XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковальова С. П. ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ НА НАКОПИЧЕННЯ 137Cs У ВНУТРІШНІХ ОРГАНАХ КАЧОК

Ковальова С. П.

Житомирський національний агроекологічний університет

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ НА НАКОПИЧЕННЯ 137Cs У ВНУТРІШНІХ ОРГАНАХ КАЧОК

У статті викладені результати досліджень накопичення цезію-137 у внутрішніх органах качок за безвигульної та вигульної технологіями вирощування у радіаційно забрудненій зоні. Встановлені особливості накопичення цезію-137 у внутрішніх органах птиці за вказаними технологіями. Доведено, що вирощування качок по вигульній технології сприяє зниженню накопичення радіонукліду у порівнянні з птицею, що вирощується безвигульно. Вирощування качок на радіоактивно забрудненій зоні забезпечує отримання м'яса птиці, придатного до споживання, з рівнями забрудненням радіонуклідами нижче ДР-2006.

Аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 р. виявилась глобальною катастрофою, що не має аналогів, як за площею, яка була піддана радіоактивному забрудненню, так і за масштабами її наслідків. Ця катастрофа негативно вплинула на всі сфери життя регіонів, що постраждали. Вона призвела до серйозного соціального і психологічного надлому в житті людей, яких вона торкнулась, і нанесла значні економічні збитки.

Наслідки аварії виявилися особливо тяжкими для населення зони Полісся - північної частини Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської і Чернігівської областей - території, яка зазнала найбільшого радіоактивного забруднення в результаті аварії. На цій території сільське господарство було основним сектором раціональної економіки, природні ландшафти - луки, пасовища і ліс - давали значну частку продукції.

Серед найбільш забруднених виявились райони Житомирської області, де знаходиться 20% посівів зернових культур, 40% - льону і картоплі, утримується третина обласного поголів'я ВРХ, проживає 407,2 тис. людей або 27,3% населення області.

Натомість у господарствах районів, що постраждали від аварії на ЧАЕС почали розводити кіз та птицю: курей, гусей, качок, за рахунок екологічно безпечного м'яса яких поповнюють раціон. При цьому найбільш економічно вигідними виявились качки, вирощування яких як при вигульному, так і безвигульному утриманні за короткий період дозволяє отримати достатню кількість екологічно чистого м'яса птиці, яке є основним білковим продуктом харчування населення, що проживає на цій території.

Прогнозні оцінки свідчать про те, що вирощування водоплавної птиці, в тому числі качок, в Поліському селі буде відігравати важливу і все більш зростаючу роль в економіці господарств як джерело м'ясних ресурсів. Крім задоволення внутрішньо-сімейних потреб у м'ясі, в перо-пуховій сировині, в зростаючих кількостях продукція качківництва реалізується на ринку.

В той же час питання виробництва чистої продукції водоплавної птиці (качок) у зонах радіоактивного забруднення практично не вивчено, відсутні рекомендації по вирощуванню качок в зонах радіоактивного забруднення території.

У зв'язку з цим, нами проведені дослідження по вирощуванню качок  на радіоактивно забруднених територіях з різною щільністю забруднення території  при безвигульному та вигульному утриманні.

Науково-виробничі досліди були проведені у ІІ зоні (щільність забруднення сільськогосподарських угідь складає  >15 Кі/км2) та в ІІІ зоні радіоактивного забруднення (щільність забруднення сільськогосподарських угідь складає  5-15 Кі/км2). Одну групу качок утримували безвигульно, тобто цілий день у вольєрі з вільним доступом до води в коритах, а вночі в приміщенні. Другу групу - вигульно, тобто качки на протязі дня знаходилися на ставку без рослинності і тільки під час годівлі заходили до вольєрів, а на ніч в приміщення. Умови годівлі були однаковими для качок обох груп. Раціони для птиці складали з урахуванням кормів, що були у підсобному господарстві або на території сіл.

Результати проведених досліджень внутрішніх органів качок по накопиченню 137Сs на забруднених радіонуклідами територіях як при безвигульній, так і при вигульній технології вирощування  показали, що спостерігається підвищення питомої активності 137Сs у їхніх внутрішніх органах протягом двох місяців, а в деяких органах - до трьох місяців. Починаючи з третього місяця вміст 137Сs поступово зменшувався.

При цьому за період вирощування у качок вигульної групи накопичення 137Сs у внутрішніх органах було  значно нижчим, ніж у качок, що вирощувались  безвигульно.

Таким чином, проведені дослідження в зоні радіоактивного забруднення показали, що внутрішні органи качок забруднені цезієм-137 нижче межі ДР-2006 не залежно від технології вирощування. Однак, технологія вирощування впливає на накопичення радіонукліду. Вигульна технологія вирощування качок дає можливість отримувати продукцію більш екологічно чисту.

Література:

1. Прістер Б.С. Рекомендації по веденню сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення /Б.С. Прістер.-  К., 1994. - Спец. випуск. - С. 3-17.

2. Радіаційна ситуація в Україні та проблеми життєдіяльності громадян на забруднених територіях. - К.: МНС України,  2001. - 30 с.

3. Рекомендації по веденню приватних підсобних та фермерських господарств на радіоактивно забрудненій території. - К.: УААН, 1998. - 15 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>