XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Котиченко А. А. РОДИННЕ ВИХОВАННЯ В США

Котиченко Анна Андріївна

Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького

РОДИННЕ ВИХОВАННЯ В США

У зв'язку з тим, що сучасне українське суспільство відкрито проявляє свою зацікавленість у розширенні діапазону його спілкування з іншими країнами, сучасні українські педагоги позитивно ставляться до використання досвіду провідних зарубіжних країн.

Провідне місце в родинному вихованні відводиться США як країні з найсучаснішими концепціями в цій сфері. Тому сьогодні з метою подальшого використання в Україні, як ніколи, доцільним є вивчення ідей і здобутків американської педагогічної думки з родинного виховання.

Внаслідок аналізу робіт американських науково-педагогічних джерел дослідниками було встановлено деякі пріоритетні напрямки родинного виховання:

1. Шкільно-сімейне виховання.

2.  Батьківська просвіта.

3.  Підготовка молоді до сімейного життя.

Головною тенденцією сучасної американської педагогіки стала активізація взаємодії школи з батьками і родиною взагалі. Помітною ознакою діяльності багатьох соціальних працівників  і педагогів США є їхнє прагнення надати спільній діяльності школи і сім'ї характеру обґрунтованої системи. В американській педагогіці все частіше можна зустріти поняття "батьківсько-шкільне виховання", "сімейно-вчительське партнерство" та інші. Американські дослідники з питань сімейного виховання Дж. Кер'ю (J. Carew), І. Гудмен (E. Goodman) поясняючи важливість "сімейно-вчительського партнерства", стверджують, що "родини та вчителі мають індивідуальні й унікальні знання про дитину".  Але як вони зможуть побачити дитину як єдине ціле, якщо існують окремі індивідуальні особливості дитини, які можуть побачити тільки батьки чи тільки вчителі" [1, 14]. Сучасна американська дослідниця Ліліан Кац (L. Katz) виділяє 7 основних розбіжностей між матір'ю і вчителем у сприйнятті дитини. Наприклад, вона відзначає, що "батьки, безумовно, люблять свою дитину як індивідуальність, у свою чергу, вчителі мають можливість розглядати цю ж дитину та її індивідуальні особливості в умовах групи" [2, 15]. Тобто вони бачать дитину по-різному, з різних боків, а щоб побачити її в цілому, слід об'єднати зусилля батьків і вчителів.  У сучасній родинній політиці США існують деякі пріоритетні напрямки родинного виховання: шкільно-сімейне виховання, батьківська просвіта, підготовка молоді до сімейного життя. Велика увага у США приділяється подоланню перешкод до створення позитивного сімейно-вчительського партнерства: різниця в походженні, стрес, різні життєві цінності й досвід, комунікативні здібності й дискомфорт, різниця в сприйнятті дитячих потреб та інші. Виходячи з особливостей соціально-економічного статусу сім'ї в США, який безпосередньо впливав на становлення системи батьківської просвіти, у ході дослідження були виокремлені такі етапи розвитку батьківської просвіти:

1.  Пуританська сімейна педагогіка колоніального періоду (кінець XVI - середина XVIII ст.);

2.  Зародження батьківської просвіти. Поява перших посібників для батьків (друга половина XVIII - початок XΙX ст.);

3.  Період активного становлення батьківської просвіти. Початок Руху Вивчення Дитини (початок XΙX століття - 70-ті рр. XΙX століття);

4.  Розвиток буржуазно-феміністського руху та початок професійного навчання жінок материнству (70-ті рр.  - початок XX століття) [3].

Щодо батьківської просвіти у США, то на даний період вона досягає дуже високого рівня. Соціальні і педагогічні працівники проводять спеціальні курси для батьків з родинного виховання. На всіх рівнях (школа, мікрорайон, місто та ін.) діють батьківські асоціації, що організовують благодійну діяльність, працюють з неблагополучними сім'ями, ведуть у школах гуртки чи навіть проводять уроки як волонтери. Також у США діють батьківсько-вчительські асоціації, робота яких включає лекції для батьків, групові й індивідуальні бесіди, зустрічі з батьками, відвідування дітей на дому та ін.. В Америці існує велика кількість програм, що навчають батьків у трьох напрямках:

1) батьки - діти (FAPE, HIPPY, Anoka, Parent-to-Parent Program);

2) батьки - діти -  вчителі (CFC, NEA, The Children's School);

3) підготовка працівників для роботи у сфері батьківської просвіти (Family Life Education Program, the programs of National Council of Family Relations and National Council for Parent Involvement in Education) [1].

Ідея про підготовку молоді до сімейного життя була пов'язана з діяльністю Американської асоціації домашньої економії (The American Home Economics Association), а втілена на практиці з актом Сміта-Хьюджеса 1917 року (Smith-Hughes of 1917), коли цей курс став читатися у професійних коледжах навчання жінок домашнього господарства. Крім того, з початку XX століття в США починає видаватися журнал "Шлюб і сімейне життя" [3].

Література:

•1.      Berger E. Parents as partners in education. NJ: Merrill Publishing Company.

•2.      Carew J., Googman E., Grotberg E., Katz L., Wattenberg W., Ziglar E., Cascione R. (1980). Parenting in a changing society. Washington DC: National Institute of Education.

•3.      Івасішина С.В. Родинне виховання у контексті поглядів В. О. Сухомлинського і сучасної педагогічної думки США // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного
університету імені Г. С. Сковороди. - 2008. - № 8.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>