XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Коваленко А.О., доц., Недбалюк О.П. ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Коваленко А.О., ОАП-21д

Наук. кер.: доц. Недбалюк О.П.

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

Україна перебуває в кризовому стані, який охопив усі сфери соціального життя - духовну, політичну, економічну. Відбувається руйнування колишніх цінностей, орієнтацій, а не сформованість нових спричиняє дезорієнтацію суспільства, поляризацію на багатих і забезпечених, з одного боку, і бідних - з другого; відсутність середнього класу, який забезпечує основу ринкових відносин. Безробіття, погіршення стану здоров'я нації, руйнування соціальної сфери провокують деструктивні настрої в суспільстві.

У руслі цих тенденцій відбувається зарахування до слаборозвинених країн, де виробництво потребує високого рівня матеріальних та енергетичних затрат, а також спричиняє екологічний ризик. Водночас високорозвинені країни заохочують імпорт інтелектуального капіталу.

Отже, основним у розвитку суспільства є стан промисловості, яка повинна базуватися на новітніх технологіях, з урахуванням вимог часу. Для цього потрібні капітальні вкладення. Серед форм таких вкладень капіталу є інвестиції.

Інвестиційна діяльність охоплює основні сфери народного господарства: матеріальне виробництво і соціальні програми. Аналіз економічної ролі держави у вирішенні цієї проблеми має принципове значення.

Інвестиції мають вирішальний вплив на формування темпів економічного зростання добробуту населення країни, що, в свою чергу, безпосередньо пов´язано із забезпеченням оптимального співвідношення між нагромадженням і споживанням.

Досвід розвинутих країн свідчить, що на співвідношення нагромадження і споживання істотно впливає інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження у цей процес інноваційної моделі розвитку. Вони повинні знизити коефіцієнт нагромадження, оскільки одержання одного відсотка приросту національного доходу дасть змогу зменшити норму виробничого нагромадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх обороту.

Слід зазначити, що в Україні тривалий час виділялось недостатньо коштів для розширення виробництва. Основні капітальні вкладення спрямовувались на нове будівництво, що зрештою поглиблювало технологічну диференціацію виробництва і в цій галузі, і в національній економіці загалом. Збільшувались інвестиції у позанормативне незавершене будівництво, невстановлене обладнання і запаси. Усе це призвело до невиправданого перенапруження української економіки, де питома вага зносу діючих основних виробничих фондів значно більша порівняно із впровадженням нових. На початку 90-х років негайної заміни вимагали близько 25% загального обсягу основних фондів, зокрема майже 40% машин і обладнання.

Доцільно розробити багатопланову програму щодо розвитку регіонального фондового ринку, створення і функціонування інвестиційно-позикової системи, яка мобілізує вільні грошові ресурси населення, підприємницьких структур області, зовнішніх інвесторів, а також міжрегіональне співробітництво для інвестування регіональних проектів.

Крім того, для збільшення розміру інвестицій слід істотно зосередити увагу на значенні амортизаційних відрахувань, ефективно використовувати прискорену амортизацію.

Для забезпечення зміни структури перехідної економіки України в достатніх інвестиціях в умовах обмежених внутрішніх ресурсів необхідно створювати сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій.

Згідно статистичних даних, іноземні інвестиції кілька років поспіль демонструють позитивну динаміку. Навіть в умовах світової фінансово-економічної кризи, яка не оминула і світовий інноваційно-інвестиційний процес, динаміка іноземних інвестицій продовжує залишатися позитивною.

Сума накопичених іноземних інвестицій у 2008 році зросла, притік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становив 6,2 млрд. дол. США, що на 22,11% менше притоку ПІІ у 2007 році. Однак, зважаючи на те, що за оцінками світового банку десятирічна потреба України у інвестиціях становить 100 млрд. дол. США, то навіть така позитивна діяльність притоку ПІІ далека від реальних потреб економіки. Адже у середньому, за оцінками, українська економіка має залучати близько 10 млрд. дол.. США (в 2008 році було залучено 60% від даної суми ПІІ).

Сума кредитів та позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 січня 2009 р. становила $ 5234 млн. Найбільше їх надійшло з Кіпру - $ 1643,4 млн., Нідерландів - $ 669,7 млн., Франції - $ 255,8 млн., Великобританії - $ 232,6 млн., Польщі - $ 206,6 млн., Австрії - $ 164,4 млн., Швеції - $ 133 млн. та США - $ 116,1 млн. Загальний обсяг ПІІ, враховуючи позичковий капітал, на звітну дату становив $ 40957,4 млн. Це становить 40% від оцінки десятирічної потреби України у іноземних інвестиціях.

Крім того, у галузевому розрізі загалом позитивна динаміка іноземного інвестування має певний, на нашу думку, значний негативний аспект. Значний приріст іноземного капіталу у 2008 році припадав на вітчизняні підприємства, що здійснюють фінансову діяльність - на $ 2285,7 млн., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - на $ 901,4 млн., торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку - на $ 646,3 млн., будівництво - на $ 421,1 млн. тощо. Як бачимо, іноземний капітал оминає високотехнологічні галузі: станкобудування, авіаційну промисловість, електроніку та ін..

Якщо розглянути галузевий розподіл ПІІ, то за станом на 1 січня 2009 року значні обсяги іноземних інвестицій було зосереджено на підприємствах промисловості - $ 8056,5 млн. (22,6% загального обсягу ПІІ в Україну), у тому числі переробної - $ 6928 млн. та добувної - $ 1001,8 млн. Серед галузей переробної промисловості у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів залучено прямих інвестицій на суму $ 1655,5 млн., у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - $1353,7млн., машинобудування - $ 1090,4 млн., хімічну та нафтохімічну промисловість - $ 952,8 млн., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції - $ 713,2 млн.

Слід зазначити , що економіка України нині не може задовольнити вимоги західних інвесторів. Серед причин непривабливості українського інвестиційного клімату називають повільні темпи реформування не лише економіки, а й законодавчої бази, нераціональний розподіл внутрішніх інвестицій - приватних і державних, високі податки, надмірне регулювання, а також надмірна за політизованість економіки.

Поки ж не досягнуто збільшення відповідної маси фінансового капіталу для реалізації пріоритетних інвестиційних проектів. Якісні структурні зрушення у розвитку української економіки, оновлення основних фондів можливі лише внаслідок маневру існуючими інвестиційними ресурсами й удосконалення діючого механізму регулювання інвестиційної діяльності.

На нашу думку, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні пожвавить інвестиційні процеси в Україні, що прискорить економічне зростання та підвищення матеріального добробуту громадян.

Література:

•1.     Інвестування. - К.: Алерта, 2008. - с. 441.

•2.      О.В. Михайловська // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №18. - С. 3-14.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>