XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Коваль О.О., ТИПИ КЛАСТЕРІВ ТА ЇХНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА

Коваль О.О., пошукач

Черкаський державний технологічний університет

ТИПИ КЛАСТЕРІВ ТА ЇХНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА

Відповідно до різних ознак виокремлюють відповідні типи кластерів. Незважаючи на значні розходження в характеристиках, можна виділити наступні загальні для всіх кластерів ознаки: наявність взаємозв'язків між підприємствами в ланцюжку створення доданої вартості певної продукції, концентрація великої кількості малих і середніх фірм, активізація інвестиційно-інноваційної діяльності.

Формування кластерів і розробка стратегій їхнього функціонування багато в чому повинні визначатися вибором промислової політики і тих державних ініціатив, реалізація яких сприятиме зростанню конкурентоспроможності та, в остаточному підсумку, стійкому економічному розвитку не тільки регіонально-галузевих утворень, але і країни в цілому [1, С. 37]. Аналіз закордонного досвіду створення кластерів дозволив виявити, що в більшості розвинених країн світу ядро кластера становлять або великі, середні і дрібні підприємства, або середні й дрібні підприємства, що групуються навколо однієї великої фірми, яка є лідером у ланцюжку створення доданої вартості, але в обох випадках всі підприємства тісно технологічно взаємопов'язані один з одним.

Існує низка типів кластерів з відповідною їм характеристикою.

Національні кластери (позамежові групи суміжних конкурентоспроможних галузей, виділені з використанням коефіцієнта локалізації й методики міжгалузевого балансу) [2, С. 624];

Мегакластери  (сектори економіки з постійно діючими взаємозалежними прямими (зворотними) зв'язками між постачальниками і споживачами, що створює конкурентоспроможну продукцію в межах декількох галузей);

Регіональні кластери (великі, середні й дрібні підприємства, взаємопов'язані в межах горизонтально-, вертикально-інтегрованих галузевих відносин у рамках одного регіону);

Трансграничні кластери (розвиваються в регіонах двох і більше країн);

Локальні кластери (розташовані в одному місті (районі), до них відносяться «промислові райони»);

Пов'язані (мають загальні галузі промисловості, використовують аналогічні вміння й технології);

Високорозвинені кластери(випускають конкурентоспроможну продукцію на внутрішньому (зовнішньому) ринку; характеризуються високою довірою й швидким обміном інформації між географічно близькими підприємствами-членами кластера);

Стійкі кластери (відрізняються позитивною динамікою становлення всіх елементів внутрішньокластерної взаємодії, які ще не досягли необхідного рівня розвитку для одержання вигоди від агломерації) [3, С. 299];

Потенційні кластери (характеризуються нерівномірним розвитком структури кластера й слабкістю окремих елементів, які входять у його склад, але мають виражені конкурентні переваги й фундаментальні фактори, що сприяють подальшому розвитку, вимагають підтримки уряду);

Література:

•1.     Войнаренко М. Концепція кластерів до відродження виробництва на регіональному рівні // Економіст. - 2000. - №1. - С.36-39.

•2.     Пойченко К.А. Кластери як фактор структурування економіки // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - К:КНЕУ, 2001. - Вип.7. - С.623-628.

•3.     Каніщенко Н.Г. Економічні передумови формування кластерних систем в Україні / Н.Г. Каніщенко // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки Донецького економіко-гуманітарний інституту МОН України та Інституту економіко-правових досліджень НАН України. - 2008. - Вип. 1 (25). - С. 297-302


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>