XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ковтун С.П. ПЕРШІ КРОКИ УКРАЇНИ ПО ЗАПОБІГАННЮ КАТАСТРОФІЧНИМ НАСЛІДКАМ ГЛОБАЛЬНОЇ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Ковтун Світлана Петрівна викладач вищої категорії

 Кам'янець-Подільського індустріального коледжу

ПЕРШІ КРОКИ УКРАЇНИ ПО ЗАПОБІГАННЮ КАТАСТРОФІЧНИМ НАСЛІДКАМ ГЛОБАЛЬНОЇ ЗМІНИ КЛІМАТУ

У звіті ПРООН з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» від 27 листопада 2007 року відмічалося: " Від того як сучасний світ впорається зі зміною клімату великою мірою залежатимуть перспективи подальшого розвитку значної частини людства. Нездатність знайти рішення для цієї проблеми стане приреченням для 40% найбіднішого населення нашої планети - що становить приблизно 2,6 млрд людей"[1]. Сьогодні людство усвідомлює, що битву проти зміни клімату можна і потрібно виграти. Світ має достатньо фінансових ресурсів та технологічних можливостей для того, щоб ініціювати серйозні зменшення викидів вже найближчим часом.

Всім зрозуміло, що вирішення проблеми зміни клімату потребує колективних дій та глобальної участі. В той же час історична справедливість та політична доцільність вимагають того, щоб багаті країни відігравали в цьому провідну роль та почали діяти першими. Саме розвинуті країни несуть головну відповідальність за климатичні зміни, що викликані  «парниковим эфектом», и повинні  платити за це.  На жаль, свій негативний внесок в погіршення екологічної ситуації зробила і Україна. Вона займає 18 місце , випереджаючи Францію, Бразилію та Іспанію, серед 30 країн світу за найбільшою кількістю шкідливих викидів в атмосферу.  Експерти підрахували, що якби всі мешканці Землі робили  викиди парникових газів в атмосферу такими ж темпами як це роблять  середньостатистичні жителі деяких розвинутих країн світу, таких  як скажімо, Канади чи США, тоді нам знадобилося б дев'ять планет таких як наша для того щоб «перетравити» все це забруднення. Ті ж експерти стверджують, що у людства залишається менше десяти років для того, щоб змінити курс та розпочати життя за умов жорсткого глобального контролю над викидами в атмосферу парникових газів. Якщо це вікно можливостей закриється, якщо дозволити середнім температурам піднятися ще на два чи три градуси Цельсія в порівнянні з сучасним рівнем, тоді кількість голодуючих в регіоні Африки на південь від Сахари збільшиться на 600 мільйонів осіб, більше 300 мільйонів осіб серед найбіднішого населення Землі стануть бездомними в наслідок повеней, і ще 400 мільйонів людей постраждають від таких захворювань як малярія, менінгіт і лихоманка денге. Іншими словами, бездіяльність стосовно зміни клімату матиме найжахливіші наслідки для розвитку людства в найбідніших кутках світу та підірве зусилля в боротьби з бідністю. Саме найбідніші країни найближчим часом нестимуть найважчий тягар наслідків зміни клімату, хоча їх внесок в накопичення парникових газів, які утримують тепло в земній атмосфері, був надзвичайно незначним. Таким чином, дії багатих країн в минулому та теперішньому часі найбільшою мірою становлять загрозу деяким найбільш вразливим верствам населення в світі.

Щодо наслідків глобальної зміни клімату для нашої держави, то міжнародні експерти сходяться в тому, що Україна не входить у перелік самих ризикових регіонів нашої планети. Тобто, потепління в нас теж буде спостерігатися, зокрема , дехто з науковців уважає, що кількість опадів на півдні України буде зменшуватися, а на півночі, навпаки, буде рости, однак загальний перерозподіл опадів суттєво не зміниться. Але через потепління можуть виникнути негативні наслідки для сільського господарства України, оскільки в південних регіонах, імовірно, доведеться переходити на зрошуване землеробство, до того ж виникнуть і соціальні проблеми, пов'язані із впливом високих температур на здоров'я людей. Крім того, не виключений вплив глобального потепління на экосистему, зокрема, поширення переносників нетипових для нашої території захворювань, які можуть адаптуватися до нових климатичніх умов.

У 1992 році була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 році - Кіотський протокол до неї. Цей документ передбачає обмеження та зниження викидів парникових газів в 2008 - 2012 роках усіма країнами, які його ратифікували. За точку відліку парникових газів був взятий 1990 рік. На той час в Україні антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн. тонн. Але в 1990 році розпочався спад промислового виробництва в Україні, а відтак відбувалося поступове зменшення кількості викидів. У 2004 році викиди парникових газів в Україні склали лише 413 млн. тонн. Різниця в порівнянні з базовим рівнем - близько 500 млн. тонн. Це надлишок квоти. Частину її Україна може  реалізовувати на вуглецевій біржі, продаючи іншим країнам, у яких кількість викидів перевищує встановлений Кіотським протоколом рівень.

Зрозуміло, що вітчизняна економіка буде розвиватися, а обсяги виробництва зростатимуть. Ймовірно, квота не буде реалізована повністю, необхідно  залишити резерв для нашої промисловості й енергетики. Проте, починаючи з 2008  року Україна має можливість щорічно продавати частину своєї вільної квоти на викиди парникових газів. За підрахунками вітчизняних експертів Україна, у кращому випадку, зможе досягти обсягів викидів 1990-го року в 2020-х роках. Варто пам'ятати, що в 1990-ому не існувало таких вимог до екології як сьогодні, та й технології зі скорочення викидів були зовсім іншими. Тому, навіть коли ми досягнемо колишніх темпів розвитку виробництва, викидів в атмосферу все одно буде значно менше. У 2012 році обсяг викидів парникових газів у порівнянні з 1990 роком сягне приблизно рівня 70 відсотків.

«Копенгагенська Кліматична Угода», що була прийнята  10 червня 2009 року у Бонні[2],  запропонувала шлях, яким суспільство повинно піти, щоб запобігти катастрофічним наслідкам глобальної зміни клімату, визнаючи, що середня глобальна температура на Землі не повинна піднятися вище ніж на 2ºС. В документі наведений глобальний «ковпак» на викиди парникових газів - вуглецевий бюджет - та описано в деталях як промислово розвинені країни та країни, що розвиваються можуть зробити свій внесок задля безпеки планети та її жителів, відповідно до їх можливостей та принципів відповідальності. Розвинені країни повинні взяти подвійні забов'язання: по-перше, скоротити викиди парникових газів на 40% від рівня 1990 року до 2020; по-друге, надавати допомогу країнам, що розвиваються в заходах по адаптації до змін клімату, які вже сьогодні не можна відвернути, та реалізації програм з енергозбереження і переходу на відновлювальні джерела енергії.

Розвинені країни також повинні будуть розробити плани скорочення викидів парникових газів в короткостроковій перспективі та підготувати довгострокову стратегію скорочення викидів парникових газів на 80-95% від 1990 року до 2050 року. Натомість країни, що розвиваються повинні будуть розробити плани скорочення викидів парникових газів з ціллю їх зменшення на 15-30% від рівня «бізнес, як завжди». Фінансування таких заходів буде частково здійснюватися  розвиненими країнами.

Для України можливість щорічно продавати частину своєї вільної квоти на викиди парникових газів - це нагода віднайти необхідні інвестиційні ресурси для енергетики, промисловості, сільського господарства з метою впровадження енергозберігаючих технологій.  Першими кроками в цьому напрямку були такі, наприклад, як утилізація шахтного метану на шахті ім. О. Ф. Засядька, або заміна технології виробництва цементу на підприємстві „Подільський цемент" з „мокрої" на „суху" у місті Кам'янець-Подільський, інвестування яких почалося ще в 2008 році.

Щодо впровадження схеми цільових екологічних (зелених) інвестицій (СЗІ), то  стартовим роком слід вважати 2010 рік. Саме в той рік  було розпочато реальну роботу у цьому напрямі. Було проведено 4 засідання Міжвідомчої робочої групи, на яких було розглянуто та рекомендовано до схвалення 640 проектів з теплової санації будівель соціального значення у 8 областях України. Перша черга проектів з теплосанації (238 проектів у Луганській, Сумській областях та АР Крим) погоджена Міністерством фінансів та Прем'єр-міністром України. У грудні 2010 року Нацекоінвестагентством було проведено тендер, який визначив виконавців робіт по Сумській області та АР Крим. На початку 2011 року японський контрагент - державна організація NEDO - погодила ще 125 проектів СЗІ для об'єктів освіти та охорони здоров'я.

З японською стороною, Мінфіном та Прем'єр-міністром України погоджені проекти «Будівництво очисних споруд по очищенню шахтних вод шахти ім. П.Л. Войкова, у м. Свердловськ Луганської області». Мета вказаного проекту - очищення води, що відкачується із колишньої шахти ім. Войкова, та підготовка її до відповідності санітарним вимогам, як питної. Очищення передбачає  впровадження баромембранної технології. Очікувані скорочення викидів забруднюючих речовин за цим проектом: 11420 м. куб/день очищеної води питної якості, 7482 т/рік скиду солей та 3200 т. СО2 екв./рік скорочення викидів парникових газів. Загалом в 2010 році надійшло та опрацьовано 21 проект СЗІ щодо заміни котлів у закладах освіти та охорони здоров'я (у Сумській та Житомирській областях). З них 13 проектів були розглянуті на засіданнях МРГ та затверджені наказами Нацекоінвестагентства. Також був розглянутий та затверджений проект «Будівництво заміщуючих потужностей на котельні КП «Іллічівськтеплоенерго».

Низку документів, в тому числі з реалізації 125 соціальних проектів було підписано керівництвом Національного агентства екологічних інвестицій України  та Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій Японії (NEDO) в рамках візиту Президента України до Японії 19 січня 2011 року[3]. Зокрема, підписані документи визначають список соціально важливих проектів, які погоджені Сторонами в ході спільних консультацій, загальною кількістю 364. Вказані нові 125 проектів мають на меті енергозбереження шляхом теплової санації бюджетних закладів (навчальних закладів, медичних установ) у 6 областях України. Впровадження цих проектів має значний соціальний та економічний ефект. Очікувані результати щорічного скорочення викидів парникових газів 17450.72 тонн СО2-екв.

При створенні національного агентства екологічних інвестицій передбачалося, що воно зосередиться на двох головних задачах: по-перше, акумулюватиме ресурси, які Україна отримуватиме від продажу квот, по-друге, генеруватиме проекти для реалізації на підприємствах. Ресурси, що надходять від продажу квот, повинні реінвєстуватися тільки в екологічні проекти і програми. Це вимоги Єврокомісії. Але, судячи з пояснень екс-премьера що до долі "екологічних грошей" за 2009рік у нас дотепер немає інструмента, який би дозволяв надійно керувати ресурсами, що надходять в Україну від продажу квот.

Ресурси від реалізації квот відповідно до механізму міжнародної торгівлі викидами повинні надходити агентству, а потім реінвєстуватися в екологічні проекти, відібрані на конкурсних засадах. Щодо механізму спільного впровадження: між інвестором і підприємством, на якому буде реалізовуватися проект, повинна укладатися угода, на підставі якої кошти рухатимуться напряму між ними. Національне агентство екологічних інвестицій України  повинне здійснювати жорсткий контроль за реалізацією таких проектів, проводити їх екологічний та фінансовий аудит.

 Як бачимо, Україна займає активну позицію щодо здійснення заходів по запобіганню змін клімату і проводить активну роботу, щодо практичної реалізації гнучких механізмів Кіотського протоколу і на сьогоднішній день держава виконала всі вимоги для отримання права застосовувати в повній мірі механізми Кіотського протоколу, які визначені рішеннями Сьомої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Література:

•1.     Звіт ПРООН з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» від 27 листопада 2007 року.

        www.undp.org.ua/ua/media/news/1-undp-...

•2.     Копенгагенська Кліматична Угода. Бонн, 10 червня 2009 року http://climategroup.org.ua/upl/final_treaty_legal_text_with_cover.pdf

3. Документи, що було підписано керівництвом Національного агентства екологічних інвестицій України  та Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій Японії (NEDO) в рамках візиту Президента України В.Ф.Януковича до Японії 19 січня 2011 року.      www.menr.gov.ua/content/article/7294


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>