XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковальова С.П. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ЛЬОНУ

Ковальова С.П.                                                                                    

провідний фахівець Житомирського центру  «Облдержродючість»

здобувач наукового ступеня  кандидата наук ДНСГБ УААН

   ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ЛЬОНУ

  В історичному аспекті льонарство було однією з важливих галузей сільськогосподарського виробництва, а в 50-90 роки  ХХ століття і одним з основних джерел прибутків льоносіючих господарств. Виробництво льону забезпечувало і соціальний розвиток села. Однак в останні 10-15 років занепад економіки, недосконалість законодавчої бази, соціальна нестабільність в країні призвели до скорочення посівних площ під льоном у 8-10 разів, виробництво тканин в Україні зменшилось у 20-25 разів. Припинили роботу Житомирський та Рівненський льонокомбінати. Галузь льонарства стала збитковою.

Тому в сучасних умовах великого значення набуває історичний досвід використання продуктів льонарства, що повинно сприяти подоланню кризових явищ. При цьому за останнє десятиріччя набирають сили тенденції до об'єктивного, фундаментального аналізу історії розвитку галузі і на цій основі пошуки альтернативних технологій використання та переробки продуктів льону для підвищення їх попиту та конкурентноспроможності.

Об'єктом наших досліджень є еволюційні зміни продуктів льону та їх переробки в історичному розвитку соіально-економічних формацій.

Дослідження проведені на широкому аспекті як опублікованих, так і не опублікованих джерел. Одним з елементів джерельної бази було вивчення Всесвітньої історії, історії України, енциклопедій різних років видання, праць видатних вчених, результатів галузевих наукових досліджень, публікацій науково-практичних конференцій та інших.

Аналіз історії древнього Єгипту, Індії, інших країн, а також України, починаючи з часів Київської Русі до 30-х років ХХ століття показав, що з самих древніх часів льон давав для людини два види продукії - насіння і волокно, які задовольняли потреби людини в харчуванні та одязі. При цьому вже за часів Київської Русі на території в межах сучасної України були відомі тканні вироби з льону, які мали не тільки полотняне, а і більш складне рапсове та саржове переплетіння.

За козацько-гетьманівських часів льон вирощувався виключно для домашнього застосування. Домашнє ткацтво мало місце в кожній оселі. Тут пряли прядиво, ткали тканину та білили полотна.

Але найбільшого розвитку льонарство та льонопереробна промисловість набули в Україні починаючи з 30-х років ХХ століття, коли в країні почали будувати льонозаводи, льонопрядивні та льоноткацькі підприємства. Найбільших результатів розвиток льонарства досягнув у 70-80 роки. Коли були побудовані гіганти текстильної льняної промисловості - Житомирський та Рівненський льонокомбінати.

Враховуючи цінні властивості льоноволокна, такі як міцність, зносостійкість, повітропроникність, швидке вбирання вологи та її випаровування, гігієнічність та інші,  вчені різних країн у період 30-80рр.       ХХ ст. розробили широкий асортимент льняних тканин та технології їх виготовлення. З льоноволокна  почали виготовляти побутові тканини: постільну білизну, тканини для костюмів, суконь, сорочок, підкладок, декоративні інтер'єрні тканини,  ковдри, текстильні шпалери та інші; технічні тканини: брезенти, тканини для вітрил; тарні та пакувальні тканини та інші. Розширилися сфери застосування тканин. В усьому світі проявляється великий інтерес до виробів з натуральних волокон льону, які в порівнянні з синтетичними більш гігієнічні, приємні, не мають протипоказань для здоров'я та відчуттів людини.

Льоноволокно почали використовувати для виготовлення різноманітних медичних виробів: гігроскопічної вати, перев'язувальних засобів, предметів жіночої гігієни, медичних серветок, еластичних бинтів та багато інших. З льоноволокна виробляють кручені вироби - шпагат, канати, тощо, прокладні, тепло- та звукоізоляційні матеріали, пожежні рукави.

Льоноволокно знайшло застосування у виробництві кровельних матеріалів, де льняну тканину використовують як основу покриття.

Стійкий попит на льняне волокно сформувався в автомобільній промисловості. Заміна пластиків - поліуретану, поліпропілену в автомобілі більш легкими луб'яними волокнами дозволяє суттєво знизити вагу машини. Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві такі фірми як BMV, Audi,  Opel, Nissan, Volvo,  Ford та інші.

В сировинному балансі текстильної промисловості льоноволокно зайняло друге місце після бавовни.

Відходи льняного виробництва також широко використовуються в народному господарстві: коротке непрядене волокно (пакля) використовується для виготовлення мотузків, як обертальний та пакувальний матеріал.

Льняна костриця (деревина стебла льону) має велику цінність як сировина для виробництва паперу, целюлози, картону, віскози, а також будівельних плит та інших матеріалів.

Крім волокна льон дає ще один дуже важливий продукт - насіння. В ньому міститься 35-42% жиру та до 23% білку.

В давнину майже в кожному селі «били» льняну олію, духм'яну з неповторною гірчинкою. Вона практично була основною з жирів і займала третє місце після соняшникової і бавовняної, використовується як харчовий продукт, в медицині при виготовленні ліків, при опіках, тощо. Олія високо ціниться в лакофарбовій та шкіряно-взуттєвій промисловості.

При переробці насіння льону на олію отримують макуху або шрот, який є добрим концентрованим кормом для худоби. Вживається в корм також полова, яка отримується при обмолоті льону, 1кг якої містить 20г перетравного протеїну і 0,27 кормової одиниці.

В структурі використання волокна в текстильній промисловості України льон займав 41,9% при 49,3%, які припадали на бавовник, 7,9% - на вовну та 1,0%- на шовк. Рентабельність льнарства в господарствах доходила до 200%. Льонарство давало до 60% прибутків в рослинництві. В Україні була створена потужна база з переробки сировини льону. В 1995 році тут працювало
 46 льонозаводів загальною потужністю виробництва 130 тис.т. волокна в рік. Рентабельність роботи льонозаводів складала 30-35%, а текстильної промисловості - до 100%.

В зв'язку з вищевикладеним, враховуючи великий попит на продукти переробки льону, можливості його виробнитва, можна передбачити, що при підтримці держави - ця необхідна для країни галузь буде відновлена.  


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>