XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковнер В. В. ПИТАННЯ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ БАТЬКА НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОСВІТНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА «ЗНАННЯ» (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

Ковнер Віра Володимирівна

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

ПИТАННЯ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ БАТЬКА НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОСВІТНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА «ЗНАННЯ» (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

         Розвиток особистості відбувається під впливом широкого спектру соціокультурних умов, основним суб'єктом такого впливу є сім'я. В сім'ї закладаються основи всіх моральних якостей людини і формуються найперші духовні потреби. Сім'я виступає першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Так у ст. 59 Закону України «Про освіту» зазначається: «Виховання в сім'ї  є першоосновою розвитку дитини як особистості».

         Дбати про дитину, створювати належні умови для її розвитку та виховання повинні і батько, і мати, але на сучасному етапі існує велика кількість сімей,  де спостерігається самовідсторонення батька від виховання своїх дітей, бачення своїх батьківських функцій лише в забезпеченні матеріальних потреб дитини, велика кількість неповних сімей, сімей, де має місце грубість, насильство. Необхідним на часі стоїть пошук і конкретизація шляхів відродження сім'ї як соціокультурного інституту. Необхідна організація просвітницької роботи серед батьків з питань сімейного виховання. Пропаганді педагогічних знань і зокрема питанням батьківського виховання присвячено ряд робіт опублікованих товариством «Знання» в другій половині ХХ ст., серед них дослідження М. Г. Стельмаховича, Б. І. Кочубея, С. П. Тищенко, М. В. Вовчик-Блакитної, I. П. Копачова, В.К. Котирло та ін..

         Дослідники відмічають, що «... поява в сім'ї дитини зобов'язує батьків не лише піклуватися про її виховання спеціально спрямованими діями, але і замислитися над тим, як вплине на нього пануюча в домі атмосфера. І якщо потрібно, змінити взаємовідносини в сім'ї так, щоб вони позитивно відзначались на вихованні дитини» [3, ст. 17].

         У більшості сімей догляд за дитиною в основному лежить на матері. Але спостереження показують, що діти, батьки яких на першому році їх життя хоча б частково приймають участь у повсякденному догляді за ними, менше бояться незнайомих людей, з більшою готовністю вступають у контакт з іншими дітьми.

         Б.І. Кочубей вважав, що «... чоловік залучається до виховного процесу лише на стільки, на скільки сам вважає себе готовим займатися дітьми; це означає, що активізувати участь батька у вихованні можна навчаючи молодих чоловіків навичкам догляду за дітьми» [4, ст. 57].

         На думку багатьох авторитетних вчених, структура мислення чоловіка та жінки відрізняються. Для розвитку інтелекту дитини неодмінно, щоб у його оточенні були обидва типи мислення. Відсутність батька в сім'ї найбільш сильно впливає на розвиток математичних здібностей «... стійке, впевнене, домінуюче положення чоловіка у сім'ї позитивно впливає на шкільні успіхи сина, змушуючи його наслідувати батька, прагнути стати таким же успішним, впевненим і знаючим» [4, ст. 35]. А грубість, жорстокість, авторитарність викликають у хлопчика почуття невпевненості у собі, почуття страху перед невідомим.

         С.П. Тищенко вважає, що «... підвищувати самоповагу дитини - це означає передусім так організувати її діяльність, щоб вона могла себе виявити з кращого боку, усвідомити власні нахили та уподобання. Постійна увага батьків до того, чим зайняті діти, підтримка їх, найкращі поривання - надійний шлях до того, щоб зменшити кількість проступків дітей, запобігти безцільному проведенню ними часу» [6, ст. 41].

         Відмічають, що дефіцит чоловічого впливу під час дорослішання дівчинки суттєво затрудняє її розвиток як майбутньої жінки. Велику роль відіграє загальна оцінка батьком її зовнішності (причому однаково шкодять як надмірна критичність, так і сліпе батьківське обожнювання). Якщо для дівчинки батько в сім'ї являє собою перший зразок поведінки людини протилежної статі, то для хлопчика він являється прикладом, на який можна орієнтуватися у житті.

         Шанобливе ставлення дітей до батьків - важлива умова виховання на позитивному прикладі. Його основою є авторитет батьків в очах дітей. Останній залежить від морального обличчя самих батьків, їх поведінки, ставлення до дітей, почуття відповідальності за їх виховання.

Література:

•1.     Вовчик - Блакитна М. В. Батьки і діти// Товариство «Знання» Української РСР, Серія VI, № 6. - К. 1969. - 47 с.

•2.     Копачов І. П. Роль прикладу у вихованні учнів// Товариство «Знання» Української РСР, Серія VII «Педагогічна», № 61. - К. 1984. - 46 с.

•3.     Котирло В. К. Молодой семье о воспитании детей//Общество «Знания» Украинской ССР, Серия VII «Педагогическая», № 5.- К. 1981. - 45 с.

•4.     Кочубей Б. И. Мужчина и ребенок//Подписная научно-популярная серия «Педагогика и психология», № 7. - М. 1990. - 79 с.

•5.     Стельмахович М. Г. Мудрість народної педагогіки// Товариство «Знання» Української РСР, Серія VI, № 8. - К. 1971. - 45 с.

•6.     Тищенко С.П. Психологія виховного впливу сім'ї на дитину//Товариство «Знання» Української РСР, Серія VII «Педагогічна», № 11. - К. 1982. - 48 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>