XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковальчук Н.П. РОЗВИТОК НАВИЧОК МИСЛЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Ковальчук Наталія Павлівна

Миколаївське державне вище училище культури 

РОЗВИТОК НАВИЧОК МИСЛЕННЯ ВИСОКОГО РІВНЯ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

З розвитком суспільства змінюються цілі та завдання , що постали перед сучасною професійною освітою  в умовах інформатизації суспільства . Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована, традиційні методи змінюються інноваційними, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток студентів за рахунок зменшення репродуктивної діяльності.

Державні стандарти вищої професійної освіти спрямовують викладача на підготовку спеціаліста, здатного бачити перспективи розвитку галузі приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися. Тобто про професійно компетентну особистість, що володіє навичками мислення високого рівня .

Актуальність теми «Розвиток навичок мислення високого рівня у студентів засобами проектних технологій» полягає у формуванні позитивного ставлення студентів до навчання, бажання  досконало володіти  професійною мовою і професійними навичками комунікації; розвитку пізнавальних навичок та виробленні умінь самостійно конструювати свої знання, знаходити шляхи розвитку творчого й критичного мислення, сформулювати та вирішити проблему.

Якщо створити необхідні умови  для  формування умінь студентів навчатися засобами проектних технологій та Інтернет ресурсів, то у них (студентів) будуть формуватись  уміння й навички  аналізу, синтезу та оцінювання власної діяльності, що сприятиме мотивації до навчання.

Мета застосування проектних технологій у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації: розширити межі творчої діяльності студентів; дати їм усвідомити можливість ефективно  застосування комп'ютерні технології при вивченні української мови за професійним спрямуванням і у подальшій професійній діяльності; привчати студентів до самостійної  пошуково-дослідницької роботи  під час вирішення практично спрямованих завдань.

Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки.   Узагальнюючи у слові свої знання, людина виходить за межі того, що дано їй безпосередньо у відчуттях і сприйманнях, значно розширює свої пізнавальні можливості, удосконалює мислення. Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості, формування її розумових та інших властивостей  

Розвиток у студентів навичок мислення високого рівня можливий лише тоді, коли  сам студент перебуває у центрі навчального процесу.  Розумова діяльність органічно пов'язана з практикою , яка є її джерелом. У свою чергу практична діяльність неможлива без мислення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впровадженню досягнень людської думки в різних сферах життя суспільства, зокрема професійної діяльності.

Викладач і студент - повинні бути рівноправними суб'єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету та результати навчання. Під час такого спільного пошуку відбувається процес набуття нових знань, здійснюється обмін думками, способами діяльності, після чого  відбувається рефлексія та оцінювання здобутих результатів.

Проектні технології допомагають  розширити межі творчої діяльності студента  через  свідоме й ефективне використання  комп'ютерних технологій. Метод проектів гармонійно поєднує класичні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: мотивація - пошук, дослідження - практичне використання - оцінювання власної діяльності.  Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними. Форми роботи - індивідуальними або груповими. Проект -   робота, що самостійно планується та реалізується студентами.

Але в цей час викладач не стоїть осторонь, а спрямовує їх діяльність. Робота над проектом -  особистісно-орієнтована навчальна діяльність студента   , на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Опановуючи культуру проектування, студент навчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізовувати засвоєні засоби та способи роботи, удосконалює свої навички й культуру спілкування і співробітництва. Позитивним моментом є те, що у проектній методиці чітко виражена тенденція до інтеграції у викладанні багатьох дисциплін.

Зміст кожного проекту співвідноситься з рівнем розвитку навчальної культури студента, його поінформованістю щодо зазначеної проблеми. Проектна технологія передбачає створення викладачем сукупності дослідницьких, пошукових, творчих   методів, прийомів, засобів. Отже, завдання викладача, який використовує проектну технологію ,- спонукати студентів до пошуку  під час вирішення важливих професійних проблем.

Активність студента простежується на всіх етапах навчально-виховного процесу.

Складовою формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста галузі культури є мовна компетентність.

Метою навчання української мови за професійним спрямуванням вбачаю у всебічному мовному розвитку особистості, що втілюється в різноаспектній мовленнєвій діяльності та активній мовній поведінці. Працівник галузі культури повинен знати мовні норми, володіти навичками побудови публічного висловлювання , дотримуватись правил мовленнєвого етикету.  Адже він - взірець для наслідування.        

Вирішувати поставлені завдання творчо допомагають проектні технології.

 Початку роботи   передує мотивація діяльності студентів.  Як показує досвід, вмотивована робота над проектом  сприяє більш глибокому опануванню   процесами пошуку та здобуття інформації, а це, в свою чергу, допомагає усвідомити, відібрати, структурувати і засвоїти її.

Для цього використовую метод евристичної бесіди, яка супроводжується мультимедійною презентацією.  

На етапі рефлективно-корективної частини заняття проводимо тестові завдання, навчальні дискусії за підготовленими студентами домашніми мультимедійними презентаціями у рамках роботи над проектом.  Так, у процесі вивчення теми «Морфологічні норми сучасної літературної мови у професійному спрямуванні» студенти брали участь у проекті «Ці особливі частини мови» . Це дало можливість не лише глибоко вивчити й узагальнити відомості про використання частин мови у текстах ділових паперів, а й дослідити, у чому відмінність морфологічних норм офіційно-ділового стилю від інших стилів мови.

У дослідницькому проекті « Знайомтесь -  лексичні норми»  студенти, проаналізувавши лексику своєї майбутньої професії,   висловили власні погляди на проблеми заміни власне української лексики іншомовною.

А вивчення думок користувачів Інтернету щодо змін у новому українському правописі стало частиною наукової роботи «Проблеми сучасного українського правопису», яка була представлена на   студентській конференції  «Плекаймо рідну мову», що проходила  в училищі культури.

Таким чином, формуємо мотивацію не лише до свідомого закріплення,   самооцінювання, логічного, змістовного викладу самостійно здобутої, опрацьованої та оформленої інформації, а й мотивацію до розвитку творчих здібностей і креативності, підкріпленої ситуацією особистого  успіху кожного учасника.

Застосовуючи проектні технології під час викладання української мови за професійним спрямуванням, спираюсь на  багаторівневу структуру розумової діяльності студентів, запропоновану 1956 року професором Чиказького університету (США) Бенджаміном Блумом, який наголошував, що важливо формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня: аналіз, синтез, оцінювання.  Виробити ці навички у студентів можна лише за допомогою здійснення дослідницької діяльності . Для цього необхідно розвивати уміння студентів визначати проблему та шляхи її вирішення; розвивати навички експериментальних, гіпотетичних способів дослідження, презентувати себе і власну діяльність.   Складовими такої роботи є збирання, аналіз, порівняння, систематизація і представлення одержаних результатів.

Під час упровадження методу проектів не слід забувати, що він вимагає  застосування  навчально-ПІЗНАВАЛЬНИХ прийомів і орієнтований на самостійну дослідницьку діяльність студентів (індивідуальну, парну, групову). Студенти мають не лише створити освітній продукт, а й представити його  аудиторії. Це сприяє розвитку      творчого мислення молодої людини, умінню виступати перед аудиторією, стисло оформлювати думку, отримувати і об'єктивно сприймати оцінку своєї діяльності не лише від викладача, а й від ровесників.

Проектні технології також сприяють формуванню професійної компетентності майбутнього спеціаліста,  що є   запорукою   успішного входження в систему соціальних, економічних, політичних, культурних та професійних відносин.

Висновок.  В інтегрованому мовному навчальному середовищі    проектні технології допомагають формувати у майбутніх спеціалістів галузі культури навички    мислення високого рівня, що є необхідною складовою   професійної компетенції фахівця.

Література:

1. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Посібник для студентів гуманітарних факультетів ВНЗ.- К.: Видавничий дім «KM :  Academia» .- 1997 - 192c.

2. Intel®Навчання для майбутнього.- К.: Видавництво „Нора-прінт", 2006


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>