів, 2009. - С. 134 -142.

•84. Вісник науковця - 2009: праці конф. 2 квітня 2009 р Миколаїв. / відп. ред. С.А. Ткаченко. - Миколаїв: Барви України, 2009. - 288 с.

•85. Генералова Л.В. Структурні особливості Орівської та Сколівської Скиб Скибової структурно-фаціальної зони у середній частині бассейну р. Прут (Українські Карпати). / Л.В. Генералова // Вісник Львівського ун-ту. - 2010. - Сер геол. - Вип. 24. - С. 102-108.

•86. Генералова Л. В. Особенности влияния поперечных разломов на локализацию орудинения медистых песчаников в Украинских Карпатах / Л. В. Генералова, А. В. Костюк // Междунар. науч.-практ. конфер. посвящ 80-ти летию Н.Н. Трофимова : тезисы док. 17-18 февраля 2011 г. - М. : РУДН, 2011. - С. 22-23.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>