XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковалишин У.В. ГЛОБАЛЬНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Ковалишин Уляна Василівна
ЛНУ імені Івана Франка

ГЛОБАЛЬНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Сучасний етап розвитку економічних відносин визначається глобалізацією світового економічного життя, поглибленням всесвітнього поділу праці, активізацією процесів інтеграції економік різних країн у світове господарство та міжнародний ринок. На політичній карті сучасного світу не знайти ізольовану від світового економічного простору країну з ефективною і збалансованою економікою.
Остання чверть ХХ – початок ХХІ століття ознаменували інтенсивність розвитку взаємовідносин і взаємозалежності національних економік. Такий розвиток спричинив фактичний перехід до дедалі виразнішого формування глобальних економічних структур. Процес економічної глобалізації створив чимало нових можливостей для економічного розвитку і водночас виявив нові або ж значно загострив старі суперечності світової економіки.
Більшість дослідників погоджується з тим, що глобалізація економіки є всеохоплюючим, нерівномірним, багаторівневим і багатовимірним, складним і суперечливим процесом, характеристиками якого є зростаюча економічна взаємозалежність країн світу; взаємопроникнення та злиття національних економік унаслідок загострення конкуренції та прискорення науково-технічного прогресу; нарощування обсягів та урізноманітнення транскордонних переміщень товарів, послуг, капіталів, населення, швидка та широка дифузія технологій; територіальна та інституціональна інтеграція ринків; перехід до економічної системи здатної працювати в режимі реального часу в масштабі всієї планети [1;2;3;5].
Глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозберігаючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші.
Погоджуємося з автором А.Чухном, що глобалізація економіки – це не лише вигоди від участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світо господарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності. Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності [4].
Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях.
Варто зазначити, що адаптація національної системи регулювання діяльністю суб’єктів підприємництва до чинників глобалізації повинна здійснюватись комплексно, тобто пристосовуватись мають не тільки окремі елементи зовнішньоекономічної політики, а й і внутрішня політика нашої держави в цілому.
Для того, щоб ефективно здійснювати реалізацію цих заходів система регулювання діяльністю суб’єктів підприємництва повинна забезпечити виконання таких основних завдань:
 підвищення конкурентоспроможності вітчизняних суб’єктів підприємництва на основі використання інноваційного ресурсу розвитку;
 підтримання розвитку перспективних секторів економіки;
 підвищення рівня якості життєвих стандартів населення та платоспроможного попиту як підприємств, так і населення;
 створення умов для виходу підприємств на міжнародні ринки збуту;
 координація економічної політики з країнами-партнерами у глобальному середовищі
 та ін.
Глобалізація економіки поставила перед урядами багатьох країн проблему пошуку нового змісту механізмів адаптації внутрішнього економічного та політико-правового середовищ до сучасних умов економічної діяльності. Саме тому держава, в особі керівників не повинна забувати про те, що успішна її участь у глобальній регулятивній системі залежить від реалізації її національних інтересів і економічного потенціалу, яким вона володіє.
Література:
1. Белорус О. экономическая система глобализма: Монография. – К.: КНЭУ, 2003. – 380с.
2. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М., 2000. – 492с.
3. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн. – К.: Основні цінності, 2002. – 248с.
4. Чухно А. Основи економічної теорії. - http://library.if.ua/book/61/4432.html
5. Globalization with a human face. Human Development Report., New York: UNDP. – 1999.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>