XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковальчук С.В., Погребняк О.М., Ліщинська Л.Б. МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ, АБО ОСОБЛИВОСТІ ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «КОНТРОЛЬ» В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Ковальчук С.В., Погребняк О.М.

Науковий керівник Ліщинська Л.Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МИНУЛЕ І СЬОГОДЕННЯ, АБО ОСОБЛИВОСТІ ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «КОНТРОЛЬ» В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Визначення поняття контролю змінювалося з розвитком суспільства. З переходом до ринкових відносин зміню­ються форми власності, отже, й фінансова політика. У свою чергу, зміни, що відбуваються з контролем, пов'язані із становленням різноманітних форм власності, принципово нового для кра­їни фінансового ринку.

Однак, незважаючи на значні напрацювання вчених, сьогодні немає загальноприйнятого поняття «контролю». У правовій літературі не існує єдиного під­ходу щодо з'ясування його сутності, тому дана тема дослідження є досить актуальною сьогодні. Тому, потрiбнi серйозні наукові дослідження щодо відповідності визначення  поняття «контролю» в нормативно - законодавчих та науково-методичних матеріалах в сучасних умовах реформування.

Мета даної статті полягає в обґрунтованості, повноті та достатності рівня висвітлення  в законодавчих актах та літературних джерелах питань, що стосуються визначення поняття «контролю». Для досягнення поставленої мети необхідно дослідити зміст поняття «контроль», «економічний контроль» та провести аналіз наукових досліджень щодо його тлумачення.

Питання сутності контролю, економічної необхідності, ролі і значення для вітчизняної теорії знайшли відображення у наукових працях вчених Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Усача Б.Ф., Василик О., Калюги М., Вознесенського Е.А., Крамаровського Л.М.,  Мурашко В.М., Савченко В.Я., Сопко В.В., Чумаченко  М.Г., Шевчук В.О., Шпіг О.О. та інших.

Останнім часом у економічній літературі почали більш обгрунтовно висвітлювати питання сутності контролю, однак визначення його поняття залишається дискусійним і неоднозначним, тобто кожен автор наводить своє тлумачення.

Після узагальнення думок авторів, згрупування їхніх точок зору з питань визначення поняття «контролю» можна зробити їх детальний аналіз.

Визначення поняття «контролю» в науковій літературі

ПІБ автора Визначення поняття «контроль»
1 2 3
1. Барановська В.Г.[3] Контроль - процес спостереження і перевірки виробничої і фінансової діяльності підприємств, що здійснюється відповідними суб'єктами управління, наділеними певними функціями контролю, з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів цієї діяльності, усунення та попередження негативних явищ і тенденцій
2. Бі­луха М.[1] Контроль - це система спо­стереження та перевірки відповідності проце­су функціонування об'єкта управління прий­нятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керова­ний об'єкт, виявлення відхилень, допущених у ході виконання цих рішень
3. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В, Малюга Н.М., Петренко П.І.[3] Контроль - систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування відповідного об'єкта з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів.
4. Василик О.[2] Контроль - функція управління, яка передбачає сукупність спосте­режень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання
5. Калюга В.С.[3] Фінансовий контроль - це діяльність державних і громадських органів, спрямована на перевірку обґрунтованості процесів формування та раціонального використання коштів з метою встановлення вірогідності, законності та доцільності операцій
6. Шевчук О.А.[4] Фінансовий контроль - одна із функцій системи управління фінансовими відносинами, що являє собою систему активних дій органів фінансового контролю, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль з метою забезпечення інтересів власників, визначення обґрунтованості управлінських рішень і ступеня їх реалізації, дотримання чинних нормативно-правових актів, виявлення можливих порушень, розробку пропозицій щодо запобігання їм у майбутньому та виявлення резервів підвищення ефективності господарювання

 

Так, здебільшого науковці досліджують конт­роль як функцію управління. Окремі автори, і зокрема О. Василик, трактують фінансовий контроль як функцію управління, яка передбачає сукупність спосте­режень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання [2, с.105]. Контроль, зазначає Т.Білуха, - це функція управління, тобто система спостереження та перевірки процесу функціо­нування відповідного об'єкта з метою встанов­лення відхилення його від заданих параметрів [1, с. 3] і додає, що контроль - це система спо­стереження та перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прий­нятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керова­ний об'єкт, виявлення відхилень, допущених у ході виконання цих рішень [1, с.6].

На нашу думку, не слід ототожнювати кон­троль і управлінську діяльність. Управлінська діяльність значно ширша. Хоча суб'єктами контролю й управління виступають органи державної влади та органи місцевого самовря­дування, відомчі органи, структурні підрозділи зазначених органів, громадські організації, ко­лективні та колегіальні органи управління, але органи фінансового контролю при здійсненні контрольних повноважень не можуть втруча­тися в діяльність господарюючих суб'єктів при проведенні ревізій і перевірок.

Поширеною є також думка, що контроль полягає в регулярній перевірці дотримання за­конодавства та виявленні відповідних пору­шень. Така позиція зводить контроль лише до правового розуміння контролю. Проте сутність контролю полягає у раціональному викори­станні ресурсів. Він виявляє негативні явища у фінансовій діяльності з метою їх ліквідації, ви­користовуючи законодавчу базу та нормативні акти. Тому тлумачення контролю має здійсню­ватися з фінансово-правової позиції.

Різні підходи до визначення поняття і сутності фінансового контролю мають місце й станом на сьогодення. Стефанюк І. визначає контроль як контроль законодавчих і виконавчих органів влади усіх рівнів [4, с. 3]. Фінансовий контроль розглядають і як контроль за веденням фінансової документації, контроль за дотриманням зако­нів і нормативних актів під час здійснення фі­нансових операцій [1, с. 369]. Фінансовий контроль - не лише перевірка правильності ведення фінансової документації, дотримання фінансово-господарського законодавства, ви­явлення порушень фінансової дисципліни.

Орлюк О. також характеризує фінансовий контроль як цілеспрямовану діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спрямовану на додержання законності, фінансової дисципліни, раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави, ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів фінансових відносин [3, с.79]. Калюга В.С. стверджує, що фінансовий контроль - це діяльність державних і громадських органів, спрямована на перевірку обґрунтованості процесів формування та раціонального використання коштів з метою встановлення вірогідності, законності та доцільності операцій [3, с. 75].

На нашу думку, запропоновані визначення фінансового контролю через діяльність відпо­відних органів є найбільш вдалими. Хоча ряд авторів не називають повністю суб'єктів конт­ролю, а їх повноваження зводять лише до пере­вірки своєчасності та точності надходження коштів, правильності й ефективності їх вико­ристання, або до створення, розподілу та вико­ристання грошових фондів держави. Проте основну увагу в державному фінансовому кон­тролі вони приділяють вчасності та повноті мо­білізації коштів у державні фінансові ресурси, їх раціональному розподілу та використанню, законності надходжень і видатків у фінансовій системі, а також дотриманню правил обліку та звітності.

Отож, незважаючи на те, що в законодавстві України на сьогодні чітко не виписане правове поле застосування категорії «фінансовий конт­роль», у проекті Закону України «Про фінан­совий контроль» під цим терміном розуміють також контроль, що здійснюється не лише ор­ганами державної влади та місцевого самовря­дування, а й суб'єктами незалежного контро­лю - аудиту.

Таким чином, проведене дослідження дозволяє сформулювати поняття «контроль» як цілеспрямовану діяльність органів законодав­чої, виконавчої влади, місцевого самоврядуван­ня, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також недержав­них аудиторських організацій, спрямовану на забезпечення законності, фінансової дисципліни та раціональності в ході мобілізації, розподі­лу, перерозподілу та використання централізо­ваних і децентралізованих грошових фондів з метою ефективного функціонування фінансо­вої діяльності держави.

Крім того, економічний контроль має всі умови для подальшого розвитку в Україні. Він є частиною загальнодержавного контролю та посідає важливе місце в системі державного управління.

Слід зазначити, що відсутність чіткого за­конодавства та досконалого теоретичного під­ґрунтя породжує різного роду фінансові зло­вживання. Тому виникає необхідність доопра­цювання теоретичних питань фінансового та економічного кон­тролю. Законодавцям, науковцям та практич­ним працівникам необхідно переглянути орга­нізацію та правове забезпечення контролю в Україні.

Література:

•1.     Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. - К.: Вища школа,1996. - 320с.

•2.     Василик О.Л. Теорія фінансів. - К., 2000. - 416с.

•3.     Кінащук Л. До проблеми визначення поняття «контроль» //Фінансове право. - 2008. - №11

•4.     Стефанюк І.Б. Фінансовий контроль: визначення поняття і системи // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - №7

 

E-mail: snezhana.22@mail.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>